У МЗС назвали п’ять основних акцентів нової “кримської” резолюції ООН
Про це повідомив заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця у статті для "Європейської правди".
"Вже третій рік поспіль – починаючи з 2016-го – Генасамблея ООН схвалює резолюцію з ідентичною назвою "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна". Наша держава у співавторстві з кількома десятками інших країн знову внесла на розгляд кримське рішення. Його назва знову та сама, але зміст цього разу – дещо інший", - написав дипломат.
Він поінформував, що цього року основна увага резолюції приділяється питанню звільнення політичних в’язнів, а в документі названо конкретні імена Олега Сенцова, Володимира Балуха, Еміра-Усейна Куку, які на знак протесту проти російського свавілля були змушені оголошувати голодування.
У цьому контексті Кислиця зауважив, що заручників-українців, що перебувають у російських в’язницях, значно більше, "від Кольченка до Сущенка і далі..."
"Та поза тим, поіменне включення хоча б кількох політичних бранців Кремля в офіційний документ ООН є надзвичайно важливим елементом боротьби за визволення всіх наших співвітчизників", - наголосив заступник міністра.
Друга особливість резолюції стосується всіх українців, ув’язнених на контрольованих росіянами територіях, зазначив Кислиця. Зокрема, документ закликає Російську Федерацію надати міжнародним експертам з Європейського комітету з питань запобігання катуванням та Міжнародного Комітету Червоного Хреста, а також українським консульським посадовим особам інформацію про стан здоров’я і умови утримання та доступ до співвітчизників. Резолюція вимагає дозволити Уповноваженому Верховної Ради з прав людини відвідувати політичних заручників у Криму та на російській території.
Новим елементом кримської резолюції є також вимога до Російської Федерації припинити практику залучення жителів Криму до участі у її військових операціях, а також зупинити депортації українських громадян з Кримського півострова за те, що вони не набули російського громадянства.
Окрім того, цьогорічна резолюція містить вимогу до міжнародних організацій та спеціалізованих установ ООН позначати в офіційних документах український півострів лише як "Автономна Республіка Крим та місто Севастополь (Україна), які є тимчасово окупованими Російською Федерацією".
Документ також передбачає посилення ролі ООН та її Генерального секретаря. Зокрема, від очільника ООН вимагається підготувати на наступну, 74-ту, сесію Генеральної Асамблеї звіт про виконання цієї резолюції та розробити рекомендації для подальших дій.
Резюмуючи, Кислиця зазначив, що остаточне затвердження нової кримської резолюції відбудеться в грудні на пленарному засіданні Генасамблеї, однак саме сьогоднішнє голосування є визначальним.
"Ми ще не знаємо, скільки держав проголосує за цьогорічний проект, та віримо, що світ підтримає Україну. Чому це все важливо? Україна обрала політико-дипломатичний шлях врегулювання конфлікту з Росією. Цьогорічна резолюція є одним із інструментів, який ми використовуємо в цьому процесі. Із цим документом Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні матиме більше можливостей. Положення документа також будуть враховані під час просування наших позовів проти Росії в міжнародних судах", - зазначив заступник міністра.
