Дружина політв'язня Салієва розповіла в ОБСЄ про переслідування кримських татар
Про це заявила дружина політв'язня Сейрана Салієва, правозахисниця і активістка "Кримської солідарності" Муміне Салієва на заході "Заборона мирних зібрань як інструмент дискримінації в окупованому Криму", проведеному в рамках Додаткової наради з людського виміру в штаб-квартирі ОБСЄ у Відні, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
"Колективний дух, згуртованість, захист свого народу – це те, що вкладено в менталітет кримських татар. Тому, коли вони бачать, що в дім їхніх співвітчизників вдираються силовики, озброєні до зубів, з автоматами, з собаками, розбиваючи вікна, двері, люди не можуть удавати, ніби нічого не відбувається, і спонтанно збираються біля будинків і будівель судів. Без організаційних дій, вони виходять на пікети, аби висловити свій політичний протест проти репресій щодо корінних мешканців Криму", - заявила Салієва.
Вона повідомила, що її чоловік, журналіст, який вважається "рекордсменом" за кількістю пред'явлених адміністративних і кримінальних статей, уже 2 роки утримується у в'язниці. 12 травня 2016 року, коли проходили обшуки в будинках чотирьох кримських татар, а також заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова в Бахчисараї, він розповів про ці облави в гучномовець місцевої мечеті.
"Сьогодні поряд з моїм чоловіком утримуються у в'язницях по сфабрикованих кримінальних справах десятки громадянських журналістів, які спочатку притягувалися до адміністративної відповідальності виключно за свою громадську діяльність і активність, за нібито участь у так званих несанкціонованих мітингах. Це Наріман Мемедемінов, Марлен Асанов, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Арифмеметов", - заявила правозахисниця.
За її словами, спочатку з рук цивільних журналістів, які вели стріми на місцях обшуків, силовики просто вибивали з рук телефони й камери. "Але це не зупинило рішучість активістів приходити на місця облав і продовжувати репортажі. Тому влада вирішила використовувати закон і застосувати статті, що передбачають штрафи та адміністративні арешти, як спосіб тиску на активістів і народ у цілому, аби заглушити активізм і вселити страх у людей", - сказала Салієва.
Поряд з тиском на активістів проводилися спроби зриву щомісячних зустрічей "Кримської солідарності", де збиралися адвокати, члени родин політв'язнів, активісти та всі небайдужі.
"Силовики в масках вдиралися на зустріч під приводом анонімного дзвінка, або масової перевірки документів присутніх, або ж вручали адвокатам якісь застереження, щоб не надумали організувати масові пікети", - додала Салієва.
"У Криму зараз грубо порушуються права кримських татар, корінного народу півострова, на вільне від утисків життя, на проведення мирних зібрань у тому числі. Ці факти, як червона риска, яка вже пролягла над долею народу", - резюмувала правозахисниця.
