Усмішка в амбразурі. Фотоісторія з Промзони
У Варшаві у вівторок відкрито фотовиставку українського фотографа Олеся Кромпляса "Промка" про будні українських військовослужбовців, які дислокуються у промзоні Авдіївки.
У презентації експозиції, яку розгорнуто у приміщенні Асоціації польських журналістів (SDP) Польщі, взяли участь її автор, посол України в Польщі Андрій Дещиця, голова SDP Кшиштоф Сковронський та численні гості.
За словами Кромпляса, усі фото виконано у жовтні-листопаді 2016 року, коли позиції у "Промці" займала й донині продовжує займати 72-а окрема механізована бригада Збройних сил України.
"Це був звичайний фоторепортаж, але завдяки підтримці добрих людей з нього було вирішено зробити виставку", – зазначає Кромпляс, додаючи, що загалом за кордоном її буде представлено в десяти країнах. Крім того, видано фотоальбом, від продажу примірників якого він має змогу частину екземплярів дарувати солдатам, а також матерям загиблих військовослужбовців.
"Кожна фотографія для мене – окрема історія", – підкреслює автор, додаючи, що улюбленою для нього є світлина, на якій солдат у повному бойовому спорядженні стоїть у промисловому ангарі на фоні стіни, повністю посіченої кулями.
"Якщо відійти трохи далі, то на перший погляд може здатися, що це – космонавт на фоні зірок", – мрійливо зауважує автор, констатуючи, що насправді реалії є зовсім іншими.
З неприхованим сумом Кромпляс повідомляє, що половина героїв з його світлин вже немає...
"Ось декілька днів тому загинули ще двоє хлопців", - додає він.
Продовжуючи розповідати про експозицію, автор звертає увагу на фотографію, на якій через невеликий отвір у доті, сконструйованому з ящиків із боєприпасів, усміхається в об'єктив фотокамери хлопчина.
"Це 20-річний Сергій Захарчук. Пройде зовсім небагато часу, і він точно так само востаннє загляне в отвір цього дота, куди з протилежного боку з подібного дота у нього поцілить снайпер...", – розповідає автор про жахливу іронію долі героя своєї світлини.
Герою третьої світлини і його товаришам поталанило більше. На ній зображено солдата, який сидить на веранді цегляного будинку, облаштованій під свого роду польову кухню.
Як розповідає Кромпляс, в одну з ночей ворог, позиції якого розташовані зовсім близько від наших, кине гранату на цю веранду, знищуючи весь інтер'єр імпровізованої кухні. "За щасливим збігом обставин, солдат який там перебував, на хвильку зайшов до будинку, врятувавши цим своє життя", – наголошує автор.
У виступі автор переконує присутніх, що війна на сході України триває, а до лінії фронту з Варшави не так вже й багато – трохи більше тисячі кілометрів, що в умовах сучасної війни є ніщо.
"В умовах сучасного бою – це один-два-три дні, й російські війська можуть бути вже тут. І ми повинні усвідомлювати: якщо нічого не робити, а ворог наш дуже хитрий і сильний, то він ніколи не зупиниться в Україні", – переконує автор.
Він додає, що зараз, в умовах "відносного затишшя" на фронті, варто показувати і розповідати у світі про захисників України і західні цінності.
Голова Асоціації польських журналістів наголошує, що польські ЗМІ переймаються ситуацією в Україні. "Часом відносини між нами бувають складними, але українці можуть на нас розраховувати", – переконує Сковронський.
Посол України в Польщі Дещиця у своєму виступі підкреслює, що війна на Донбасі триває вже три роки, а тому такі виставки є дуже важливими подіями, оскільки це викликає інтерес до того, що відбувається на сході.
"Ми не хочемо щоб війна тривала, а тому маємо бути напоготові. Мир може настати завдяки міжнародному тиску і продовженню санкцій проти Росії", – наголошує український дипломат, додаючи, що цей тиск може бути викликаний і завдяки такого роду подіям, як ця експозиція.
"Ці світлини показують реалії, до яких ми часом вже звикаємо. Але не треба до цього звикати, бо гинуть люди, знищується інфраструктура, стирається майбутнє цих людей, псуються міжлюдські відносини, і це потрібно зупинити! Ми не можемо дозволити, щоб у XXI столітті люди гинули за те, що прийняли рішення бути ближчими з Європою, а не з Росією", – висловлює Дещиця думки, які, без сумніву, рояться в голові більшості українців.
Польська аудиторія, здається, розуміє контекст історій, написаних світлинами з експозиції, жахіття буденності у фронтовій зоні й загрози, які виникають у тому числі й для Польщі через агресивні дії Кремля.
Один із польських відвідувачів експозиції просить присутніх згадати усіх загиблих на сході України хвилиною мовчання...
Юрій Банахевич, Варшава.
