Кримська платформа-2: світ звикає, що Крим буде звільнено так, як це визначить Україна
23 серпня Україна провела вже другий саміт Кримської платформи. Через війну захід відбувся в онлайн-форматі. У ньому взяли участь 60 представників іноземних держав. Серед них – лідери європейських країн, Азії, Латинської Америки й Африки, а також Єврокомісії і Ради Європи, НАТО та Меджлісу кримськотатарського народу. Зокрема: прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Японії Фуміо, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, генсек НАТО Єнс Столтенберг, генсек Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, державний секретар США Ентоні Блінкен, президент Польщі Анджей Дуда. Останній для участі в саміті прибув до Києва особисто.
За допомогою відеозв’язку до учасників заходу звернулися також президент Латвії Егілс Левітс, президент Литви Гітанас Наусєда, президент Естонії Алар Каріс, президент Словаччини Зузана Чапутова, президент Молдови Мая Санду, президент Гватемали Алехандро Джамматтеї Файя, президент Суринаму Чандрикаперсад Сантохі, генсек ООН Антоніу Гутерріш, президент Фінляндії Саулі Нііністьо, принц Ліхтенштейну Алоїз та інші світові лідери.
Що обговорювали?
2022 року Кримська платформа була зосереджена на темах, тісно пов'язаних не тільки з окупацією півострова, а й повномасштабним вторгненням рф. Ось основні з них:
- роль тимчасової окупації Криму у розгортанні повномасштабної агресії проти України;
- зусилля, спрямовані на відновлення безпеки та стабільності у регіоні Чорного та Азовського морів;
- кроки у відповідь на порушення росією прав людини та міжнародного гуманітарного права у Криму – зокрема, щодо етнічних українців та кримських татар;
- посилення політики невизнання будь-якої зміни міжнародно-правового статусу Криму;
- ефективність санкцій, їхнє посилення та запобігання обходу.
Головні заяви лідерів країн-учасників Кримської платформи:
Володимир Зеленський: «Ми будемо повертати Крим, тому що це наша територія, будь-яким шляхом, яким вирішимо, без консультацій з іншими державами світу. З Криму почалося — Кримом і завершиться». Окремо президент згадав про репресії проти корінного народу Криму, зокрема першого заступника глави Меджлісу кримськотатарського нараду Нарімана Джеляла. А ще Президент повідомив, що цьогоріч Кримська платформа матиме продовження у вигляді парламентського саміту восени у Загребі (у Хорватії саміт пройде 24 жовтня в офлайн-форматі, - Ред.).
Анджей Дуда закликав демонтувати проєкт «Північний потік-2» і вкотре наголосив, що Крим – це Україна.
Олаф Шольц оголосив про новий пакет військової допомоги – це системи ППО, ракетні системи і тонни боєприпасів, які нададуть Україні Канада і Німеччина. Крім того, ФРН спільно із Японією надасть Україні 60 млн доларів на створення зерносховищ.
Джастін Трюдо повідомив про підготовку нових санкцій проти рф, а також, що Канада виділила 450 млн доларів у позиках українцям на закупівлю палива на зиму.
Єнс Столтенберг запевнив, що НАТО допомагатиме Україні боронити її незалежність, перейти на стандарти Альянсу і зробить усе можливе для розширення військової підтримки. Але не тільки військової, бо на Україну чекає важка зима, тому НАТО має налагодити довгострокову підтримку.
Еммануель Макрон закликав не виявляти слабкість щодо росії та не йти з нею на компроміси.
Борис Джонсон закликав далі надавати Україні всю необхідну військову, гуманітарну, економічну та дипломатичну підтримку для протидії агресії.
Шарль Мішель заявив, що ЄС не визнає окупації Криму.
Реджеп Ердоган заявив, що війна має завершитися справедливим миром на основі територіальної цілісності та суверенітету України.
Магдалена Андерссон повідомила, що Швеція виділить додатковий пакет допомоги Україні найближчим часом.
За результатами саміту учасники ухвалили Спільну заяву. У тексті йдеться зокрема про деокупацію Криму, репресії, депортацію та викрадення українського зерна (детальніше – тут).
