МЗС нагадало світу про 258 зниклих безвісти в Криму й ОРДЛО

Про це йдеться у повідомлені МЗС, передає Укрінформ.

Міністерство звернуло увагу, що за даними Уповноваженого Верховної Ради із прав людини, зниклими безвісти на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей вважаються 258 осіб, у тому числі 67 військовослужбовців та резервістів.

За наявною інформацією, від початку російської окупації щонайменше 44 людей стали жертвами насильницьких зникнень на території Криму та Севастополя. Доля 15 з них досі залишається невідомою. Їхні імена: Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедінов, Іслям Джеппаров, Джевдет Іслямов, Федір Костенко, Мухтар Арісланов, Арсен Алієв, Ервін Ібрагімов, Ескендер Ібраїмов, Ескендер Апселямов, Руслан Ганієв, Арлен Терехов.

“Переважна більшість цих людей є проукраїнськими активістами, які відкрито виступали проти російської окупації”, - наголосило МЗС.

На сьогодні Прокуратурою АРК здійснюється процесуальне керівництво у 112 кримінальних провадженнях за 173 фактами насильницького зникнення, позбавлення волі та викрадення людей.

У переважній більшості випадків були виявлені факти, які свідчать про причетність російської окупаційної адміністрації до зникнень.

Зафіксовані також численні випадки залякувань родичів зниклих та свідків. За даними УВКПЛ, російська окупаційна адміністрація не проводить ефективного розслідування жодного із злочинів.

Факти насильницьких зникнень українських та кримськотатарських активістів в окупованому Криму відображено в позові України проти Російської Федерації у справі про порушення російською стороною Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, поданому в 2017 році до Міжнародного Суду ООН та двох скаргах проти Російської Федерації, поданих 11 серпня 2018 року до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ): «Україна проти Росії (щодо Криму)», заява № 20958/1448, та «Україна проти Росії (VII)», заява № 38334/1849.

14 січня 2021 року ЄСПЛ у своєму рішенні визнав скаргу «Україна проти Росії» (щодо Криму) за заявами №20958/14 та №38334/18 прийнятною і встановив, що РФ здійснює ефективний контроль над територією Криму з 27 лютого 2014 року.

Зовнішньополітичне відомство вимагає від Росії виконання нею зобов’язань як держави-окупанта відповідно до міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, насамперед що стосується гарантування права на життя, свободу та особисту недоторканність.

“Україна продовжить роботу з міжнародними партнерами, зокрема учасниками Кримської платформи, аби порушення Росії як держави-окупанта залишалися у фокусі постійної міжнародної уваги, тиск на РФ посилювався задля попередження подібних злочинів та проведення ефективного розслідування у всіх випадках насильницьких зникнень, - йдеться у повідомленні з посиланням на слова першої заступниці міністра закордонних справ Еміне Джапарової.

Як повідомляв Укрінформ, 14 січня Європейський суд з прав людини перейшов до розгляду по суті визнав справи «Україна проти Російської Федерації» щодо Криму.

Зокрема, Україна просить визнати, що Росія порушує статті конвенції: про право на життя; про заборону катування; про право на свободу та особисту недоторканість; про право на справедливий суд; про право на повагу до приватного і сімейного життя; про право на свободу думки, совісті та релігії, про право на свободу зібрань та об’єднання.