Кремль може збільшити кількість політв'язнів для тиску — правозахисниця
Таку думку в ефірі телеканалу "Дом" висловила очільниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, передає Укрінформ.
"Політика Путіна — це політика заручництва. Путін може відпустити людей, як це було у 2019 році, коли звільнили Олега Сенцова, Володю Болотова, Сашу Кольченка. Але буквально через місяць як мінімум ще троє нових громадян України були позбавлені волі, і зараз ця цифра — вже понад 105 осіб", — сказала правозахисниця.
На її думку, Кремль таким чином намагається вибороти ширший простір для політичних маніпуляцій під час переговорів.
Крім того, правозахисниця вважає, що Москва може збільшити кількість затриманих, щоб спробувати "ще більше тиснути на людей, які беруть участь у прийнятті рішень".
"Можуть з'явиться нові й нові жертви, щоб кількістю політв'язнів Кремль спробував домогтися якихось своїх результатів. Наприклад, зняття санкцій. Росія використовуватиме політику заручництва, як вона робила всі ці 7 років. Але це не скасовує того, що звільнення можливе в рамках політичних переговорів", — наголосила Скрипник.
Як приклад вона навела затримання у березні цього року позаштатного кореспондента "Радіо Свобода" Владислава Єсипенка, якого звинувачують у нібито зберіганні саморобної вибухівки та "роботі на спецслужби України".
"Що стосується Владислава Єсипенка, сьогодні ми знаємо, що стадія попереднього розслідування завершена. Це означає, що скоро справа буде спрямована до суду. І мені здається, що вони поспішатимуть ухвалити вирок, — можливо, навіть до початку "Кримського саміту", щоб спекулювати на темі чергових нібито "українських шпигунів". Що стосується свободи слова, то як раз справа Владислава Єсипенка лише підтверджує, що Росія масово порушує це право", — заявила правозахисниця.
Вона зауважила, що обговорення порушень прав людини на окупованому півострові посідає важливе місце в міжнародному порядку денному. "Щорічно приймається резолюція Генеральної Асамблеї ООН. Масштаби порушень прав людини лише збільшуються. Резолюція та інші документи — це міжнародно-правова база будь-яких переговорів. Права людини — один із принципових треків", — підкреслила правозахисниця.
Оцінюючи ситуацію з дотриманням прав людини в Криму, правозахисниця зазначила, що "в цілому ситуація лише погіршилася".
"Порушення прав людини, про які ми говоримо всі ці 7 років, — системна проблема, а не поодинокі випадки. Це чітко вибудувана політика Кремля — за допомогою порушень прав людини позбавити людей можливості себе захищати, виявляти свою позицію, об'єднуватися в групи підтримки", — сказала Скрипник.
За її словами, вже щонайменше 105 осіб перебуває за ґратами, з них 74 - це кримські мусульмани, серед яких більшість кримських татар, обвинувачених у справі "Хізб ут-Тахрір".
"Можна чітко побачити, як кримінальна система Росії переслідує активістів, які вели стрім або підтримували один одного в залі суду, або ходять на акції проти незаконних переслідувань", — підкреслила правозахисниця.
За її словами, на окупованому півострові Кремль використовує всі доступні методи, щоб придушити проукраїнську громадську активність.
"Та попри це, люди об'єднуються та продовжують відстоювати свої права. Громадянське суспільство продовжує існувати", — наголосила вона.
Скрипник заявила, що протягом 7 років Росія "вибудувала систему порушень прав людини" на окупованому півострові і в інших сферах.
"Ну, і це, звичайно, масштабні порушення в усіх інших сферах: екологічній, у правах власності. За 7 років Росія побудувала систему порушень прав людини, які стали масовими", — підсумувала правозахисниця.