МКЧХ не має доступу до всіх місць утримання українських полонених - речник
Про це в інтерв’ю Тижню сказав речник МКЧХ в Україні Олександр Власенко, передає Укрінформ.
«Ми маємо доступ не до всіх місць утримання українських полонених у Росії», - зазначив він.
Власенко нагадав, що міжнародне право не гарантує доступ до всіх місць утримання, хоча обумовлює, що МКЧХ може вимагати цього.
«У третій Женевській конвенції написано, що представники МКЧХ мають право на доступ до військовополонених і на візит. А ми розробили норми візитів, які застосовуємо. Це означає, що ми маємо право на конфіденційний діалог з утримуваними», - зауважив речник.
Він пояснив, що це не обов’язково може бути діалог віч-на-віч: «Там може бути 20–30 людей. Головне, щоб не було представників закладу, в якому їх (військовополонених – ред.) тримають».
За словами Власенка, такі масові діалоги проводяться, аби «наприклад, якщо одна людина розповість, що порушують правила її перебування, що до неї застосовують тортури, ми потім про це говоримо з адміністрацією. І ми ніколи не розповімо, хто нам це сказав, але якщо на зустрічі буде одна-дві людини, їм легко вирахувати, хто це був».
Речник пояснив, що з метою уникнення таких проблем, організація переважно проводить зустрічі зі значною кількістю полонених. Він додав, що після цього обговорюються результати візиту з адміністрацією закладу, і якщо не вживають заходів для виправлення виявлених порушень, проводиться розмова з керівництвом установи.
Окрім того, Власенко наголосив, що МКЧХ повинен мати доступ до всіх приміщень, якими користуються військовополонені та затримані цивільні, «аж до туалетів, душових».
Він підкреслив: якщо виявлені певні порушення, то МКЧХ може допомогти закладу, де утримують полонених осіб, усунути недоліки, адже адміністрація не все може зробити, наприклад через брак коштів на обладнання кімнат, де лікують утримуваних, відсутність ліків для них тощо.
«Ми готові говорити з представниками цих закладів про те, як можемо допомогти», - резюмував речник МКЧХ.
Як повідомляв Укрінформ, Медійна ініціатива за права людини встановила 42 місця утримання українських військовополонених - як у прикордонних областях, так і в глибині Російської Федерації.
