«Люблінський трикутник» сподівається, що саміт «Кримської платформи» наблизить деокупацію
Про це йдеться у спільній заяві міністрів, присвяченій 77-м роковинам депортації кримських татар з Криму, передає Укрінформ.
«У цей скорботний день від імені України, Литовської Республіки та Республіки Польща ми висловлюємо найглибші співчуття кримськотатарському народу. Ми поділяємо ваш біль і вшановуємо пам’ять невинних жертв цього геноциду, вчиненого в 1944 році», - йдеться у заяві.
Як наголошується, Київ, Вільнюс та Варшава докладатимуть усіх зусиль для поширення історичних фактів та забезпечення їх належної міжнародної оцінки на сучасному етапі.
«Тимчасова окупація Криму Росією призвела до нових репресій проти кримськотатарського народу, який знову стикається з порушеннями прав людини, переслідуванням за переконання, релігію та незгоду з окупацією українського Криму, забороною Меджлісу кримськотатарського народу та різними іншими формами утисків та дискримінації. Ці дії Росії як країни-окупанта є неприйнятними в сучасному світі, а тому вимагають адекватної реакції міжнародного співтовариства. Найефективнішою відповіддю стане деокупація Кримського півострова», - зазначається у заяві.
Як зауважується, уряди трьох держав разом з їхніми партнерами продовжуватимуть працювати над відновленням поваги до міжнародного права та суверенного контролю України над Кримом.
«Саміт міжнародної Кримської платформи, який має відбутися в Києві 23 серпня 2021 року, покликаний зіграти важливу роль у консолідації наших зусиль. Ми розраховуємо на розробку чіткого плану дій світової спільноти щодо наближення деокупації українського Криму та відновлення прав кримських татар», - йдеться у повідомленні.
Міністри «Люблінського трикутника» переконані, що їхні спільні зусилля та міжнародна солідарність сприятимуть звільненню Криму від російської окупації, відновленню прав і свобод кримськотатарського народу в українському Криму.
Як відомо, сьогодні в Україні відзначається День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановується пам'ять жертв депортації кримських татар.
Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року о 3 годині ранку й тривала до початку червня (перша і найбільша хвиля закінчилася 20 травня).
Офіційною підставою для депортації кримськотатарського народу стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висувалися претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами.
За офіційними даними (так звані числа Лаврентія Берії) було депортовано 183 144 особи; за татарськими джерелами – понад 400 тисяч, з яких упродовж першого півтора року померло близько 46% депортованих.
Депортація була одним із засобів «детатаризації» Криму. Іншими засобами були знищення культурних та історичних пам’яток, заміна історичних назв місцевостей новими на зразок «Совєтский», «Первомайск», «Красногвардейск» тощо. До Криму заселялися вихідці з Росії та інших республік. За повоєнний період кількість населення у Криму збільшилася майже в 10 разів.
