Новий етап репресій у Криму – помста за Кримську платформу

Новий виток репресій у Криму, які російська окупаційна влада застосувала до корінного кримськотатарського народу, на думку голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, став показовим та демонструє реакцію Кремля на Кримську платформу. Як наслідок, на тимчасово окупованому Кримському півострові відбуваються незаконні обшуки, арешти, затримання, зникнення, тортури в місцях позбавлення волі.

За російськими ґратами разом із сотнями інших політичних заручників залишаються кримські татари, серед яких – і заступник голови Меджлісу Наріман Джелялов. Окрім того, окупанти на найближчий час запланували цілу низку судових засідань у справах кримських татар. Зокрема, у підконтрольному РФ «Армянському міському суді» в тимчасово окупованому Криму планується слухання за так званою «справою Мустафи Джемілєва». У так званому «Київському районному суді міста Сімферополя» також відбудеться судове засідання стосовно Абдумаліна Сусанова, а в Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону – судові засідання у так званій «справі Хізб ут-Тахрір». Кримські татари звинувачуються в причетності до діяльності релігійної організації «Хізб ут-Тахрір», забороненої в Росії, але чинної без обмеження на рівні національних законодавств в Україні та багатьох країнах світу. Тож Москва відверто нервує та намагається протистояти потужній підтримці України з боку міжнародної спільноти і продемонструвати свої імперсько-терористичні замашки.

Наприкінці року Україна має намір внести на розгляд Генеральної Асамблеї ООН оновлені резолюції щодо ситуації з правами людини в окупованому Криму та мілітаризації окупованого півострова. Погіршення ж ситуації з правами людини на тимчасово окупованому півострові Крим стало одним із ключових питань нещодавньої 48-ї сесії Ради ООН з прав людини. Зокрема, спільна заява від імені 40 держав наголошує на грубих порушеннях з боку РФ прав людини на тимчасово окупованому півострові. У документі також заявлена підтримка «Кримській платформі» та засудження будь-яких спроб РФ легітимізувати анексію Криму. В ООН уже неодноразово закликали Росію – припинити незаконну практику насильницьких зникнень людей в окупованому Криму, а також показати прогрес у встановленні імен зниклих громадян на сході України з 2014 року. Так, моніторингова місія ООН з прав людини нещодавно задокументувала 43 випадки насильницьких зникнень у Криму, де 39 чоловіків і 4 жінки стали жертвами викрадень. Жертви піддавалися тортурам і жорстокому поводженню через свою політичну приналежність чи позицію – йдеться в повідомленні місії, оприлюдненому наприкінці літа. За повідомленнями МЗС України, зниклими безвісти на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей вважається 258 осіб, а в Криму – 44.

Пріоритетними напрямками роботи під час майбутнього головування Польщі в ОБСЄ у 2022 році також стануть питання деокупації Криму та припинення російсько-українського збройного конфлікту. Таку позицію підтвердив міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау під час зустрічі зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою, що відбулася днями у Польщі, наголосивши на своїх намірах усіляко підтримувати та реалізовувати напрацювання Кримської платформи. Україна й Польща готові спільно протидіяти загрозам стабільності Європейського континенту, зокрема енергетичним, адже «Північний потік-2» підриває безпеку не лише України й Польщі, а й усієї Європи.

Після анексії Криму в 2014 році Україна, США і Євросоюз запровадили низку економічних санкцій, які щорічно продовжуються. Днями ЄС вирішив додати санкції проти низки росіян та російських компаній за підрив територіальної цілісності України. Через дестабілізаційні дії Росії й її агресію санкції накладуть на ще вісьмох осіб – обмеження торкнуться тих, хто залучений до судової сфери у Криму.

Ситуація ж в окупованому Криму з кожним днем лише погіршується й спостерігається подальше зубожіння жителів півострова. Обіцяні Кремлем «багатотисячні інвестиції для Криму» так і залишилися лише обіцянками – що й не дивно, бо аж ніяк не соціальні речі  від самого початку були метою окупації півострова. Потреби все більшої мілітаризації Криму – фінансуються безперешкодно. А також пов’язані з цим, зокрема, потреби подальшої модернізації пропагандистської машини Кремля.

Так, за повідомленнями окупаційних ЗМІ, Москва виділила близько 500 мільйонів рублів на будівництво в курортних районах півострова 20 додаткових радіотелевізійних станцій, а також виділила додаткові радіочастоти для російських радіокомпаній. Усе це – для покращення можливостей промивати мізки кримчан навіть у важкодоступних куточках окупованого Криму. Адже місцевий ландшафт у курортних частинах півострова ускладнює трансляцію російських ЗМІ, але дозволяє приймати телевізійний і радіосигнал сусідніх держав, які не приховують реальний стан справ у Росії. Тому Москва вирішила не скупитися на проєкт, який має забезпечити кожного кримчанина радісними повідомленнями російських пропагандистських каналів про «чудове життя» росіян і навпаки – про «загрози» та «занепад» Заходу й усіх, хто проти російських імперських намірів.

Тарас Попович

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства