Як Росія порушує безпеку Азово-Чорноморського регіону
Незаконні дії російської окупаційної влади в Криму з 2014 року призвели до триваючого погіршення безпекової ситуації в Азово-Чорноморському регіоні. Зростання напруженості спричинене зусиллями Російської Федерації легітимізувати спробу анексії півострова та забезпечити своє домінування в морських районах. Прямим наслідком окупації Криму стала перспектива можливого перетворення Азовського та Чорного морів у "російські озера".
Із такої постановки проблеми розпочав свій виступ Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич під час останнього онлайн-засідання Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ. Українська делегація і країни-партнери постійно порушують тему триваючої окупації Криму на засіданнях обох директивних органів Організації з безпеки та співробітництва в Європі – Постійної ради та Форуму безпекового співробітництва. Однак вперше ситуації в Азово-Чорноморському регіоні було присвячено окрему сесію безпекового діалогу Форуму. Зробити це вдалося передусім завдяки головуванню України у Форумі, яке триває протягом квітня-серпня.
Укрінформ уже писав, як російська делегація в ОБСЄ намагалася завадити "недоречним" виступам обох головних спікерів на засіданні – незалежного британського експерта Джеймса Шерра та Постійного представника Президента України в АРК Антона Кориневича.
Укрінформ пропонує ознайомитися з головними тезами виступу доповідача від України Антона Кориневича на цій закритій для преси віртуальній зустрічі Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ.
Виклики та загрози безпеці в Азово-Чорноморському регіоні сьогодні можна узагальнити наступним чином:
● політична сфера характеризується спробою Росії подолати міжнародну ізоляцію після військового вторгнення в Крим шляхом розвитку відносин з окремими чорноморськими країнами та впливу на них із використанням "м'якої сили", на відміну від прямої військової агресії проти України та Грузії з окупацією частини їх територій;
● військовий напрям визначається всеохоплюючою мілітаризацією Криму – від сфери дошкільної освіти до розгортання ракетних комплексів "С-400", нарощуванням та модернізацією корабельного складу Чорноморського флоту РФ, який оснащено крилатими ракетами типу "Калібр". Російська Федерація використовує півострів як основну матеріально-технічну базу для військових операцій Росії в Сирії, для збільшення військово-морських навчань та закриття морських районів, у том числі виключної (морської) економічної зони України навколо окупованого Криму. Також на півострові є ознаки відновлення ядерних військових об'єктів;
● міжнародно-правова сфера характеризується відкликанням визнання Росією компетенції Міжнародної комісії зі встановлення фактів, створеної згідно з Додатковим протоколом I до Женевських конвенцій; просуванням Кремлем кримських колаборантів за кордоном та залученням проросійських іноземців до діяльності на півострові; примусовою натуралізацією жителів Криму Російською Федерацією та позбавленням майнових прав громадян України й іноземців на півострові;
● економічний напрям визначається створенням штучних перешкод для вільного торгівельного судноплавства та загрози морському транспорту в Керченській протоці й Азовському морі внаслідок незаконного будівництва Російською Федерацією так званого "Кримського мосту"; залученням іноземних суден до незаконних морських торгівельних перевезень до закритих кримських портів; збільшенням поставок газу через Чорне море, що створює екологічну небезпеку на глибинах Чорного моря, насичених сірководнем.
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ПРАВАМИ ЛЮДИНИ
Питання безпеки в Азово-Чорноморському регіоні не обмежується виключно військовою складовою. Не менш важливим для розуміння й оцінки російської гібридної війни проти України є масштабні та серйозні порушення Російською Федерацією міжнародного гуманітарного права на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Згідно з повідомленнями ряду міжнародних організацій (УВКПЛ, БДІПЛ ОБСЄ, Ради Європи), ситуація з правами людини в окупованому Криму різко погіршилася. Звіти підтверджують наявність широкомасштабних викрадань, насильницьких зникнень, тортур, політично мотивованих переслідувань за етнічною й релігійною ознаками та дискримінації. Порушуються основні права на свободу мирних зібрань, вираження поглядів, віросповідання та освіту. Забороняються засоби масової інформації. Відбувається знищення української та кримськотатарської ідентичностей. Проводиться незаконний призов на військову службу до збройних сил РФ.
Багато із цих дій держави-окупанта класифікуються як воєнні злочини та злочини проти людяності і підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.
ЯК РОСІЯ ПОРУШУЄ ДОГОВІР ПРО ЗВИЧАЙНІ ЗБРОЙНІ СИЛИ В ЄВРОПІ
Окупація Росією Криму призвела до різкого збільшення кількості звичайного озброєння та військової техніки в Чорноморському регіоні, що перевищує обмеження, передбачені Договором про звичайні збройні сили в Європі (Договір про ЗЗСЄ).
Ракетне озброєння великої дальності на півострові здатне вразити всю південну частину України та території сусідніх країн. Безпека причорноморських держав, дві з яких уже постраждали від іноземної агресії, знаходиться під загрозою.
