Театри на карантині. Репетиції онлайн, малювання етюдів та барахолка
Я готую публікації для сторінки «Про життя», питому частину якої складають новини про театральне життя нашої країни. Зараз ми всі «засіли» на довготерміновий карантин і, звичайно служителям Мельпомени також довелося змінити ритм свого життя. Але, як виявилося, – лише сповільнити, але не зупинити! Хтось проводить вистави онлайн, хтось наживо показує репетиції, вистава одного з театрів потрапила на престижний світовий фестиваль, який проводиться онлайн.
Тобто більшість театрів не сидять склавши руки, що вселяє величезну надію на повноцінне поновлення роботи після карантину, хоча, як мудро заперечив моєму надмірному оптимізму відомий театральний критик Олег Вергеліс, «марити про світле театральне майбутнє – не вельми вдячна справа саме у той час, коли горять чорнобильські ліси, а українська економіка йде на дно, як нещасне тургенівське цуценя МуМу...».
Проте, пан Вергеліс переконаний, що театр був і буде! Попри всі виклики та випробування, бо він, як фенікс, здатен самовідроджуватись і як хамелеон – пристосовуватись до нових запропонованих обставин буття.
От про те, як столичні театри пристосовуються до нинішніх карантинних реалій, і буде мій репортаж.
ПРЕМ’ЄРА «УКРАДЕНОГО ЩАСТЯ» ПЛАНУЄТЬСЯ В ЧЕРВНІ, А КОЛИ БУДЕ «КРУМ» – ЩЕ НЕ ВІДОМО
Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка наразі не проводить репетицій і зупинив усі процеси, що відбувалися в театрі наживо. За словами піар-менеджерки Анастасії Коржової, зараз уся діяльність театру перенесена в соціальні мережі, найактивніше – у Фейсбук та Інстаграм: «Ми регулярно проводимо прямі ефіри з акторами, які працюють у нашому театрі. Це абсолютно вільний формат – кожна пара акторів обирає, що їм робити: про щось розповідати, співати, читати вірші, спілкуватися одне з одним чи з говорити з глядачем».
На своїй сторінці в YouTube франківці викладають документальні фільми, записи творчих зустрічей, уривки вистав та повні версії деяких постановок минулих років.
«Кожні три дні у нас на Ютубі з’являється черговий запис вистави. Розклад є у нас на сайті. Також ми почали робити платні трансляції вистав діючого репертуару. От, власне, так і живемо, чекаємо поки це все закінчиться», – сказала вона.
Що стосується прем’єр двох вистав, які так і не відбулися через карантин, то, за словами пані Анастасії, «якщо буде все добре, прем’єра «Украденого щастя» планується в червні, а коли буде «Крум» – ще не відомо».
ПЕРШІ РЕПЕТИЦІЇ ВИСТАВИ, ПРИСВЯЧЕНОЇ МАРІЇ ПРИМАЧЕНКО, РОЗПОЧАЛИСЯ В РЕЖИМІ ОНЛАЙН
Київський академічний театр Українського фольклору «Берегиня» пішов активним шляхом проведення карантину і прямо зараз розпочав роботу над новою виставою, яка присвячена видатній українській художниці Марії Примаченко. Репетиції проходять онлайн.
Директор-художній керівник театру Ільїна Генсицька:
«Ми призупинили грати вистави 15 квітня, і весь художньо-артистичний персонал перейшов на роботу на віддаленому доступі. Карантин змусив нас скорегувати свою діяльність.
Перший репетиційний етап вистави, присвяченої Марії Примаченко, розпочався в режимі онлайн».
Такий досвід для них перший, але пані директорка думає, що він приживеться, особливо, коли театр працюватиме з режисерами із інших міст або країн.
Над виставою працює Тетяна Матасова, вона ж є й автором драматургічного матеріалу. Текст писався для актрис театру «Берегиня» – заслуженої артистки України Надії Буравської та Марини Корогоди. Зараз вони не лише читають тексти, розбирають п'єсу, а й малюють у стилі Марії Примаченко, працюють над етюдами.
«Цей етап викликає в акторок захоплення, що впевнена, позначиться на результаті. У той самий момент над музичною партитурою вистави працює народний артист України Микола Буравський. Він добирає пісні, працює над обробками. Окрім цього артисти-вокалісти почали роботу над відновленням музичного матеріалу з циклу календарно-обрядових пісень, який стане основою до нової вистави-концерту. Хореографи щоденно займаються вдома під контролем головного балетмейстера, щоб не втратити форму, розповіла керівниця театру «Берегиня».
