«Суд» продовжив арешт п'ятьом кримським татарам

Про це в Фейсбуці повідомляє «Кримська солідарність», передає Укрінформ.

«Південний окружний військовий суд знову продовжив термін арешту фігурантам другої сімферопольської групи «справи Хізб ут-Тахрір» на 3 місяці. Під вартою залишаться Джеміль Гафаров, Алім Карімов, Сейран Муртаза, Ерфан Османов і Сервет Газієв. Останній брав участь у слуханні з тюремної лікарні щодо ВКС після перенесеного в СІЗО мікроінсульту», - йдеться в повідомленні.

Обвинувачені виступили з пропозицією перевести на домашній арешт хоча би в'язнів похилого віку Газієва і Гафарова, щоб вони могли отримати необхідне лікування в домашніх умовах.

Сервета Газієва, який розпочав виступати за допомогою відеоконференцзв'язку з міжобласної туберкульозної лікарні № 19 Ростова-на-Дону, відключили від відеозв'язку через те, що він розмовляв кримськотатарською мовою.

Пізніше суддя все ж доєднав його і вислухав його позицію щодо запобіжного заходу.

Як повідомлялося, 28 червня в слідчому ізоляторі №1 Ростова-на-Дону у 61-річного Сервета Газієва, який має численні хронічні захворювання на тлі регулярного ненадання медичної допомоги, стався мікроінсульт. У нього частково паралізована права частина тіла, йому досі не надається належне лікування.

Як повідомляв Укрінформ, у березні 2019 року в Криму пройшли масові обшуки і затримання кримських татар, внаслідок яких було заарештовано 25 осіб, які стали фігурантами другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір».

Усім фігурантам справи було також пред'явлено звинувачення за ч. 1 ст. 30 і ст. 278 КК РФ («Приготування до насильницького захоплення влади», до 10 років позбавлення волі).

Крім того, Газієв, Муртаза, Гафаров, Карімов, Османов звинувачуються за ч. 1 ст. 205.5 КК РФ ( «Організація діяльності терористичної організації», до довічного позбавлення волі), інші - за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («Участь у діяльності терористичної організації», до 20 років позбавлення волі).

Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували здійснювати терористичний акт і не закликали інших до здійснення терористичних дій.

Матеріали справи містять лише аудіозаписи, на яких зафіксовано, що обвинувачені вели дискусії на релігійні і політичні теми, що стало єдиним доказом скоєння ними злочину «терористичного характеру».