Окуповані території України та Грузії були перетворені на "сірі зони", недоступні для проведення верифікаційних та інспекційних заходів відповідно до Договору про ЗЗСЄ, Договору про відкрите небо, Віденського документу про заходи зміцнення довіри та безпеки й інших режимів контролю і нерозповсюдження озброєнь. Такий стан справ продовжує руйнувати військову транспарентність, передбачуваність та довіру в регіоні.
ЧИМ ЗАГРОЖУЄ РОСІЙСЬКА ВІЙСЬКОВА БАЗА "КРИМ"
У діях Російської Федерації домінують виключно військові та політичні інтереси з перетворення захопленого Криму на військову базу разом із намірами Кремля розширити експансію за межі Чорного моря.
Мілітаризація півострова розпочалася майже одразу після незаконної окупації Криму. Вона включала, зокрема, переміщення на територію України зброї та військової техніки, у тому числі бойових літаків і ракет, здатних нести ядерну зброю, боєприпасів, військовослужбовців.
Окупація та подальша мілітаризація Криму призвели до розширення зони використання військових кораблів і літаків у Чорноморському регіоні та далеко за його межами в усьому Середземноморському басейні. Таким чином, ця діяльність має далекосяжні наслідки для безпеки не лише в Чорноморському регіоні, а й у всій Південній Європі, а також у Північній Африці та на Близькому Сході.
Чисельні незаконні військові навчання, які проводяться в Криму й навколо нього, відображають агресивну військову позицію РФ щодо України та інших причорноморських держав. Такі навчання мають і значні довгострокові негативні наслідки для екології регіону.
Азовське море теж інтенсивно мілітаризується – кількість військових кораблів з експансією на всю територію моря значно зросла. Мілітаризація Азовського моря має наслідки не лише для морської торгівлі та перевезень в Україну, але також становить додаткову військову загрозу для України і призводить до ескалації безпекової ситуації в регіоні.
Незаконне будівництво мосту через Керченську протоку суттєво посилило цю загрозу, зокрема, сприяючи подальшій мілітаризації Криму та розгортанню додаткових морських й інших сил до району під приводом охорони мосту та його інфраструктури.
ЩО ОЗНАЧАЄ РОЗМІЩЕННЯ РОСІЄЮ ЯДЕРНИХ СИЛ У КРИМУ
Що найбільш тривожить – так це те, що окупаційна держава вживає заходи з "ренуклеаризації" Криму, передусім шляхом розміщення носіїв та інших засобів, здатних доставляти ядерну зброю, й активного розвитку ядерної інфраструктури на півострові.
З огляду на стратегічне розташування Криму в регіоні, а також те, що Україна є стороною Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як неядерна держава, розміщення ядерних сил у Криму є серйозним викликом для існуючого режиму ядерного нерозповсюдження. І це має отримати належну реакцію з боку міжнародної спільноти.
ЧИ ВИСТАЧАЄ ЗУСИЛЬ ООН ТА ОБСЄ ДЛЯ ПРОТИДІЇ МІЛІТАРИЗАЦІЇ КРИМУ
З огляду на нинішню нестабільну безпекову ситуацію в Чорному та Азовському морях і можливі далекосяжні негативні наслідки, питання мілітаризації Криму повинно бути на порядку денному всіх зацікавлених міжнародних організацій, зокрема ООН та ОБСЄ.
Міжнародній спільноті слід подвоїти свої узгоджені дії щодо відновлення безпеки та повного дотримання міжнародного права, основних норм і принципів ОБСЄ у регіоні Чорного й Азовського морів. Ці зусилля повинні ґрунтуватися на повному дотриманні суверенітету та територіальної цілісності держав, утриманні від погроз чи застосування сили, невтручанні у внутрішні справи, добросовісному виконанні зобов'язань за міжнародним правом.
Україна залишається однією з головних цілей російської агресії, і РФ не зупиниться. Чим більше Москва говорить про прагнення до миру, тим більше Кремль готується до війни.
ЧОМУ СММ ОБСЄ ВАРТО РЕАЛІЗУВАТИ СВІЙ МАНДАТ І В КРИМУ ТА НА МОРІ
ОБСЄ може відігравати більшу роль у моніторингу і реагуванні на погіршення безпеки та соціально-економічної ситуації в Азовському морі й у Чорноморському регіоні.
СММ ОБСЄ вже підтвердила негативний вплив перешкоджання судноплавству на соціальне та економічне благополуччя українців, які проживають у районах, розташованих на узбережжі Азовського моря. Цей моніторинг є важливим і повинен тривати щодня.
Водночас СММ стикається з регулярною забороною у доступі до тимчасово окупованих районів на півдні Донецької області, прилеглих до Азовського моря. А це – райони встановлених маршрутів постачання озброєння та військових до зони конфлікту.
Ми переконані, що потрібна більша увага та звітність СММ щодо заходів, пов'язаних із мілітаризацією окупованого Криму й прилеглих акваторій Азовського та територіальних вод Чорного морів. Наслідки такої деструктивної політики для місцевого населення, безпеки України та навколишнього середовища також повинні бути відображені у звітах Місії. В умовах постійного порушення мандату СММ інструмент дистанційного моніторингу має особливе значення для досягнення цієї мети.
Василь Короткий, Відень
