Директор інституту археографії закликає до ідеологічної деокупації Криму
Про це у вівторок під час круглого столу в Укрінформі сказав директор Інституту Української археографії і джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, доктор історичних наук Георгій Папакін.
"Частиною стратегії деокупації Криму має стати ідеологічна деокупація. Оскільки ми маємо величезну кількість російських міфів, маємо літературу про історію Криму, яка зараз активно видається там, і основною частиною цих видань є той факт, що в Криму, в історії Криму, немає місця для кримських татар... Тобто, до історії Криму вони мають опосередковане відношення", - пояснив Папакін.
За його словами, стратегія деокупації Криму має на всіх рівнях "доносити думку про те, що кримські татари - це корінний народ, у першу чергу, Криму, і звичайно ж України".
Як вважає вчений, державність кримських татар, "яка була створена в XV столітті і проіснувала до 1783 року, була дуже вагомим і важливим компонентом східноєвропейської політики".
"Ми не повинні на це дивитися крізь російські окуляри, згідно з якими, Крим - це гніздо степових хижаків, які час від часу вискакували і щось захоплювали. Всі історичні факти доводять, що Кримський ханат був вагомою складовою частиною східноєвропейського простору", - наголошує Папакін.
Для доказу цього, заявив він, необхідно відновити кримськотатарський дипломатарій - комплекс офіційних документів державного архіву Кримського ханства XV-XVIII ст.
"Йдеться про державний архів Кримського ханату, про його реконструкцію. Є така наукова операція, яка полягає в тому, щоб виявити всі відомі існуючі документи і зібрати їх у вигляді бази даних або збірки документів, яку ми можемо представляти як кримськотатарський дипломатарій".
Як розповів учений, у 1783 році, коли російські війська вперше окуповували Крим, "сталася детективна історія зникнення всіх державних документів".
"Починаючи з перших вторгнень у 1735 році, коли Мініх зайшов у Бахчисарай, він спалив там все, що можна було спалити, у тому числі Ханський палац і навіть місію французьких єзуїтів - можливо, там теж були якісь важливі документи... Потім, коли знову були походи, знову спалювалися документи", - розповів учений.
За його словами, в основному документи ханства були знищені, але частину з них у 1735 і 1783 роках було вивезено, і в деяких країнах є сліди їх перебування. І вченим сьогодні їх необхідно шукати в архівах як сусідніх з Україною держав, так і в самій Україні, зокрема, в Запоріжжі.
За словами Папакіна, відновлення кримськотатарського дипломатарію, куди входять в першу чергу дипломатичні документи Кримського ханства, "дасть змогу спростувати російський міф про те, що Кримський ханат мав відносини виключно з Московією".
"Насправді дипломатичні місії Кримського ханату поширювалися на Польщу (Річ Посполиту), Литву, Румунію, Валахію, Оттоманську імперію. Крім того, дипломатичні місії виїжджали до держави хрестоносців, тобто на сучасну територію Калінінградської області (Східну Пруссію), виїжджали до Швеції, мали відносини з Францією... Список країн можна продовжити, тому дипломатична частина кримськотатарського дипломатарію однозначно не обмежиться виданими Росією документами", - вважає учений.
Як повідомив Папакін, завтра, 19 квітня, виповнюється 294 роки, як у Росії був підписаний імператорський маніфест про "взяття Криму під високу державну руку", а точніше - про першу анексію Криму.
"І якщо Росія у такому вигляді, як вона сьогодні є, доживе до наступного року, то я думаю, там святкуватимуть 295 років з дня приєднання Криму. Це означає, що майже три століття тому Крим увійшов до складу Росії і на цьому там і залишався. А то, що було з 1991 по 2013 роки - це такий собі момент, який був дуже незначний, і він минув", - пояснив ідею окпантів Папакін.
