Пам’яті професійного спортсмена та бойового медика Володимира Рудюка

Професійний спортсмен, який навчав карате та айкідо, Володимир Рудюк із Житомира пішов добровольцем на війну. Там він став бойовим медиком, який рятував життя військовим, але своє вберегти не зміг.

Із дитинства Володимир захоплювався спортом і всі, хто його знали, кажуть, що це була його стихія. Із дитячого хобі, яке принесло Рудюку багато нагород, спорт перетворився на його професію. Після школи він навчався на факультеті фізичного виховання в Житомирському державному університеті ім. І. Франка. Згодом став тренером: спочатку з карате, а потім – з айкідо та заснував обласну федерацію зі страйкболу.

«Під час різних заходів, які проходили у нашому місті, Володимир завжди виставляв локацію, де було дуже багато діток. Він завжди міг знайти підхід до кожного. Він був веселою людиною і людиною доброї вдачі», - згадує про Володимимра Рудюка його товариш Віктор Малюта.

Коли розпочалася повномасштабна війна, Володимир пішов добровольцем до військкомату. Він потрапив до 135-го окремого батальйону управління Десантно-штурмових військ. Як розповів один із його побратимів, Володимир був інструктором з тактики, але обожнював медицину, рвався допомагати людям і врятував багато життів. 

Бойовий медик Володимир Рудюк загинув 7 листопада 2022 року під час важкого бою на Донеччині. Він виніс з поля бою 10 поранених, а коли повернувся за 11-м, його життя обірвалося від ворожої кулі. Військовому було 35 років.

Друзі Володимира, які допомагали йому з необхідними на війні медикаментами, незадовго до його загибелі планували разом із медичним вантажем переслати корм для цуценят, якими він опікувався на передовій, однак не встигли.

«Коли у березні Вова виклав селфі у військовій формі, я себе заспокоювала: це ж його стихія, він все здолає. Зараз читаю у шкільному чаті фрази: «Загинув». «Бахмут». «Не довезли до госпіталя...», а перед очима у мене безтурботні світлі смішні кадри з дитячого садка і малий пухкий Вовка з динозаврами і ксилофоном», - написала про Володимира його однокласниця Оксана Трокоз.

Саме Оксана оголосила збір коштів на пульт до квадрокоптера, який знайшли побратими Володимира під час штурму на передовій. Необхідну суму — понад 40 тис грн – вдалося зібрати, але військові самі роздобули простішу модель пульту, тому за гроші доукомплектували всім необхідним підрозділ Володимира Рудюка.

У загиблого захисника залишилася мама. Посмертно солдат Володимир Рудюк нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Фото: Instagram Володимира Рудюка (dream_zt)