Французька письменниця Галя Аккерман мріє створити інтерактивний Музей Чорнобиля
Про це вона згадала в книзі і розповіла на її презентації в Укрінформі.
"Давно вже маю ідею створити віртуальний музей Чорнобиля, який би згодом міг стати віртуальним музеєм рукотворних катастроф", - сказала Галя Аккерман.
Вона зазначила, що на те є кілька причин. Одна з них пов'язана з "не дуже добрим досвідом" проведення Чорнобильської виставки в Барселоні.
"В 2003 році мені запропонували зробити велику виставку про Чорнобиль в Барселоні, в Центрі сучасного мистецтва. Три роки я займалася збором експозиції і зібрала величезний матеріал. Видала каталог виставки. Вона пройшла чудово. Але експонати по проведенні виставки запакували і не повернули. Уже 12 років я намагаюся їх отримати і розумію, що ці речі пропали. Але маю особисту колекцію чорнобильських книг і матеріалів - 10 ящиків чорнобильських матеріалів. І хочу зробити віртуальний сайт", - розповіла Аккерман.
Водночас вона додала, що для цього потрібні чималі кошти, оскільки це дуже велика робота і не для однієї людини, а для цілого колективу.
Головна ж причина та, що тема Чорнобиля заслуговує на такий глобальний проект, тим паче, що музей у Києві не відповідає сучасним запитам.
"У мене дуже двоїсте ставлення до Чорнобильського музею в Києві. З одного боку, там чудові і дуже важливі речі зібрані, але пафос цього музею - дуже радянський за духом", - сказала письменниця.
Вона зазначила, що Україна могла б допомогти в реалізації цього проекту.
"В України зараз такі великі проблеми, що я не впевнена, що це першочергової ваги завдання. Але на більш тривалий термін - це завдання безперечне", - підкреслила Аккерман.
Культуролог, філософ, директор видавництва "Дух і Літера" Костянтин Сігов підтримав її ініціативу щодо інтерактивного сайту Чорнобильського музею.
"Думаю, що потужний сайт міг би інтегрувати і документи, які цитує Галя Аккерман та інші дослідники, і фотографії, і відео, і свідчення", - сказав Сігов.
За його словами, і презентована нині книга Галі Аккерман цінна насамперед тим, що є свідченням про трагедію і спонукає до подальших свідчень.
"Ця книга особлива. Я хочу, щоб її читали, щоб про неї писали і щоб це спонукало до подальших конкретних дій. Я дуже радий, що вона втілена. Що у квітні, який пов'язаний з Чорнобилем, ми можено гідно згадати і надати голоси тим, хто не був почутий через табу на правду про Чорнобиль, яке було не тільки в Радянському Союзі, а й навіть у Франції", - зазначив видавець.