Загалом же – лідери були одностайні в тому, що підтримка України в ці важкі часи триватиме, адже це боротьба не лише України, а й усього цивілізованого світу за право жити в правовій системі, де пріоритет — це закон, а не право сильного.
Які ж підсумки можемо зробити по завершені Кримської платформи-2, на яких ключових моментах треба наголосити і чому?
Другий саміт Кримської платформи – це точка неповернення для росії
В коментарі Укрінформу дипломат Вадим Трюхан зазначив, що організація багатостороннього саміту – це завжди виклик для будь-якої держави. Особливо в момент, коли держава-господар змушена вести кровопролитну війну, та ще й з державою ядерною.
Відтак сам факт проведення Україною такого представницького заходу – це справжня сенсація.
«Навряд чи хтось у світі ще півроку тому, та навіть і у квітні-травні, міг уявити, що Київ стане привабливим магнітом, який ініціюватиме обговорення найбільш актуальних проблем, які стосуються війни і миру. Україні вдалося. І це величезний успіх», - наголосив дипломат.
Якщо говорити про практичні досягнення...
«По-перше, кількісний склад держав та міжнародних організацій, які взяли участь, та їхніх представників значно зріс у порівнянні з мирним 2021 роком. Кількість на третину, до понад 60-ти учасників. А глав держав та урядів взагалі було майже утричі більше», - каже пан Трюхан.
По-друге, Україні вдалося переконати взяти участь в ініціативі таких знакових фігур, як Генеральні секретарі ООН, ОБСЄ і НАТО, лідери шести держав-членів G7, а також президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
«По-третє, учасники саміту вийшли на доволі сильну і однозначну за своїми формулюваннями Спільну заяву. При великій кількості представників та інтересів, які вони відстоюють, зазвичай потужні спільні документи погоджуються доволі складно», - звернув увагу експерт.
Водночас Україні вдалося зробити фактично неможливе. Адже серед учасників, у тому числі, були й держави, які до останнього часу намагалися залишати для російської федерації вікно можливостей, скажемо так, привідкритим.
«Серед іншого, в цьому документі заслуговують на особливу увагу положення, які стосуються негайного виведення військ російської федерації з Криму, засудження агресії та вторгнення росії в південні регіони України, а також інших воєнних злочинів рф, продовження політики невизнання незаконної анексії Кримського півострова, безумовна підтримка зусиль України по деокупації Криму тощо», - перелічив Вадим Трюхан.
По-четверте, під час саміту було оголошено про те, що Кримська платформа набуває парламентського виміру, а це дозволить ще більше розширити кількість та географію представленості учасників: «Адже депутати, як правило, набагато більш сміливі й креативні у висловленні позиції власної країни по найбільш чутливим міжнародним проблемам сьогодення, ніж представники виконавчих гілок влади, яким доводиться озиратися на багато умовностей».
По-п’яте, низка учасників оголосили про додаткові пакети допомоги Україні, та/або запевнили в тому, що будуть стояти пліч-о-пліч з Україною до кінця, до переможного кінця.
По-шосте, не прозвучало жодної двоякої тези, яка би могла витлумачитися російською пропагандою, як бодай якась мало-мальськи значима підтримка того, що коїть рф.
А ще, і це, як висловився дипломат, last but not least, у саміті взяв участь особисто президент Польщі Дуда.
«І це в той час, коли розвідки багатьох держав попереджали нас про те, що росіяни готують якісь особливо цинічні та брутальні провокації в ці дні, бо ж дуже «полюбляють» сакральні дати. Мовляв «на день незалежності України» кремль обов’язково щось утне жахливе. Лідер Польщі не злякався, і це заслуговує на особливу повагу кожного українця. Адже, як відомо, друг пізнається в біді», - підкреслив пан Трюхан.
Звісно, не обійшлося і без певних розчарувань. Зокрема, дипломату (та й усім нам, будемо відвертими) не вистачило бодай короткого звернення президента США Джо Байдена.
