Справа Чийгоза: Суди в Криму як інструмент розправи
Ахтем Чийгоз був затриманий в січні 2015 року за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України. Мітинг проходив перед будівлею Верховної Ради Автономної Республіки Крим 26 лютого 2014 року. В той день, напередодні захоплення півострова російськими військовими, прихильники українського Криму вимагали від місцевих депутатів відмовитися від планованого ними рішення про відокремлення Криму від України і включення його до складу Росії.
Депутати під тиском багатотисячного мітингу все ж остереглися проголосувати за відторгнення Криму від України та "включення" його до складу Росії. Однак наступного ранку будівлю парламенту, уряду, аеропорту та інших стратегічних об'єктів у Криму зайняли російські військові, комуфляжне обмундирування яких не мало жодних розпізнавальних знаків. "Зелені чоловічки" зі зброєю в руках одним кримчанам вселяли жах і страх, в інших викликали радість. Російська влада скромно назвала своїх військових "ввічливими людьми" і спочатку їх приналежність до Росії заперечувалася. Перші дні і тижні після захоплення півострова були найскладнішими для тих, хто виступив проти російської окупації. Хтось пакував валізи для виїзду з Криму, хтось відкрито висловлювався проти присутності Росії в Криму.
Маючи на руках реальні, а не призначені для пропагандистських ЗМІ дані про настрої в Криму, Кремль розумів, що гучний народний протест, який прозвучав в Сімферополі 26 лютого 2014 року, і не дозволив ухвалити сепаратистські рішення, нікуди не подівся, і люди, які кричали на мітингу "Крим – це Україна", в основній своїй масі не змирилися з приходом у Крим Росії.
Все, що могла зробити в цій ситуації російська влада – це ще більше налякати тих, хто не хотів миритися з трагічною реальністю. Тому практично відразу в Криму стали зникати люди – за три роки їх кількість досягла 48, а гучне вбивство Решата Аметова, який у березні 2014 року вийшов на одиночний пікет біля будівлі уряду, навмисно не розслідується, хоча особи тих, хто силою садив його в чорну іномарку і відвіз у невідомому напрямку, чітко видно на відео, яке легко знайти в Інтернеті. Показові вбивства, показові зникнення людей, показові кримінальні справи – це той метод боротьби з інакомисленням, який був узятий на озброєння Росією з перших днів окупації Криму.
ЧОМУ ЧИЙГОЗ?
Ахтем Чийгоз – голова Бахчисарайського регіонального меджлісу, депутат Бахчисарайської райради та заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Він був одним з десятків тисяч людей в Криму, які прийшли висловити протест сепаратистським намірам кримської влади і тим самим відвернути тоді рішення про російський статус Криму. Але звинувачення в порушенні частини 2 статті 212 Кримінального кодексу РФ (організація масових порушень), що передбачають позбавлення волі до 10 років, висунули саме йому.
Можливо, після того, як лідер кримських татар Мустафа Джемілєв і голова Меджлісу Рефат Чубаров стали нев'їзними до Криму, все зійшлося на Чийгозі – кримський татарин, проукраїнський політик, представник Меджлісу, відома серед кримських татар особистість. Як розповідав адвокат Полозов після чергового засідання "суду", серед документів, які характеризують особу Ахтема Чийгоза, є довідка з поліції за місцем проживання, в якій говориться, що він, як лідер регіонального меджлісу Бахчисарайського району, "здатний зібрати за короткий проміжок часу значну кількість людей з числа кримських татар для участі в мітингах, ходах і пікетуваннях."
"Схоже, це і є головна причина, з якої Ахтема Чийгоза тримають вже 2,5 роки у в'язниці – страх влади перед мирними зібраннями громадян", – поділився думками Полозов.
Як вважає адвокат Полозов, такі показові процеси, як "справа Чийгоза", йдуть не для того, щоб розібратися і визнати людину винною або невинною, а щоб вести політичний торг, щоб показові репресії відбивали бажання протестувати не тільки за фактом анексії Криму, а й взагалі висловлювати невдоволення з будь-яких неполітичних питань.
ВСЕ ПРО ПРОЦЕС
Один з противників російської окупації Криму, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз перебуває під вартою вже більше двох з половиною років, близько 955 днів. У справі Чийгоза пройшло близько 150 засідань і допитано понад 200 свідків. В рамках процесу розглянуто понад 1000 фотографій, 100 гігабайт відео, близько 200 свідків. На початок процесу сама справа налічувала 35 томів, а ближче до кінця їх кількість сягла близько 40. За словами адвоката Полозова, вивчаючи ролики, вони "не просто передивлялися їх цілком, а розбирали кожні 15-20 секунд, обговорюючи кожен момент».
ПЕРЕМОГА ЗАХИСТУ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ВИРОК
Адвокат Микола Полозов ще на початку роботи зі справою Чийгоза не розраховував на виправдальний вирок свого підзахисного, оскільки всі аналогічні процеси в Росії закінчувалися, нехай і не максимальним, але реальним покаранням і позбавленням волі. Тим не менш захист вважає, що "суд" не зміг довести провину Ахтема Чийгоза в організації масових заворушень під час мітингу.
Всі допитані, включаючи високопоставлених представників окупаційної влади – Сергія Аксьонова та Володимира Константинова, а також депутатів російської Держдуми Сергія Цекова і Ольгу Ковітіді, не змогли аргументовано свідчити проти Чийгоза. Все, що кримський "суд" зміг назбирати проти нього – це свідчення трьох засекречених свідків. Ще один свідок, цінність показань якого також вельми сумнівна хоча б тому, що його не було на мітингу – Ейваз Умеров. Він був давнім супротивником Чийгоза і в цілому ненависником Меджлісу, прилюдно спалював у Криму опудало Джемілєва.
А ось свідчень, які свідчили про те, що Ахтем Чийгоз під час мітингу закликав людей до спокою, навпаки, – було більш, ніж достатньо. Все це дозволяє зробити висновок про те, що замовного суду в Криму не вдалося "хвацько і швидко" провести справу, довелося дивитися численні відео, прислухатися до претензій адвокатів, мати на увазі заяви міжнародних інституцій. Сам Чийгоз вважає, що суд над ним уособлює суд над усім кримськотатарським народом, про це він сказав у своєму останньому слові в суді.
* * *
І ось останнє повідомлення: кримському політв'язню, заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтему Чийгозу, обвинуваченому в організації масових заворушень на мітингу 26 лютого 2014 року, так званий "суд" Криму виніс рішення – вісім років позбавлення волі.
Про це у Facebook написала Айше Умерова.
"Вісім років", – написала Умерова.
"Із зали надійшла інформація, що вирок вже зачитали, "суд" підтримав прокурора і присудив Ахтему Чийгозу вісім років", – повідомила Умерова у відео прямого ефіру.
Сергій Бобров, Київ.