Для глядачів та підписників сторінки на ФБ театр запустив тестування, за результатами якого визначить переможців. Винагородою будуть запрошення на вистави діючого репертуару театру.
Свою внутрішню репетиційну кухню «Берегиня» вирішила не показувати, щоб залишити певну таємницю цього процесу.
«ДИКИЙ» ВИПУСКАЄ СВОЇ ВИСТАВИ ДУЖЕ ШВИДКО, ТОМУ ФОРМАТ РЕПЕТИЦІЙ ОНЛАЙН ПІДХОДИТЬ ЇМ ЛИШЕ НА ПЕРШОМУ ЕТАПІ
На відміну від державних театрів, у надзвичайно популярного, але незалежного «Дикого» театру немає жодної копійки підтримки, і вони живуть лише тоді, коли можуть показувати вистави.
Директорка Ярослава Кравченко так і сказала: «Дикий» театр продовжує не показувати вистав і придумувати, як вижити.
Оскільки така ситуація сталася з багатьма вперше – ми попросили підтримки у глядачів. Завдяки їхнім донатам у нас є ресурс до 24 квітня. Далі – не знаю, що буде.
Тож зараз ми просто продовжуємо комунікацію з надією, що виживемо.
Усі наші вистави, що є у запису – можна безкоштовно подивитись у нас на Ютубі або на сторінці OpenTheatre».
Оскільки «Дикий» – це театр, що випускає свої вистави дуже швидко, формат репетицій онлайн для них підходить тільки на першому етапі.
«Зараз усі заплановані прем’єри – на паузі, адже карантин з’їдає їхні бюджети, і в залежності від його тривалості – буде визначатися, чи зможемо ми взагалі щось випустити і продовжити діяльність», – говорить Кравченко.
Тим не менш, у «Дикому» багато чого нового.
Вони запустили кілька онлайн-проєктів, серед них – «Дикий день» в Інстаграмі, де кожного дня актори діляться своїми лайфхаками, знаннями і настроями.
Також по вечорах о 19:30 проходить дикий ЛАЙВ з акторами, глядачами та командою.
«Барахолка» – це онлайн-базар, де можна купити різні дикі речі й підтримати театр, проводиться з суботи на неділю у нас в Інстаграмі, за перші 2 вікенди проєкту ми зібрали майже 7000 грн – продавали речі, реквізит, взуття.
Пані Ярослава розповіла, що вони готують до запуску проєкт «Дика Школа», де онлайн можна буде навчитися акторській майстерності, прокачати вміння публічних виступів, пластику та вимову.
А ще вони запускають продаж Сертифікатів на майбутнє – це знижка на квитки, яку ви купуєте зараз, і зможете використати на будь-які квитки на вистави після карантину.
АКТИВНО ЗАТРЕБУВАНИМ У ГЛЯДАЧА МАЄ БУТИ ТЕАТР СОЦІАЛЬНОГО ОПТИМІЗМУ
Водночас, на переконання театрального критика Олега Вергеліса, період випробувань може дати імпульс новим формам незалежного недержавного театру та новій українській драмі.
Він висловив переконання, що оскільки грошей у країні найближчим часом не побільшає, то й театр буде пристосовуватися до обставин жорсткої економії та бюджетної реальності.
«Бюджети на нові вистави мусять стати скромнішими, адекватними. Адже і касові збори підуть вниз. Це, звісно, головний біль директорів театрів, особливо театрів оперних, де бюджети часто вирішують усе.
Драматичний театр якось викрутиться, згадавши формулу Єжи Гротовського про БІДНИЙ ТЕАТР.
Чорний кабінет сцени, порожній простір і є те сакральне місце, де священнодійство не залежить від кількості нулів державного бюджету.
Я нещодавно жартома сказав своєму другу-режисеру, мовляв, наступає ера Уривського, адже ти обожнюєш порожній простір чорного кабінету в театрі з додаванням певного образного реквізиту – і це не обмежує фантазію, а, навпаки, іноді тільки стимулює її».
Вергеліс прогнозує, що активно затребуваним у глядача має бути так званий театр соціального оптимізму, адже потреба у репертуарному позитиві та радості особливо відчутна у кризові часи різних історичних випробувань. «Кайдашева сім’я» та «Незрівнянна» у київських франківців як були, так і будуть дефіцитом», – сказав театральний критик.
За передчуттями критика, якісний театр (театр смислу та вишуканої режисерської форми) буде затребуваним завжди.
