Тема Криму знаходить мало місця у німецьких ЗМІ та свідомості - експерти
Про це йшлося у вівторок у Берліні на конференції «Крим: хронологія пригноблення», організованій центрами Liberale Moderne (LibMod) та Solidarus, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«У німецьких мейнстрімівських медіа за 5 міс цього року згадки про Крим зустрічалися 350 разів, у пропагандистських німецькомовних (передусім Sputnik Deutschland I Russia Today) - 108 разів. (Супутнік і РТ). Аналітичних статей – 108 і 88 відповідно. Олега Сенцова згадали 270 разів і 4 відповідно, на тему прав людини на півосторові була лише одна стаття», - навів статистику керівник центру «Солідарність із громадянським рухом Росії» (Solidarus) Олексій Козлов, зауваживши, що на хвилі керченської кризи згадувати стали дещо більше.
Він також поінформував, що з моменту окупації Крим незаконно відвідали 65 політиків із різних країн, із них 22 – німецькі, серед яких 18 – від партії "Альтернатива для Німеччини". «Послаблення самого Заходу означає «зелене світло» загарбницькій політиці Путіна, стратегічною метою якого є відновлення імперії», - говорить Керівник LibMod, екс-депутат Бундестагу Марілуїзе Бек, нагадуючи про те, що дуже багато чого сходило російському президентові з рук.
У Берліні пройшла конференція "Крим: хронологія пригноблення"/Фото: Ольга Танасійчук, Укрінформ
Бек попереджає, що останні події в Азовському морі можуть бути не останніми, і закликає бути готовими до наступних кроків Кремля. В Європі майже не знають про депортації цілих народів, серед яких були як кримські татари, так і поволзькі нимці, тим більше не можуть повірити у те, що таке може статися сьогодні, каже глава LibMod.
Натомість саме «гібридна депортація» відбувається зараз, не у вагонах, як в 1944, а коли люди самі змушені залишати півострів. «Після того, як Меджліс не визнав так званого референдуму, почався тиск, почали витісняти з території півострова активістів. За офіційними даними, виїхали 28 тисяч людей, але фактично - більше», - розповіла керівник НУО KrimSOS Таміла Ташева.
Вона перелічила факти спроб знищення громадянської активності, серед яких - перевірені радянські інструменти: залякування, обшуки, суди, викрадення, катування, вбивства. Але про всі ці факти місцева «преса» не інформує, зауважив кореспондент радіо "Вільна Європа/Свобода" Антон Наумлюк. Російський журналіст, він у своїх репортажах звертається якраз до тем незаконних судових процесів, переслідувань. Більшість незалежних ЗМІ були або закриті, або змушені переїхати на материк. Натомість були створені підконтрольні медіа, які Росія активно використовує на міжнародних майданчиках, аби легітимізувати свою позицію.
Останнім часом спостерігається тенденція: такі ЗМІ приїжджають на акції силовиків, надаючи картинку кримських татар, українців як терористів. Наумлюк звернув увагу на те, що завдання інформувати перебрали на себе за таких умов «громадянські журналісти» у соцмережах, але переслідують і їх.
Про те, за яких складних умов доводиться працювати аутентичним кримськотатарським ЗМІ, говорив головний редактор газети Qirim Бекір Мамут. «Треба підвищувати дискусію щодо України у Німеччині, треба зробити це темою німецькою, темою європейською», - підсумвав кандидат у Європарламент від партії Зелених Німеччини Сергій Лагодинський, підкресливши, що не йдеться про «конфлікт», йдеться про окупацію одної держави іншою, йдеться взагалі про свободу.
На переконання політика, «Україна – це дзеркало того, як Європа впорається з популізмом та тоталітаризмом». Одним з основних завдань у цьому зв'язку Лагодинський вважає припинення поширення кремлівського наративу та здобуття переваги в інформаційному протистоянні з Росією.
