«Путіноміка»: правда і міфи
Agenda Pública та Аналітичний центр «Об’єднана Україна» представляють щотижневу серію статей «Фокус Україна», в якій аналізують, як розвиватимуться збройний конфлікт, політична та економічна ситуації в Україні. Автори статей – Ігор Петренко, Дмитро Левусь, Петро Олещук та Олексій Кущ, експерти Аналітичного центру «Об’єднана Україна». З перекладом чергового матеріалу серії можна ознайомитися далі.
На початку повномасштабної війни РФ проти України стосовно Росії був введений потужний пакет санкцій – відбулось 13 санкційних раундів (пакетів). «Пекельні санкції» загрожували розірвати російську економіку на шматки. Падіння ВВП РФ в 2022 році планувалось на рівні не менше ніж 10%. Що відбулося насправді? У 2022 році ВВП Росії скоротився лише на 2%, а в 2023-му зріс на 3,6%, повністю компенсувавши втрати економіки першого року війни. На початку 2024 року темпи зростання російської економіки збільшилися до понад 5% (з урахуванням сезонності 4,3%). Ба більше, спостерігається промисловий бум, індекси ділової активності – на піках, співмірних із зростанням на початку нульових.
ІМПЕРІЯ 3.0.
Аналітики звернули увагу на музику, що лунала на інавгурації президента РФ Путіна. Окрім іншого, там прозвучала партія з опери Михайла Глінки «Іван Сусанін» (до революції 1917 року називалася «Життя за царя»). По суті, це була перша інтронізація Путіна як верховного правителя РФ, а не інавгурація політика. Це перший крок для формування нової ідеології як основи економічної автаркії. Своєрідна «іранізація» політико-економічної моделі, але на базі православ'я. З урахуванням нової Конституції, спостерігаємо побудову «Третьої Російської імперії»: після імперії Романових та СРСР.
АРХІТЕКТОР «ПУТІНОМІКИ»
Архітектором «Путіноміки», амортизації санкційного тиску та переходу у фазу зростання економіки РФ у 2022–2024 роках став Андрій Ремович Білоусов – учений, економіст, перший заступник голови уряду РФ (з 21 січня 2020 року). Його батько, радянський економіст Рем Білоусов був одним з учасників «групи Косигіна» (радянський реформатор 70-х років минулого століття: під час його роботи в 1965–1980 рр. в СРСР були досягнуті рекордні показники зростання промвиробництва на рівні 50% і національного доходу на рівні 45%). Тепер Білоусов призначений на посаду міністра оборони, яка є третьою у російській політичній ієрархії.
У своїй доповіді «Довгострокові тренди російської економіки: сценарії економічного розвитку Росії до 2020 р.» Білоусов дав прогноз щодо глобальної кризи 2008 року, неминучого спаду економіки РФ у 2011–2012 роках та потенційно можливого збою системи держуправління РФ у 2015–2017 роках. Заслуга Білоусова для Путіна полягає у запуску самовідновлюваної, мультиплікативної, циркуляційної моделі економіки.
У період із 2000-го до 2008 року РФ розвивалася у межах моделі «енергетичного аутизму». З 2009-го було створено спробу піти шляхом надіндустріальної модернізації. У частини російських еліт залишалися надії і на «кидок у глобалізацію».
Тепер базова модель РФ – економічний ізоляціонізм з перспективою переходу до надіндустріалізації, коли для цього складуться геополітичні передумови.
ЯК САНКЦІЇ ВИДОЗМІНЮЮТЬ ЕКОНОМІКУ РФ
У 2023 році Росія суттєво видозмінила структуру своєї міжнародної торгівлі. Загальний зовнішній товарообіг становив 710 млрд дол. Це 39% ВВП.
У 2013 році, до введення санкцій, зовнішній товарообіг РФ становив 841 млрд дол. Але у відносному значенні (ставлення товарообігу до ВВП) показники майже не змінилися: як було 37%, так і залишилося – завдяки зниженню номінального ВВП у доларовому еквіваленті. Отже, за десять років санкцій Росія втратила 131 млрд дол. зовнішнього товарообігу або 15,6% у річному обчисленні. Але її поки що не можна назвати закритою економікою.
П'ять основних торгових партнерів для Росії тепер (обсяг товарообігу в 2023 році в млрд дол.): Китай – 240, Індія – 65 (зріст у 1,8 раза), Туреччина – 57, Білорусь – 55. Казахстан – 26. На цю п'ятірку припадає 443 млрд дол. товарообігу з 710 млрд або 62%. За структурою торгівлі РФ замість ЄС орієнтується на Азію. Переорієнтація на Азію дасть РФ ще 20–30 років плюс для отримання доходів від вуглецевого експорту. Але чому тоді економіка РФ зростає (у першому кварталі 2024 – +4,2% з урахуванням сезонності)?
Це явище пояснюється зростанням нафтогазового комплексу та появою нових драйверів зростання у вигляді низки сегментів внутрішньої економіки, наприклад іпотеки. Несировинний сектор дає десь +8% ВВП у структурній трансформації валового доходу. У результаті цього з урахуванням падіння сировинного комплексу економіка РФ отримує сальдово (зростання несировинного сектору мінус падіння сировинного сектору) приблизно на +2–3% до традиційних темпів зростання на 2–2,5%.
ПИТАННЯ – НАСКІЛЬКИ ДОВГОВІЧНИМ Є ЦЕЙ ДРАЙВ
По суті, це – факторне, кон'юнктурне зростання у результаті імпортозаміщення, ВПК та іпотеки, які спираються на бум попиту, інвестицій та держзамовлень. Щодо міжнародної торгівлі, на сьогодні Росію можна віднести до великих і відносно відкритих економік. Поки що РФ не перейшла в стадію автаркії, оскільки це могло б негативно позначитися на її темпах зростання.
Отже, серед ключових факторів «амортизації» впливу санкцій на РФ, можна виділити такі:
● Монетарний стимул з боку Центрального банку через зниження ключової ставки з 20% до 7,5% і утримування ставки на такому рівні протягом року.
● Бюджетний стимул з боку держави – інвестицій у ВПК, інфраструктуру.
● Збільшення соціальних інвестицій – зростання виплат населенню, материнський капітал тощо.
● Фактор заміщення російським компаніями економічного простору, який звільнився після виходу іноземних компаній (ефект конвергенції та розширення національного капіталу).
● Санкційне герметичне блокування економіки РФ ззовні, коли було повністю заблоковано відплив капіталу за кордон та суттєво обмежено приплив споживчого імпорту. Це створило ефект «парового котла»: валюта від експорту нафти і газу залишилась усередині країни та «передала» свою енергію на внутрішні економічні процеси (як паровий котел – на колеса паровозу).
● Швидка переорієнтація РФ на розрахунки та резерви в юанях.
● Переорієнтація сировинного експорту на Азію.
Усі ці чинники, очевидно, не можна було передбачити під час введення санкцій, хоча санкційна політика виконала свою функцію – загальмувала динаміку російської агресії. Але санкції визначально не могли ані зруйнувати російську економіку, ані повністю зупинити армію РФ.
Найближчими роками санкційна політика має бути суттєво переглянута. Кількісне розширення санкцій на певну кількість юридичних та фізичних осіб РФ у кожному санкційному пакеті вже не дає належного ефекту. Санкції мають вийти на новий якісний та системний рівень.
Ігор Петренко, Дмитро Левусь, Петро Олещук, Олексій Кущ, експерти Аналітичного центру «Об’єднана Україна»
Перше фото: A. Nikolskyi / Zuma Press / ContactoPhoto
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама