Люди та сім'ї «Першої сімферопольської справи Хізб ут-Тахрір»

Це - продовження циклу матеріалів про українських політв'язнів у РФ. Минулого разу ми розбирали справи проти українців, які Росія створює за шпигунськими статтями – «Російська фабрика «шпигунських справ» українців: типові підходи та статті». Днями вийшов великий матеріал моєї колеги – про севастопольську «справу Хізб ут-Тахрір», про Енвера Сейтосманова, який отримав в її рамках найбільший термін – 17 років колонії строго режиму; про те, як штампуються подібні справи за допомогою гучних, але порожніх слів про «тероризм» і «Хізб ут-Тахрір».

У цьому тексті ми продовжимо розгляд на прикладі «1-ї сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір», у рамках якої засуджені п'ять осіб. (Для загального розуміння: у «справі 2-ї сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір» так багато учасників, двадцять чотири, що одного матеріалу для розгляду не вистачить).

«СПРАВИ ХІЗБ УТ-ТАХРІР» – МАТРЬОШКА ЮРИДИЧНОГО СВАВІЛЛЯ

Насамперед нагадаю, що з більш ніж ста українських політв'язнів у Росії дві третини – близько 70 осіб – засуджені або перебувають під слідством у «справах Хізб ут-Тахрір».

Що це, в принципі, за організація? Мета міжнародної ісламської партії «Хізб-ут-Тахрір» («Партія визволення») – відновлення справедливого ісламського способу життя і всесвітнього халіфату. Але декларується, що цього слід досягати виключно у мирний спосіб, за допомогою поширення своєї ідеології та особистого позитивного прикладу. В Україні ця організація дозволена. В Росії – з початку 2003 року була визнана терористичною і заборонена.

І от далі важливо підкреслити, що фабрикацією цих справ Росія творить потрійне юридичне свавілля. Конструює своєрідну російську юридичну матрьошку. По-перше, згідно з міжнародним визначенням, Росія незаконно анексувала Крим, тож вона в принципі не має права поширювати на нього свою юрисдикцію. По-друге, учасників «справ Хізб-ут-Тахрір» судять за статтею 205.5 КК РФ: «Организация деятельности террористической организации и участие в деятельности такой организации». Але при цьому нічого, хоч трохи схожого на «террористическую деятельность», на насильство або підготовку до здійснення такого знайти не можуть і не пред'являють. Усе базується виключно на тому, що Хізб-ут-Тахрір названа і визнана Росією «террористической организацией». Ну, а по-третє, – доказів приналежності переслідуваних до партії/організації Хізб-ут-Тахрір, зв'язків з якими-небудь її структурами – в описуваних справах також немає!

Тобто в реальності обвинувачення у таких справах будуються на записах спілкування якоїсь кількості релігійних людей. А також подальшій некоректній інтерпретації обговорюваних цими людьми релігійних проблем. Зрозуміло, що це відкриває широкий простір для свавілля і маніпуляцій з боку російських силовиків.

АРЕШТ ДО 6:00: «КОСМОНАВТИ» ПРОТИ ДІТЕЙ

Арешт відбувся 12 жовтня 2016 року за місцем проживання. Чотирьох осіб «взяли» в селі Строгонівка (до 1948 року – Мамак), що за декілька кілометрів на південний схід від Сімферополя. А ще одного (Ісмаїлов) – у сімферопольському житловому масиві Кам'янка. Затримання відбувалося у звичайний для таких історій час – ранок, 6 година. Щоб краще розуміти картину, уявіть собі, що це все багатодітні сім'ї (3-5 малолітніх дітей). А забирати «опасных преступников» приїхали екіпіровані та численні бригади «космонавтов». Зламані двері, плач дітей, нутрощі мирного житла, перевернуті догори дном. Одне слово, страшнувата картинка з якоїсь антиутопії.

Вирок винесли через 2 роки 8 місяців, причому вже за межами Криму – Північно-Кавказьким окружним військовим судом у Ростові-на-Дону (при тому, що статус анексованих територій окремо забороняє здійснення судочинства над їх жителями на «материковых» землях). Ну, а 24 грудня 2019 року Верховний суд РФ виніс остаточне рішення, милостиво пом'якшивши терміни покарання – на пів року кожному обвинуваченому. Після цього, знову ж таки, як водиться в Росії, сліди конвойованих до неназваних місць відбування покарання загубилися на довгі тижні. Місцезнаходження їх стало відомо лише у березні-квітні.

