Кримськотатарська автономія зробить непорушною територіальну цілісність України
За останні 10 років моя думка про майбутнє Криму не змінилася. Ба більше, вона ще глибше ствердилася. Кожен громадянин України має право на своє бачення майбутнього Криму. Яким би та хто б не бачив майбутнє Криму, але якщо він його не пов’язує з долею корінного народу в Криму, то таке бачення для нас є абсолютно неприйнятним. У цій думці я ще більше ствердився останніми роками, протягом повномасштабної війни РФ з мобілізацією кримчан.
Ви уявіть собі: на Батьківщині залишилося 300 тисяч кримських татар, і задля того, щоб уникнути насильницької, примусової мобілізації до російської армії, кримські татари покидають Крим.
Народ, який повертався майже через пів століття і боровся за це повернення, не хоче брати зброю в російській армії й убивати своїх співгромадян, і він покидає Крим. У нас виникає питання: чи він повернеться, чи ні?
Ми мали давно створити всі умови для розвитку Криму як території, кримського суспільства як сукупності людей, зокрема для кримських татар, які поверталися.
Якби держава не тільки виконувала ці завдання, якби ми просто займалися б українською державою, посилювали б свою присутність і на Кримському півострові, займалися б безпекою на Чорному морі, можливо, і не було б цієї окупації. Тоді б не було таких форм сьогоднішньої долі Криму, а ось ці 300 тисяч людей знову б не розпорошилися б у всьому світі.
Ми однаково б’ємося з болем, як ми збиратимемо мільйони українців та тисячі кримських татар, яких тепер доля так розкидала в усьому світі. Я висловлююся емоційно, бо в цьому я бачу провину всіх нас.
Що робити?
По-перше, нам обов’язково необхідно запровадити статус кримськотатарської автономії на півострові. Адже коли співгромадяни, зокрема кримські українці, для яких тепер війна зробила токсичним слово «автономія», висловлюються за повернення Кримської області, то насправді вони хочуть до кінця завершити духовне вбивство кримських татар.
Крим має залишитись автономією. Трансформованою. Чому трансформованою? Щоб непорушність територіальної цілісності України була забезпечена, зокрема, Кримом. Ви ж знаєте, що війна розпочалася з Криму. Це була найлегша здобич для російських окупантів, звідки почалися «валитися» наші кордони.
Потрібно подумати, як кримськотатарська автономія може посилити територіальну цілісність України та зробити її непорушною. Ми знаємо, що це можна зробити.
По-друге, необхідно запровадити право на самовизначення кримськотатарського народу. Нікуди від цього не дітися.
Хай би які правильні слова ми говорили про майбутнє української держави, включно з Кримом, якщо ми не даємо можливості для реалізації з боку кримськотатарського народу свого права на самовизначення, це не буде справедливою Україною. І знову ж постає питання: яка буде тоді доля кримськотатарського народу?
По-третє, рівні права і свободи для всіх, хто житиме в Криму: і кримських татар, і українців та людей інших національностей.
Коли ви визначаєте права меншості, а кримські татари є корінним народом і є меншістю, ви не зможете це зробити, якщо ви не будете дотримуватися прав українців у Криму та прав інших національностей. Отже, відновлення прав кримськотатарського народу – це зрештою розбудова умов для реального рівноправ'я всіх людей, які там живуть.
По-четверте, сталий розвиток Криму. Територією насамперед займаються ті люди, які вкорінені в цю землю. Це нікого не має ображати. Кримські татари знають, що за межами Криму в них немає жодного майбутнього.
Кримський татарин може переїхати до Брукліна, Парижа, Житомира, але він там зникає. Він може залишитися тільки там. У Криму завжди має бути такий генератор та мотор, який дбатиме про цю землю у всіх аспектах: екологія та інші глобальні загрози, які тепер можуть виникати. Бо ці люди відчувають, що будь-яка загроза, яка приходить на кримську землю, вона насамперед знищує їх.
Я ствердився в тому, що ми в нашій незалежній українській державі зі всіма її відновленими кордонами маємо виписати той розділ Конституції про Кримський півострів. Без Криму не буде усталеної, міцної української держави, це взаємопов’язане.
Колись Крим був політичним центром великого за розмірами Кримського ханства. 342 роки існувала ця держава, і багато сьогоднішніх українських земель входило до цієї держави.
Сьогодні маленький Крим – це батьківщина кримських татар у складі української держави. Як сказав Мустафа Джемілєв, «ну, ми помінялися ролями, але для братів це нормально, і маємо далі жити як брати в одній державі, на власній землі та для кримських татар».
Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу
Виступ під час дискусії «Крим: візії майбутнього 2.0»
Центр прав людини ZMINA працює у сфері захисту свободи слова, свободи пересування, протидії дискримінації, попередження тортур і жорстокого поводження, боротьби із безкарністю, підтримує правозахисників і громадських активістів на території України, включаючи окупований Крим, а також захищає осіб, які потерпіли в результаті збройного конфлікту в Україні.
Організація проводить інформаційні кампанії, освітні програми, займається моніторингом та документуванням випадків порушень прав людини, готує дослідження та аналітику і добивається змін завдяки національній та міжнародній адвокації.
Перше фото: atr.ua
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама