Дискримінація за віковою ознакою шкідлива для здоров’я — Супрун
Допис на цю тему опублікувала на своїй сторінці у Facebook в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.
"Його проявом (ейджизму - ред.) може бути упереджене ставлення, дискримінація або дії, що закріплюють стереотипи. Коли людину не беруть на роботу, бо їй 45+ — це ейджизм. Коли людину під час виконання посадових повноважень кличуть “хлопчиком/дівчинкою/молоденьким/молоденькою” — це також ейджизм. Дослідження свідчать, що дискримінація за віковою ознакою може негативно впливати на загальний стан здоров’я та сприяти розвитку серцево-судинних захворювань, артриту та депресії", - йдеться у повідомленні.
За даними ВООЗ, у світі живуть близько 600 мільйонів людей старших за 60 років. До 2025 року людей такого віку стане вдвічі більше. А до 2050 — їхня кількість сягатиме близько 2 мільярдів. І переважна більшість людей похилого віку будуть мешкати в країнах, що розвиваються. Тобто з високою ймовірністю, пенсійні виплати не будуть на достатньо високому рівні, аби покривати всі потреби сучасної людини. І пенсіонерам доведеться працювати.
Більш того, є дані, які вказують, що люди літнього віку, які негативно сприймають старіння (в тому числі через вікову дискримінацію) живуть на 7,5 р. менше, ніж ті, що сприймають його позитивно.
Водночас, зазначає Супрун, не лише люди похилого віку можуть бути жертвами ейджизму. Дискримінації може зазнавати молодь. Найбільш поширена форма — зневажливе ставлення на роботі, небажання або неготовність сприймати серйозно думку чи позицію молодого спеціаліста. Хоча ефективність і професійність не залежить від віку.
Допомогти у боротьбі з ейджизмом, вважає автор, може законодавство. Наприклад, у США, де рівень залучення людей, старших 65 років, високий, існує низка антидискримінаційних законів. Заборонено встановлювати обмеження при працевлаштуванні для людей старших 40 років. У Нідерландах проводять скринінг оголошень з вакансіями, аби запобігти дискримінації за віковою ознакою.
Але передусім треба викорінювати прояви ейджизму з повсякденної культури спілкування та роботи. І розпочинати варто з себе. Адже кожен може зробити свій внесок у руйнування стереотипів.
Важливо, щоб представники різних поколінь були відкриті до діалогу, ділилися досвідом та навичками. Здорове суспільство — це те, в якому готові чути одне одного і допомагати, наголошує Супрун.
