Клімкін пояснив, чому російський варіант звільнення моряків - це "пастка"
Про це Клімкін заявив в інтерв'ю "Настоящему времени" у відповідь на запитання, чим небезпечне їх повернення в Україну як засуджених, як пропонувала Росія.
"По-перше, самі наші моряки не визнають, що могли навіть теоретично скоїти якийсь злочин. Вони військовополонені ... Є позиція всього світу, є рішення Міжнародного трибуналу, що їх мають звільнити. Невідкладно й беззастережно. І я дуже акуратно скажу: існують політичні та юридичні конструкції, які дозволяють Росії їх звільнити в будь-який момент. Для цього необхідне лише політичне рішення у Москві. Але Росія цього не робить", - сказав Клімкін.
Він зазначив в цьому контексті, що Україна відмовляється від запропонованого Росією варіанта звільнення захоплених моряків, оскільки це "питання для нас і честі моряків, і честі держави, і питання міжнародно-правової позиції держави".
"Якщо приймемо їхні умови стосовно моряків - Росія тоді цим скористається щодо нашої позиції по Криму, нашої позиції в міжнародних судах, щодо всього, куди ми йдемо. І скаже, що насправді не було російської агресії. Це дуже комплексне питання", - підкреслив міністр.
Він відмовився коментувати заяву експрезидента Петра Порошенка про те, що він дає 90% на те, що моряків буде звільнено до виборів 21 липня.
"Це його (Порошенка - ред.) заява... Але я б сказав, що контакти президента Росії з лідерами інших країн дають мені підстави сказати, що питання буде вирішене. Але коли і як - я сказати не можу і не хочу", - зауважив Клімкін.
Як повідомляв Укрінформ, 25 листопада 2018 року російські силовики біля берегів окупованого Криму обстріляли й захопили три кораблі Військово-морських сил України і 24 українських моряків.
Підконтрольний Росії «суд» в окупованому Криму заарештував усіх затриманих українських військових за звинуваченням у нібито незаконному перетині кордону. Зараз їх тримають у СІЗО в Москві.
25 травня 2019 року Міжнародний трибунал ООН з морського права постановив, що Росія має до 25 червня звільнити заарештованих і повернути Україні затримані разом з ними кораблі ВМФ. У відповідь у МЗС РФ заявили, що керченський інцидент нібито не підпадає під юрисдикцію цього трибуналу.
Водночас 25 червня МЗС Росії направив Україні ноту, в якій міститься пропозиція про надання українською стороною письмових гарантій участі в продовженні кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства. Українська сторона відкинула таку пропозицію.
Клімкін констатував, що нота МЗС Росії про умови звільнення полонених українських моряків була нічим іншим, як черговою дипломатичною та правового пасткою. За його словами, Росія фактично пред'явила Україні три умови: визнати, що українські моряки могли скоїти злочин; визнати правомірність судового процесу над ними за російським законодавством; "прогнутися" перед російським кримінально-процесуальним кодексом і непрямо визнати анексію Криму.
У той же час Президент України Володимир Зеленський розкритикував роботу українського МЗС, заявивши, що Клімкін не обговорив з ним відповідь на ноту Росії щодо моряків.