«Фактично, з-поміж держав-членів G7 він став єдиним, хто утримався від участі. А це – певний удар по ідеї необхідності перемоги демократії над автократією, яку, до речі, пан Байден сам же і «пустив у люди» одразу після свого обрання».
Ну, замість господаря Білого дому прем’єр Хорватії Пленкович у своєму виступі чітко наголосив на тому, що «війна в Україні – це протистояння між демократією та автократією».
Вадим Трюхан каже, що йому хотілося б також, щоб до Кримської платформи долучилися такі знакові для світової системи безпеки держави, як Ізраїль, Азербайджан, Індія, Бразилія, Аргентина, ПАР та деякі інші, які належать до табору демократичного світу, а не до мороку автократій.
А ще слід окремо звернути увагу на застереження, озвучене прем’єром Бельгії Александром де Кроо: «…На жаль, ми маємо готуватись до затяжного конфлікту, оскільки ця агресія перетворюється на війну на виснаження". Треба це чітко усвідомлювати і відповідно готувати і суспільство, і економіку, і збройні сили саме до такого сценарію».
«А загалом варто поаплодувати і всім причетним до організації другого саміт Кримської платформи, і його учасникам: від Британії до Японії, від Суринаму до Ліберії. Ключова ідея Кримської платформи – деокупація Криму – стає все більш популярною у світі. А, як відомо, «ніщо не зупинить ідею, час якої настав», - резюмував дипломат.
Тема деокупації Криму переходить з абстрактно-теоретичної, інформаційно-дипломатичної до практичної площини
«У другому саміті «Кримської платформи» для мене мають значення не стільки конкретні промови (а цікавих і показових заяв було багато – від жорсткої і принципової позиції президента Зеленського до закликів готуватись до затяжної війни і спростувань «втоми від війни»), не стільки нюанси і деталі цього саміту, а контекст і загальне значення «Кримської платформи» в нинішніх умовах повномасштабної війни росії проти України», - каже політолог Володимир Фесенко.
Висновок перший – «Кримська платформа» не просто продовжує свою діяльність, а виходить на новий рівень і розширює свої масштаби.
«Цього разу до «Кримської платформи» приєднались і деякі країни Африки та Американського континенту. Зараз сам факт участі в саміті «Кримської платформи» є проявом активної солідарності з Україною і прямої підтримки нашої країни, - наголошує політолог».
Висновок другий – тема деокупації Криму переходить з абстрактно-теоретичної, інформаційно-дипломатичної до практичної площини.
«Про це починає говорити українська влада – президент Зеленський та інші офіційні особи, і це підтримують наші найближчі партнери. А інші починають до цього звикати», - стверджує експерт.
Перемога у нинішній війні означає для нас повне звільнення всіх окупованих територій, включно з Кримом. І в цьому питанні є повний консенсус між державним керівництвом країни і українським суспільством.
«Якщо минулого року головне завдання «Кримської платформи» полягало в тому, щоб не дати міжнародній спільноті забути про Крим, про російську окупацію Криму, про український статус Криму, то зараз починає виникати принципово нова ситуація. Війна поступово починає переміщуватись і на Кримський півострів. Точкові удари Збройних Сил України і Українського спротиву по військових об’єктах в Криму – тому свідчення. І це лише початок», - певен пан Фесенко.
Висновок третій – і дипломатична робота «Кримської платформи», і практична діяльність Збройних Сил України і Українського спротиву в Криму демонструють, що Крим не є недоторканою «червоною лінією» у військово-політичному протистоянні України і росії.
«У москві якраз наполягали, що статус Криму «поза обговоренням», і частково (скоріше неформально) кремлю вдалося реалізувати цю позицію через Мінські домовленості, в яких тему Криму оминули. Зараз українська позиція кардинально інакша – принципове і наполегливе просування теми про український статус Криму в міжнародному контексті. І навіть просто формальне визнання українського статусу Криму з точки зору міжнародного права (як це зробив президент Туреччини Ердоган і деякі інші учасники саміту «Кримської платформи») легітимізує наше право на деокупацію Криму, зокрема і у військовий спосіб», - резюмував Володимир Фесенко.
Мирослав Ліскович. Київ