Грати в цінові ігри з квитками, на його думку, теж ніхто особливо не буде, намагаючись утримати фінансовий баланс та стабільність.
Він прогнозує, що між театрами загостриться боротьба за глядача, який згодом рахуватиме кожну копійку.
На думку критика, очевидно, що від поточних проблем постраждають великі міжнародні театральні фестивалі, оскільки, «грошей катма, бюджет очистили, як картоплю. Тож багато тривог у державного театрального сектору».
У той же час, маю надію, що період випробувань може дати імпульс нашій новій драмі та новим формам незалежного недержавного театру. “Як то кажуть, «голь на выдумки хитра»!”, – сказав Вергеліс.
ПОЧАЛИ РОБИТИ РІЗНОМАНІТНІ АКТИВНОСТІ У СОЦМЕРЕЖАХ
А от директор-художній керівник Київського академічного театру «Актор» Слава Жила оптимістично сприймає цю вимушену паузу.
Він говорить, що карантин «навіть дає бонуси – це стало для нас прекрасною можливістю вийти в п’ятірку кращих театрів за кількістю підписників у соцмережах. Це дуже серйозно, бо у нас 18 з половиною тисяч підписників, чим не можуть похвалитися навіть великі театри України. Тож триває мирна і класна боротьба. Мені приємно».
Театр «Актор» під час карантину репетирує онлайн виставу «Тойбеле та її демон», прем’єру якої планує зробити одразу після «Естрогену», як тільки закінчиться карантин та будуть введені певні послаблення. Репетиції «Естрогену», також будуть поновлені зараз у режимі онлайн.
«Ми також почали робити різноманітні активності у наших соцмережах, щоб розважити наших глядачів, щоб їм на карантині було не сумно. Це сторіз відео, пости.
Також ми запустили онлайн мій авторський проєкт під назвою «Театр на винос». Перше – це було інтерв’ю з Олексієм Вертинським, потім ми зіграли виставу «Мегери» онлайн на Фейсбуці й зібрали 25 тисяч унікальних користувачів, які зайшли на цю трансляцію. Це була перша вистава в Zoom наживо, де актори грали зі своїх домівок. Це унікально, і це вперше в світі! Це те, чим ми можемо похвалитись», – розповів Жила.
Наразі театр веде перемовини з режисерами Павлом Гатиловим та Тетяною Шелепко щодо постановок у театрі «Актор».
«Визначаємося з матеріалами, працюємо на повну, але не зустрічаючись, а залишаючись у самоізоляції», сказав керівник театру.
ВИКОРИСТОВУЄМО ЧАС, АБИ ПОЛІПШИТИ УМОВИ ГЛЯДАЧЕВІ – МОДЕРНІЗУЄМО СВІТЛО ТА ПОКРАЩУЄМО АКУСТИКУ
Київський національний академічний театр оперети вирішив провести карантин з практичною користю – модернізується світло та покращуються акустичні можливості залу.
Заступник генерального директора-художнього керівника з питань реклами та зв'язків із громадськістю Ксенія Новікова розповіла, що наразі театр використовує час, аби поліпшити умови глядачу, а також модернізувати світло, та покращити акустичні можливості зали. Зараз основна сцена театру – на реконструкції, й по закінченні карантину вистави гратимуть на малих сценах згідно з репертуаром до кінця сезону.
Наразі всі на простої, репетиції немає можливості проводити, але Оперета вже планує гастрольний графік на початок осені.
Пані Ксенія додала, що всі вистави великої сцени, які вони мають компенсувати глядачам – будуть зіграні у новому сезоні вже восени.
НАШ КОНТЕНТ СПРЯМОВАНИЙ НА ПІДТРИМКУ ГЛЯДАЧІВ, БО У ВСІХ ЗАРАЗ НЕ ДУЖЕ КОМФОРТНЕ ПСИХОЛОГІЧНЕ ІСНУВАННЯ
Театр «Золоті Ворота» – на карантині, як і всі столичні театри, але для них, як і завжди, робота триває, говорить директорка-художня керівниця театру Ксенія Ромашенко.
«Ми завжди робили контент у соціальних мережах і продовжуємо це робити зараз. Зараз, на мою думку, контент має бути спрямований на підтримку наших глядачів під час карантину. Оскільки ситуація невідомості та події створюють паніку й не досить комфортне психологічне існування. Тому ми пішли не зовсім звичним для нас шляхом – більш розважальний і легкий контент. Але я переконана, що саме такий формат діалогу необхідний зараз. Бо театр «Золоті ворота» – це театр, який постійно перебуває в діалозі з глядачем.
