За словами директорки музею Оксани Повякель, ділянка під неї була відведена ще при плануванні закладу в 1960-х роках, передає кореспондент Укрінформу.

"Вона (садиба - ред.) там була задумана академіком Петром Троньком, ще коли він тільки планував цей музей. Але через радянське переписування історії задля виправдання злочинних дій, зокрема масової депортації 1944 р., тоді не змогли зробити в музеї кримськотатарську садибу. А зробити просто "кримську" - теж не могли, бо всі ці садиби були кримськотатарськими", - зазначила Повякель.

Згідно з відеопрезентацією, яку продемонстрували на заході, під будівлю, що представлятиме оселю заможної кримськотатарської родини з кількома майстернями, виділено 50 соток. У садибі буде кілька приміщень, зокрема диванна зала, кімната нареченої, кухня тощо. У майстернях відвідувачі зможуть власноруч створити керамічні або інші вироби.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповів про плани організувати громадське обговорення і конкурс на візуальне втілення проєкту садиби. Також, за його словами, готується проєкт Меморандуму про співпрацю у сфері популяризації історично-культурного надбання кримськотатарського народу - корінного народу України. Наразі його готові підписати ДП "Кримський дім", Національний музей народної архітектури та побуту України, Меджліс кримськотатарського народу і Міністерство культури та інформаційної політики; планується, що долучаться до нього також Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і Міністерство закордонних справ України.

Як зазначив директор ДП "Кримський дім" Ахтем Сеітаблаєв, частиною експозиції в садибі стане доробок, зібраний і створений у межах підготовки мультижанрового проєкту "Yol" ("Шлях"). Зараз цей проєкт, який простежує багатовікову історію кримськотатарського народу, демонструється в "Кримському домі".

Заступник виконавчого директора з проєктної роботи Українського культурного фонду Дмитро Решетченко запевнив, що УКФ, який підтримав створення виставки "Yol" ("Шлях"), і надалі сприятиме проєктам з розвитку кримськотатарської культури. Він нагадав, що недавно стартував відбір на новий грантовий рік, де знову представлений лот "Культура Криму"; прийом заявок триватиме до кінця лютого 2022 р.

Народний депутат від фракції "Слуга народу" Олег Динда висловив думку про те, що до створення загальнонаціональних символів, яким стане і майбутня кримськотатарська садиба, можуть і повинні долучитися всі громадяни України, а також зарубіжні партнери нашої держави.

Міський голова Фастова Михайло Нетяжук теж вважає, що участь у створенні кримськотатарської садиби можуть взяти всі українці. Громада його міста, де влітку пройшов фестиваль "Ласкаво просимо до Криму", вирішила виділити на її будівництво 60 тис.грн.

Фото: Володимир Тарасов, Укрінформ