Як Росія «зачищала» Крим: історик розповів про масові депортації греків і кримських татар
Про це на брифінгу в Укрінформі «Депортація народів Криму в період Другої світової війни» розповів професор, доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода.
«Першою масовою депортацією з Криму було переселення звідти до Приазов'я в 1778 році кримських греків. У російській історіографії їх переселення описується, як добровільна реакція греків на загрозу, що існувала для них з боку кримських татар», - сказав Майборода.
Як вважає професор, версія про добровільне переселення з Криму греків «внаслідок їх відчуття незахищеності є малопереконливої».
«Російські правителі особливо ніколи не переймалися питанням дотримання суверенітету сусідів, а версія про репресії кримських татар проти греків взагалі була зручним приводом для інтервенції. Тим більше, що через якихось 5 років після переселення греків до Приазов'я Кримське ханство було ліквідовано. Муки ж переселення для греків були не меншими, якщо не більшими, ніж життя в Криму, що змушує сумніватися в самаритянських почуттях Петербурга», - вважає Майборода.
На його думку, «за добровільністю (переселення - ред) дійсно стояв страх греків за своє майбутнє, але страх, що штучно нагнітався проросійської пропагандою».
Як зазначив історик, після переселення греків «підкорення Криму Росією» продовжилося витісненням з півострова кримських татар.
«За період після приєднання Криму до Російської імперії в ХVIII столітті до її розпаду чисельність кримських татар на півострові скоротилася від 1 мільйона до 200 тисяч осіб, тобто вп'ятеро», - зазначив учений.
Таким чином, вважає він, Росія прагнула повністю звільнити Крим від етнічних спільнот, «які мали там досвід державотворення».
«Поки вони залишалися в Криму, для Росії зберігалася перешкода для втілення концепції, що Крим споконвіку був російською землею», - підкреслив Майборода.
Крім того, вважає він, організовані згодом Москвою депортації з Криму вірмен і болгар також були мотивовані бажанням повністю перетворити півостров на монорусскую територію.
«Усе етнічні депортації були мотивовані наміром перетворити Крим в монославянскую, а потім через русифікацію українців і білорусів, на монорусскую територію, адже в 1944 році були депортовані і народи без традицій державотворення», - зазначив науковець.
Важливо пам’ятати не тільки про злочини комуністичного тоталітарного режиму, а й про долі людей, які були зруйновані внаслідок депортації народів Криму в період Другої світової війни. На цьому наголосив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович під час виступу на круглому столі.
«Дуже важливо нам пам’ятати не тільки про злочини комуністичного тоталітарного режиму, а й про долі конкретних народів, конкретних людей, які фактично були зруйновані. Люди були переселені насильно, у дуже швидкі терміни… Важливо також розуміти, яка доля була в тих людей після переселення і як вони поверталися, і чи поверталися», - зазначив Дробович.
Він також відзначив, що найбільш відомою є депортація кримських татар. Однак у 1944 році багато інших народів зазнали депортації з Криму: десятки тисяч болгар, греків, вірмен, татар.
«Не менш важливим є те, як зараз сприймаємо ці події, розуміємо, яка позиція держави щодо цих подій, яка позиція національних спільнот щодо цих подій і яка позиція країн, тих самих Болгарії, Греції, Вірменії щодо сприйняття цих подій, чи є оцінки цих подій», - сказав Дробович.
Голова УІНП також зауважив, що частина експертів ці депортації класифікує як геноцидну дію.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав міжнародну спільноту визнати сталінську депортацію 1944 року геноцидом кримськотатарського народу.
