На Сумщині відкрили пам’ятник Пантелеймону Кулішу
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Скульптура зображає юні роки Пантелеймона Олександровича не випадково, адже саме в цей час починаються його правильні поривання, задачі та ідеї, способи йти до мети. Книга в руках митця – символ того, що він обрав для себе науку та знання», - розповів під час відкриття пам’ятника його автор, молодий київський скульптор Володимир Лозовий.
Скульптуру встановили в центрі селища Вороніж. З постаменту молодий Куліш дивиться на так звану Кулішівку - район населеного пункту, де свого часу знаходилося родинне гніздо Кулішів.
З нагоди 200-річчя видатного українського діяча в Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці організовано книжкову виставку «Дивосвіт Кулішевого слова», на якій представлено видання з фондів бібліотеки, які ілюструють різні грані таланту Куліша, знайомлять з його творчим доробком як письменника, критика, історика, етнографа, фольклориста. Також експоновано матеріали з фонду Канадсько-Української бібліотеки про життя і творчість митця, канадські періодичні видання, які висвітлюють діяльність Куліша.
В обласному ж краєзнавчому музеї відкрито виставку «Пантелеймон Куліш: сторінки життя та творчості». Там представлені раритетні екземпляри книг, виданих за життя Куліша, унікальні фотографії, періодичні видання, побутові предмети другої половини ХІХ – початку ХХ ст. з фондів музейного закладу.
Народився Пантелеймон Куліш 7 серпня 1819 року в містечку Вороніж колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині Шосткинський район Сумської області).
З кінця 30-х років Куліш — слухач лекцій у Київському університеті. Вступити до цього престижного навчального закладу йому так і не вдалося, оскільки не мав документального підтвердження свого дворянського походження, хоча його батько й був вихідцем з козацько-старшинського роду. Однак слухання лекцій на словесному, а згодом на правничому факультеті стали для нього мало не визначальним періодом життя. Набуті таким чином знання дозволили йому дістати місце викладача у Луцькому дворянському училищі. Водночас Куліш заявляє про себе як письменник.
Через два роки, за рекомендацією Петербурзької Академії наук, Куліш дістає направлення у західнослов’янський край для вивчення слов’янських мов, історії, культури та мистецтва. Вирушає з ним і дружина Олександра Білозерська, вони щойно побралися, і на весіллі боярином у нареченого був Тарас Шевченко, друг Куліша.
Особливо успішним і плідним у творчому плані був для Куліша 1857 рік. З’явився друком роман «Чорна рада», український буквар і читанка — «Граматка», «Народні оповідання» Марка Вовчка під його загальною редакцією, відкривається власна друкарня.
Куліш був однією з найколоритніших постатей свого часу в українській літературі.
В останні роки життя Куліш оселився на хуторі Мотронівка поблизу Борзни Чернігівської губернії, яку перейменував на честь дружини Ганнина Пустинь. Тут господарював, творив, зокрема, укладав зі своїх російськомовних статей і україномовних художніх творів збірку «Хуторская философия и удаленная от света поэзия», яку після появи друком 1879 року цензура заборонила і вилучила з продажу.
Пантелеймон Куліш пішов з життя 14 лютого 1897 року на своєму хуторі Мотронівка.
Фото: debaty.sumy.ua