У нас є рубрика «Золоті на зв‘язку», в якій ми розповідаємо нашим глядачам про життя артистів під час карантину.
У нас є рубрика #золоті_в_ефірі, в якій ми виходимо кожну суботу і вівторок о 19:00 у прямий ефір з нашими глядачами, та відкриті до діалогу, весело проводимо час разом і щиро спілкуємось».
Пані Ксенія розповіла, що театр готує для глядачів і більш широкий та розлогий формат спілкування.
«Працюємо над оновлення нашого сайту та розпочинаємо репетиційний процес нової постановки, поки що в режимі онлайн.
Велику частину часу займає перенесення і перепланування всіх подій, які були розплановані на роки вперед. Та відповідно всі закупівлі, які були заплановані, відкладаються до фактичної роботи театру.
Оскільки фінансові питання дуже не прості, можна вважати, що театральний сезон закінчився, а це впливає на всю діяльність театру», – говорить Ромашенко.
Але вона переконана, що театр подужає ці обставини і говорить, що зараз важливішим за все є здоров’я – не тільки фізичне, а й психологічне.
«Я ще раз упевнилась у тому, що в нас крута команда, готова до будь-яких змін і труднощів, і всім дякую за розуміння, готовність і гнучкість до обставин. Тож спілкуємось онлайн, бережемо себе і своїх близьких і – до зустрічі в кращому камерному театрі «Золоті ворота», – говорить керівниця театру.
«МОЛОДИЙ ТЕАТР» НА КАРАНТИНІ НЕ ПРАЦЮЄ, А ТЕАТР НА ЛІВОМУ БЕРЕЗІ ВЖЕ ПОЧАВ ПІДГОВОРКУ ДО НОВОГО СЕЗОНУ
На моє запитання, чим займається зараз театр, чи готуються нові прем’єри, проходять репетиції, шиються костюми, директор-художній керівник Київського академічного «Молодого театру» Андрій Білоус коротко повідомив, що театр зараз на карантині й не працює.
А от Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра вже зараз почав підготовку до нового сезону.
«Звичайно, це не означає, що ми не віримо в те, що вийдемо в цьому сезоні! Це означає, що в цьому сезоні ми зможемо відіграти лише ті вистави, які є в нашому репертуарі, й які ми заборгували нашим глядачам», – пояснює директор-художній керівник Стас Жирков.
«Треба жити і думати, що буде далі, – говорить він. – Нам доведеться перенести дві прем’єри цього сезону на наступний. Я скептично ставлюся до репетицій онлайн і до всього того, що зараз є в мережі».
На думку Жиркова, всі ці «начебто репетиції онлайн – це все величезна показуха, ще й сороміцька», і йому здається, що виставляти такі репетиції не треба.
«Мене таке дратує, постійно то зв'язок переривається, то ще щось. Я не бачу в цьому сенсу, тому що все, що ти зможеш зробити за п’ять онлайн-репетицій, ти можеш зробити за одну живу. Не вважаю за потрібне витрачати на це свій час», – говорить керівник театру на Лівому березі.
Його команда натомість займається іншим – запустила серію смішних відеороликів від акторів, щоб розважити своїх глядачів. Жирков додав, що є вже чому порадіти за них, тому що є ролики, які набрали по 2 з половиною мільйони переглядів. «Я думаю, що у жодного українського театру немає таких цифр по переглядах. Це прекрасно! Дякуємо нашим глядачам, усім хто робив репости».
Також команда Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра зараз ретельно аналізує свій сезон, думає, де зроблено помилки, а де – все вірно.
«Ми думаємо про те, як рухатися далі, тому що усі ці онлайн-трансляції, чи трансляції записів, які показують українські театри – це все сором. Жодного нормального запису у нас в Україні практично немає. Тому, ми думаємо, як рухатися далі. Можливо, робити записи вистав чи записувати програми», – сказав Жирков.
А поки я готувала матеріал, стало відомо, що вистава "Сімейний альбом / Album di Famiglia" Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра буде показана в головній програмі театрального онлайн-фестивалю International Online Theatre Festival-2020.
«Це на додаток до того, чим ми займаємося на карантині. Ось, потрапили на дуже крутий фестиваль, який проходить онлайн разом з першою когортою світового театру», – написав мені у месенджері Стас.
Ось такий він – театральний карантин. Дивімося в майбутнє з оптимізмом і чекаймо на зустріч одне з одним у глядацькому залі!
Любов Базів. Київ
