Пам’яті комбата бригади імені Чорних Запорожців Андрія Верхогляда
Уродженець Житомирщини Народний герой України, лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, командир батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців 27-річний Андрій Верхогляд із позивним «Лівша» загинув 23 червня 2022 року на Донеччині.
Він став на захист України у 22-річному віці, через два тижні після випуску з Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Його дідусь і тато були військовими, тож він разом із братом продовжив їхню справу.
Його бойовий шлях проходив через Волноваху, Авдіївку, Світлодарськ, Попасну. З початку повномасштабного вторгнення Андрій Верхогляд боронив підступи до міст Бориспіль та Бровари.
За 5 років на війні Андрій Верхогляд отримав декілька поранень і 21 осколок; деякі так і залишилися в тілі назавжди. А ще він став легендою української піхоти, командиром нового покоління, елітою українського війська.
За участь в обороні Авдіївки, де Верхогляд разом із побратимами взяли опорний пункт противника «Алмаз», він отримав орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Всі, хто знали Андрія, кажуть, що в бою він був лідером, за яким ішли солдати. А ще він дуже дбав про них. В інтерв'ю Радіо Свобода на питання, що б він змінив в армії, відповідав: “Перше, що б я змінив, - то це ставлення до солдата. Найважчу, найбруднішу, найнебезпечнішу роботу робить простий боєць. А ті, хто носить генеральські погони, часто про це забувають або ж навіть не думають про це. Саме про простого рядового треба думати, про нього треба дбати. Бо офіцери мають якісь привілеї, хоча на передовій усі «в одному казанку варяться». Але саме простий солдат має відчувати, що якщо він приходить в армію, то він потрапляє в елітну структуру”.
Тоді ж, у 2018 році, він спрогнозував дії українців у випадку повномасштабного вторгнення росіян.
«Ми – така нація, що якщо нас притиснуть дуже, то ми усі збираємося і даємо відсіч. Тож я думаю, що якщо путін розпочне повномасштабні воєнні дії, то дома ніхто не буде сидіти. Хтось, звісно, втече за кордон, але будуть такі, що, як і у 2014-му, кинуть там свої хороші роботи і повернуться додому країну захищати. У разі наступу буде затятий спротив. Не знаю, що у нас вийде, але ми точно спробуємо зробити все можливе, щоб «бліцкригу» у путіна не вийшло”.
У путіна це і не вийшло, зокрема, завдяки таким, як Андрій та його підлеглі.
«Лівша» загинув під час боїв на Світлодарській дузі. Побратими 10 днів не могли забрати його тіло з поля бою, але ризикуючи власними життями, провели спецоперацію, аби гідно попрощатися зі своїм командиром.
«Шляхетність та рішучість, сміливість та безмежна, неймовірна життєрадісність. Один з найкращих командирів, гордість бригади. Неможливо уявити Андрія за завісою земного життя», - так написала про Андрія Верхогляда у соцмережах його рідна 72-бригада.
Народна артистка України Ада Роговцева, яка знала Андрія, зазначила, що «його шанували і любили найвідважніші бійці і командири російсько-української війни».
З Андрієм Верхоглядом попрощалися у Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві, а поховали військового у його рідному Звягелі на Житомирщині. У загиблого залишилася дружина Марина та донечка Юлія.
Фото: Валентини Поліщук
Фото: Bykvu
Фото: Валентини Поліщук
Вже посмертно офіцеру присвоїли звання Герой України та звання підполковника. Нещодавно співачка Надя Дорофеєва виконала останню волю військового – поклала на його могилу погони підполковника.
Фото Людмили Верхогляд
За життя Андрій казав, що хотів би, аби саме вона вручала йому погони після присвоєння наступного військового рангу. Військовий вважав пісню артистки "Горить" своєю щасливою, вона допомагала йому знищувати ворога...
