Посол України закликає Німеччину схвалити «Берлінську доктрину щодо Криму»

Це дипломат запропонував під час експертної дискусії «Кримська платформа як інструмент зовнішньої політики: Роль третіх сторін», яку організували Посольство України в ФРН спільно з Німецьким товариством зовнішньої політики (DGAP) і UA Ukraine Analytica, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Хоча сучасна політика Німеччини та інших західних партнерів щодо Криму є вирішально важливою, ми змушені визнати, вона є недостатньою для завершення нелегальної анексії», - наголосив Мельник.

Він зазначив, що Україна вітає чітку позицію федеральну уряду ФРН щодо невизнання окупації Криму Росією, а також дуже вдячна Німеччині та ЄС за відповідні санкції. За його словами, ці два стовпи є надзвичайно важливими, але просто недостатніми для звільнення Криму.

Посол сформулював три ключові меседжі: по-перше, треба ініціювати новий переговорний процес з деокупації Криму. Україна, сказав він, очікує, що новий уряд Німеччини відіграватиме провідну роль у цьому новому форматі.

По-друге, за словами дипломата, новий уряд здається готовим і спроможним розпочати новий курс щодо Криму. Він назвав це «дуже доброю новиною». Київ вітає чіткі формулювання коаліційної угоди, в якій Німеччина «вимагає завершення окупації Криму, що є порушенням міжнародного права», зазначив він.

Мельник вважає за потрібне наразі разом (українські та німецькі урядовці та експерти) підготувати «Дорожню мапу з деокупації Криму».

Він також закликав новий федеральний уряд ФРН сформулювати нову «Берлінську доктрину щодо Криму», або «Доктрину Бербок» (нова міністерка закордонних справ – ред). Ця нова концепція могла би стати «амбіційним інструментом» і невід’ємною частиною політики багатополярності, проголошеної урядом ФРН. Вона має включатиме всі три основоположні засади: невизнання, політику санкцій, переговорний процес, пояснив посол.

Керівник відділу України, Молдови та Чорноморського співробітництва МЗС ФРН Жан Пьєр Фрьолі зі свого боку чітко підкреслив підтримку «Кримської платформи» як з боку попереднього, так і нового уряду Німеччини. «Питання невизнання анексії не підлягає обговоренню в наших відносинах з Україною та Росією», - заявив Фрьолі. Він підкреслив, що ні в кого не має бути сумнівів щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України.

Німецький дипломат підкреслив важливість не переставати доводити у «війні наративів», що «референдум» 2014 року та подальша анексія Криму були нелегальними, інакше реальність може просто стертися в сприйнятті спільноти під тиском російського інформаційного потоку. Важливо також тримати в фокусі сьогоднішній стан на півострові з правами людини, мілітаризацією.

Про власне «Кримську платформу» розповів виконавчий директор Ради з питань зовнішньої політики «Українська призма» Генадій Максак, про ситуацію з правами людини на півострові - Ольга Скрипник з Кримської правозахисної групи та Алім Алієв, співзасновник «Крим SOS», заступник директора Українського інституту.

«Кримська платформа» –формат консультацій та комунікацій, започаткований Президентом України у серпні 2021 року для структурування всіх питань, пов’язаних з півостровом. Метою цього формату є вироблення практичних підходів до привернення уваги до ситуації в Криму та обговорення можливостей його повернення в Україну.