Теймур Абдуллаєв, Рустем Ісмаїлов і Айдер Саледінов опинилися у ВК-2, Узеїр Абдуллаєв та Еміль Джемаденов – у ВК-16, які розташовані у місті Салават, Башкортостан. (Мати політв'язнів Діляра Абдуллаєва звертає особливу увагу на те, що її синів Узеіра і Теймура спеціально розмістили в різних колоніях).

Усі п'ять сімей багато в чому схожі: сильні працьовиті чоловіки (33-46 років), хороші дружини, чудові діти. Жити б та ростити дітей. Але тихе сімейне щастя зруйнували - у чомусь однаково, у чомусь по-різному.

ДВОЗНАЧНІ ТЕРМІНИ УВ'ЯЗНЕННЯ І НУЛЬОВІ ДОКАЗИ

У справі «сімферопольської п'ятірки» слідство назвало організатором «ячейки Хизб-ут-Тахрир» Теймура Абдуллаєва (інших – учасниками). Послухайте, як звучить підсумкове обвинувачення на його адресу: «Осуществлял скрытную антироссийскую, антиконституционную деятельность в виде пропагандистской работы среди населения, склоняя местных жителей к участию в деятельности указанной террористической организации, воздействуя при этом на их религиозные чувства, руководил деятельностью указанной ячейки, вырабатывал, определял и корректировал планы, цели и задачи возглавляемой им местной ячейки».

Зафіксувавши рівень аргументації, йдемо далі – які ж, за твердженням слідства, ці «планы цели и задачи»? «Организовывал и проводил конспиративные собрания членов этой ячейки <…> по изучению идеологии и источников указанной террористической организации, осуществлял подбор материала для их проведения, давал членам ячейки указания по изучению идеологии и материалов (Хізб ут-Тахрір – ред.)». Що ще – нібито давав завдання «по приисканию кандидатов и вербовке новых членов в указанную террористическую организацию, распространению ее идей среди местного населения, для чего обеспечивал членов ячейки материалами (Хізб ут-Тахрір – ред.), распределял роли между членами ячейки, а также определял меры конспирации и контролировал их соблюдение членами ячейки».

І це все! Жодних насильницьких дій або підготовки до них, жодних зв'язків з іншими структурами «организации»!

Тобто за гучними, настирливо повторюваними словами про «террористическую организацию» – нічого, нуль, абсолютна порожнеча. Віруючі люди збираються, читають релігійну літературу, обговорюють питання і проблеми ісламу – і тільки за це їх визнають терористами. А стаття, між тим, дуже тяжка, «престижная». Що для російських силовиків, котрі роблять кар'єру на чужих життях, – почесно, комфортно і перспективно. Замість того, щоб шукати реальних терористів, впроваджувати агентуру, чимось ризикувати, силовики не напружуються, чинять просто і функціонально. Арештовується група віруючих людей, а далі – «дело техники». За допомогою гучних термінів, визначень їхня діяльність ОПИСУЄТЬСЯ як терористична. І ця туфта підтверджується російським судом, який штампує людожерські вироки.

У «справі сімферопольської групи» вони такі: Теймур Абдуллаєв – 16,5 років. Узеїр Абдуллаєв – 12,5 років. Рустем Ісмаїлов – 13,5 років. Айдер Саледінов та Еміль Джемаденов – по 11,5 р. колонії суворого режиму. Ні за що, з повітря...

По суті, «справи Хізб-ут-Тахрір» для російської влади стали дуже зручним допоміжним засобом для боротьби з кримськотатарським народом. За релігійною, «террористической» обкладинкою тут ховається переслідування за етнічною ознакою. (Причому – з досвіду інших «дел» – аж ніяк не завжди російські силовики беруть в них людей з дійсно релігійними, консервативними поглядами, іноді до них «подвязываются» і просто цивільні кримськотатарські активісти).

БРАТИ АБДУЛЛАЄВИ, СПОРТСМЕНИ І ПОЛІТВ'ЯЗНІ

Старші за віком «сімферопольської групі» – брати Узеїр і Теймур Абдуллаєви. Батько – азербайджанець. Мати – кримська татарка. Вони довго мешкали в Азербайджані, потім перебралися до Криму. Обидва – спортсмени, займалися силовими єдиноборствами, найбільших успіхів досягли у тхеквондо, були переможцями багатьох турнірів. Узеїр – майстер спорту. Разом працювали тренерами тхеквондо.

Найважча ситуація наразі у Теймура Абдуллаєва. І не лише тому, що у нього найбільший термін. У колонії його піддають безпрецедентному тиску і ось вже 4 місяці (з 10 березня) він знаходиться в ШІЗО, в одиночній камері. Родичі, мати і дружина, звертаються до різних інстанцій, але поки що все марно. 26 червня адвокат Еміль Курбедінов звернувся до генпрокурора Росії через порушення у колонії прав політв'язня Теймура Абдуллаєва (співробітники прокуратури Башкортостану раніше взагалі відмовилися розглядати заяву адвоката).

Трохи пізніше, 30 червня, було опубліковано відеозвернення дружини політв'язня Аліме Абдуллаєвої до міжнародних організацій, МЗС України, до активістів, з проханням звернути увагу на долю її чоловіка, оскільки така ситуація є просто небезпечною для його фізичного і морального здоров'я. Важлива деталь: за словами Аліме, з чоловіком спілкувалися співробітники Центру «Е» («протидію екстремізму», МВС РФ), казали, що його доля не стане легшою, поки він не піде на співпрацю.

Свої подробиці розповідає мати політв'язня – Діляра-ханум. Вона знає, що синові багато пишуть з різних країн світу (Україна, Польща, Латвія, Канада та ін.), але ці листи йому не передають. Останній дзвінок Теймура матері був 10 червня. Чергова телефонна розмова має відбутися 5 липня (правда, от Аліме розповіла, що чекала дзвінка від чоловіка 20 червня, але так і не дочекалася, мабуть, не дозволили). Так, 5 липня о 17:00 має закінчитися черговий термін покарання Теймура (якщо, звичайно, тюремники одразу ж не придумають щось нове).

Якийсь час тому Ділярі Абдуллаєвій вдалося організувати відвідування синів башкирським адвокатом з Уфи (це звичайна практика для всієї «сімферопольської п'ятірки», оскільки російська влада нівелювала активність місцевих правозахисників; надії також залишаються на приїзд українського консула, заблокований на час пандемії). Причому, як розповідає Діляра-ханум, адвокат спочатку відвідав Теймура, а потім Узеїра. Оскільки старший брат дуже хвилювався, що там у молодшого, який перебуває у важкому становищі: як здоров'я, як виглядає, як тримається?

Фера, дружина Узеїра Абдуллаєва, розповіла, що останній дзвінок від чоловіка був 26 червня. З новин – у нього утворилася шишка на зап'ясті, лікарі колонії діагностували грижу сухожилля. Ймовірно – це наслідки травми від наручників.

Взагалі, між сім'ями засуджених дружні, майже родинні стосунки. От гарний приклад – листи від дітей сім'ї Джемаденових з малюнками, надіслані Теймуру. (Так хочеться, щоб це та інші листи нарешті почали доходити до нього).

ДЖЕМАДЕНОВ, САЛЕДІНОВ, ІСМАЇЛОВ. РІЗНА ДИВИНА

Дружина Еміля Джемаденова Ліана Бєлялова дуже добре розуміє, як важко людині, яка стільки часу перебуває в СІЗО. Її чоловік відбув там теж чимало – 92 дні. Еміль каже, що лист в одиночці «ізолятора» – як ковток свіжого повітря. Він сам отримав близько 20 листів з Криму і Татарстану (там живуть родичі).

У побуті салаватської колонії трапляються дивні речі. Ліана розповідає, що брат чоловіка поклав для нього до «Ківі-гаманця» (російська електронна платіжна система) певну суму, яка за останніми наявними даними так і не надійшла. (За словами дружини політв'язня, раніше, у Сімферополі та Ростові, такого не було). Родичі з Татарстану відправляли бандероль 16 травня. Вона також поки не надійшла.

Останній телефонний контакт з чоловіком був 22 червня. У колонії, на жаль, загострюються проблеми зі здоров'ям. Вже три тижні у Еміля німіє рука (а у Джемаденова – порок серця). Є проблеми з нирками. Йому потрібен спеціальний зігріваючий пояс. Однак у колонії його немає. (Раніше, в СІЗО, був). Є проблема з грижею. Пропонували поїхати на операцію до Уфи, до тюремної лікарні. Але Еміль поки не ризикує цього робити (і далі по тексту можна зрозуміти, чому).

Гузаль Сулейман-Заде, дружина Айдера Саледінова, розповіла найсвіжіші новини (розмова з чоловіком телефонним «офіційним зв'язком» була 30 червня). Зараз він знаходиться в загоні, але нещодавно йому довелося відсидіти сім днів у штрафному ізоляторі. (При цьому Гузаль також нагадує, що майже відразу після прибуття до колонії її чоловіка помістили до ШІЗО, де він відсидів 30 днів).

Наразі стан здоров'я Айдера краще. (За час перебування у колонії він уже кілька раз перехворів на ГРВІ, які у нього протікають довгостроково і з ускладненнями – внаслідок хронічного тонзиліту). Також є невирішені стоматологічні проблеми...

Складна ситуація у всіх дружин та близьких політв'язнів, але абсолютно особлива вона у дружини Рустема Ісмаїлова – Фатми. Її чоловік відбуває тривалий термін ув'язнення, на руках троє дітей. Але 10 червня минулого року сталася ще одна біда. У рамках «білогірської справи Хізб ут-Тахрір» заарештували її батька і брата – Енвера та Ризу Омерових. Ця ситуація лаконічно описана самою Фатмою в її Фейсбуці: «Чоловік, батько, брат... Моя зруйнована беззаконням фортеця». Напередодні Фатма якраз повернулася з Ростова, де була на засіданні у «білогірській справі» у Південному окружному військовому суді (нова назва колишнього Північно-Кавказького військового суду).

Але повернімося до «1-го сімферопольської справи». Показова деталь: під час затримання та обшуку 12 жовтня 2016 року силовики забрали з їхнього будинку (крім всієї електронної техніки) 13 тисяч доларів. Ці кошти були отримані братом Рустема від продажу будинку та залишені йому на зберігання. За словами Фатми, після завершення «дела» суд постановив повернути цю суму Ісмаїловим. Але цього поки також не зроблено. (Російські силовики такі люди, що не квапляться випускати зі своїх рук те, що туди вже потрапило).

Ще одна дивна річ трапилася з Ісмаїловим під час етапування. У березні стало відомо, що чотирьох інших фігурантів уже доставили до Салавату, а от місцеперебування Рустема Ісмаїлова залишалося невідомим. І лише у квітні дружина і адвокат змогли з'ясувати, що з лютого він чомусь перебуває в тюремній лікарні Уфи. Там його обстежили, взяли аналізи, при тому, що сам Ісмаїлов про це не просив. І як переповіла Фатма, режим «аптечки» був важким, не легше, ніж в ШІЗО, а може, і жорсткіше. (Рустему є з чим порівнювати – згодом він перебував у штрафному ізоляторі десять днів). Ба більше – його не хотіли відпускати з цієї лікарні. І етапували до Салавату лише після звернення до українського омбудсмена Людмили Денисової і запиту до її російської колеги Тетяни Москалькової.

ЇХНІ ФРОНТИ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ І НАША СОЛІДАРНІСТЬ

За існуючого нині у Росії «победобесия» там дуже люблять згадувати історію, паразитуючи на минулому. Обожнюють ходити на парадах ряженими під хоругвами «1-й Український фронт», «2-й Білоруський», «3-й Прибалтійський». «Справи Хізб ут-Тахрір», заведені у великій кількості, виглядають фронтами гібридної війни, які Кремль відкрив проти кримськотатарського народу: «1-й сімферопольський», «2-й бахчисарайський», «севастопольський», «білогірський»...

Дізнаючись більше про кримські «справи Хізб ут-Тахрір», дивлячись на те, як нахабно, масово і бездоказово вони штампуються і якими термінами завершуються, легко зневіритися. Але це не вихід. Треба знати про ці справи і цих людей. Треба боротися за них і їхнє звільнення, допомагати їм різними доступними способами. Як мінімум, можна написати листа, надіслати яскраву листівку, щоб комусь стало легше на душі, світліше – і це особливо важливо для тих, хто місяцями сидить в «одиночці» ШІЗО. А ще є – пікети, публіцистика, звернення до європейських і світових політиків, грошова допомога сім'ям.

Адреси. Імена. Дні народження

Теймур Абдуллаев (27.05.1975). Рустем Исмаилов (03.09.1984). Айдер Салединов (21.07.1987).

РФ, Республика Башкортостан. г. Салават, станция Южная, ИК-2, индекс 453256

Russia, Bashkortostan, Salavat, Uzhnaya station, IK-2, 453256

Узеир Абдуллаев (30.04.1974). Эмиль Джемаденов (19.08.1980).

РФ, Республика Башкортостан. г. Салават-6, ИК-16, индекс 453256

Russia,  Bashkortostan, Salavat-6, IK-16, 453256

Проєкт «Напишіть листа політв'язням!» на сайті «Кримська солідарність».

Олег Кудрін, Рига
Фото із сімейних архівів Абдуллаєвих, Джемаденових, Ісмаїлової, Саледінових

Перше фото: Рустем Ісмаїлов з Фатмою і дітьми