Пам'яті військового, волонтера, музиканта Максима Науменка («Діджей»)

Пам'яті військового, волонтера, музиканта Максима Науменка («Діджей»)

Хвилина мовчання
Укрінформ
Він виїхав з окупованого росіянами Донецька в 2014-му, а 11 жовтня 2023 загинув в бою під Донецьком.

Максим був відомим в країні діджеєм, грав під ніком DJ Max Rudskoi, також — волонтерив із початку війни на Донбасі. В Ужгороді він був настільки своїм, що багато хто із його численних друзів та знайомих не здогадувалися, що він переселенець. Чоловік переїхав на Закарпаття з родиною ще в 2014-му. Із вторгненням добровольцем пішов до війська, воював в рядах прикордонників. З війни його чекали дружина та донечка, чекали понад 1, 5 року.  “Я та Аліса не бачили Макс Діджей вже півтора року і коли побачимо не відомо((((“, - написала у Фейсбуці його дружина Діана Борисова.

Власне, ще кілька тижнів вона збирала його підрозділу на “мавік” та різні потрібні штуки.  Але раптом 11 жовтня це все змінилося. Максим загинув у бою з росіянами під Донецьком, поблизу рідного міста, яке колись покинув через російську окупацію.

Про загибель військового повідомила Діана. “Тепер залишились тільки спогади. Макс Діджей загинув 11 жовтня 2023 під Донецьком”, - написала вона.

Буквально одразу ж після допису жінки місцеві соцмережі вибухнули дописами на спомин про Максима Науменка.

“Сьогодні вранці "на ходу" помітила, що в стрічці багато постів з фотографіями Макса Діджея. Не читаючи тексти, я собі відзначила, що певно у Макса дєнчик і треба буде потім привітати донатом на щось потрібне... Зараз прочитала і повірити не можу... Буквально кілька днів тому, коли обговорювали відкриття арт-простору, я казала, що за інших обставин ми б зробити гучну вечірку і запросили б Макса грати на ній, а зараз треба думати, як допомогти хлопцям нищити ворогів. Нашої допомоги не достатньо, щоб всіх своїх вберегти, волонтери щоразу лізуть зі шкіри, щоб забезпечити людям видовища, за які ті кинуть донати, але це крапля в морі потреб. Хоча б сьогодні прошу вас зробити внесок на ЗСУ і не втомлюватися підтримувати свою армію”, - написала волонтерка Юлія Дуб.

“На фронті загинув Макс Діджей. Ааа, яких людей забирає ця чортова навала... Макс був із тих переселенців, котрі твердіші і рішучіші за нас в рази, завжди на позитиві, усміхнений, движовий, чесний і крутий чувак... Після повномасштабного вторгнення він взяв в руки зброю і поїхав захищати свій Донбас, де й загинув в бою за Україну. Яку ж ціну платимо, життями найкращих з поміж нас... Честь, друже!” - написав військовий Юрій Світлик.

“Макс був героєм нашої фотовиставки у 2015 про переселенців — історій про людей, які першими тоді у 2014 році відчули, що таке війна. Ось шматок його інтерв’ю із 2015-го: “Я радий, що тут живу. У мене в Ужгороді вже була публіка, яка хотіла почути мене. Вони стали моїм колом спілкування. Я тут соціалізувався, зараз у мене в Ужгороді більше друзів, ніж у Донецьку”.

Максим говорив, що він нетиповий переселенець, бо проблем після переїзду не відчуває. У Донецьку житло знімав, тож такий стиль життя продовжив і в Ужгороді. Не так давно у Максима народилася дитина. Він навіть єдиний з переселенців, який має право голосу на місцевих виборах, бо отримав реєстрацію ще у 2014-му. “Я переїхав ще на початку травня 2014 р. Відчувалося, що 9 травня – дедлайн. Так воно і сталося, - згадує Максим. - 8 травня я був вже у Львові, а 9-го у Донецьку почалися незворотні події”, - розповідають журналісти з Ужгородського прес-клубу.

Волонтер, ужгородський фотограф Сергій Денисенко каже, що з Максимом познайомився у 2015-му.

“Щирий, відкритий хлопець, він дуже скоро став в Ужгороді своїм, вже мало хто згадував, що він приїхав з Донецька. Але зла іронія долі у тому, що йому судилося повернутись у рідні краї і загинути саме під Донецьком... Востаннє ми спілкувалися у лютому 2022-го. Планували вініловий сет Макса на "Ужгородській Палачінті". Він мав грати 25-го лютого, але... "Зіграєш після Перемоги, Максе!". Вже не зіграє. Клята війна. Кляті нелюди”, - каже він.

Подруга сім’ї Максима Анастасія Новікова згадує про нього, як про людину з великим серцем і гострим почуттям справедливості.

“Світлий і щирий. Настільки щирий, що не вмів блефувати у іграх, і це було дуже мило. Він був другом не тільки мені, але і моїм дітям. Він був другом для всіх. 11 жовтня Макс Діджей загинув під Донецьком. Вічна памʼять, друже. Дякую тобі за все. Ми винні тобі цю перемогу” - написала жінка.

Військовий лікар, лідер українського панк-рок гурту Бетон Андрій Жолоб розповів, що з Максимом багато разів зустрічалися на одній сцені та відіграли не один сет.

"Життєрадісний раґґабой, DJ Max Rudskoi з Ужгорода загинув на донецькому напрямку. Скільки фестивалів Craft Vinyl ми з тобою відпрацювали на одній сцені, скільки наобіймалися і натанцювалися під твою "ямайку", - написав Жолоб.

Телеведуча Ірина Міллер, яка також добре знала Максима та його сім’ю, каже, що коли дізналася про загибель військового, “все писала, писала його Діанці, а потім все витирала і починала знову, так і не надіславши жодного повідомлення”.

“Вже потім, згодом, знайшлися якісь недолугі слова. Ти був світлом, друже! Ти був сонцем. Мало знаю таких щирих та добрих людей, які сяють саме своєю внутрішньою добротою, а коли вони всміхаються, то це так щиро , що аж не віриться , що такі люди існують. Фб щороку нагадуватиме, як ми зробили ековечірку і ти там будеш на світлинах, він нагадає багато інших світлих моментів, пов'язаних з тобою. Ти так любив своїх дівчаток, що щодня повідомляв про це увесь світ. Ви троє як єдине, прекрасне, веселе ціле надихали й мене під іншим кутом любити свою сім'ю і шукати щось чудове у своїх власних сімейних буднях. Чудити, щиро ганяти, сміятися. Я не можу досі повірити. Я увесь тиждень чекаю, що хтось скаже, а ні, це помилка, це неправда, але на жаль ні...” - написала Ірина Міллер.

Згадує про Максима і легенда Карпат Янко Деревляний — художник, який живе довшу частину року в горах, на Явірнику біля Великого Березного. До нього якось із сім’єю потрапив Максим Науменко.

“Небагато фото вдалось знайти разом, але тут влітку 2020 року Макс Діджей ще разом з дружиною, тримає на ручках свою донечку і здається, все найкраще попереду. Памʼятаймо СВОЇХ героїв, вони зазвичай не якісь пафосні рембо, це може бути, наприклад ді-джей, який любить музику, ходити в гори та гуляти з донькою”, - каже він.

Карпатський філософ каже, що Максова смерть — це та смерть, якою неможливо померти, бо "герої не вмирають". А всі, хто віддає життя за свій народ — герої!”.

Світла пам’ять!

Фото: соцмережі

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-