Андрій Волянський - головний лікар приватного медцентру, доктор медичних наук, завідувач лабораторії імунореабілітології Інституту імунології та мікробіології ім. Мечникова і людина, яка перемогла ковід. За власним висловом Андрія Юрійовича, він сподівався перехворіти влітку, але і хворобу у вересні сприйняв теж як «непоганий варіант». Він переконаний, що пережити першу хвилю епідемії, хай як це не звучало, – потрібно, і намагатися блокувати її не варто. Він розповів Укрінформу, чому все-таки є шанси виробити колективний імунітет, що чекати українцям від анонсованої вакцини проти COVID-19 і чи буде цієї зими в Україні сезонний грип.

ХИТРОСТІ МУТАЦІЇ І ПОБОЧКА РНК-ВАКЦИН

- Андрію Юрійовичу, оцініть, будь ласка, ситуацію з ПЛР-тестуванням в Україні. Наразі в середньому близько 60% взятих зразків - позитивні, про що це говорить?

- По-перше, протягом останніх місяців достовірність ПЛР-тестів зросла. По-друге, співробітники лабораторій, медцентрів вже навчилися правильно брати матеріал. По-третє, в Україні зараз набирає обертів перша хвиля. І ще один фактор - у нас проводиться мало тестувань. В Україні проживає близько 40 млн осіб, а сумарно за весь час епідемії зробили приблизно 3,5 млн ПЛР-тестів. Цього мало, дуже мало і треба нарощувати масштаби, тоді відсоток змінюватиметься залежно від регіону і ситуації в ньому.

- Один з популярних у соцмережі медиків ділився нещодавно думкою, що, можливо, варто вже відмовитися від масових ПЛР-тестувань за рахунок держави, а кошти направити на боротьбу з ковідом. Ми не відстежуємо контакти інфікованих, не контролюємо їх самоізоляцію, уявлення про точну кількість заражених все одно не маємо, а результат аналізу на тактику лікування пацієнта не впливає…

- Звичайно, треба продовжувати тестування, але слід його оптимізувати. Кроки у цьому напрямі вже роблять (направляють безкоштовні проби в приватні лабораторії, яким держава компенсує витрати). За умови оптимізації процесу можна отримувати результат за один, максимум 2 дні – я сам проводжу ці дослідження і відповідаю за свої слова. Вони необхідні зараз і далі, протягом всієї активної фази, хоча ставити діагноз справді можна без лабораторного підтвердження. Але воно є важливим не стільки для постановки діагнозу, скільки для його зняття, адже після одужання багато інфікованих продовжують виділяти вірус. У величезної кількості заражених немає симптоматики, але вони також виділяють вірус. Вірусовиділяючих треба виявляти.

- Тобто, не можна покладатися на математичний підхід? Наприклад, відраховуємо 14 днів від початку хвороби – і людина не є небезпечною?

- Цей алгоритм пропонують сьогодні у Міністерстві охорони здоров'я - припиняти самоізоляцію без повторного ПЛР-тесту, але я з цим категорично не згоден. Правило працює для 90% інфікованих, а 10% продовжать виділяти вірус за відсутності симптоматики. І треба виявляти їх, щоб переривати епідемічні ланцюжки, особливо за відсутності епідемічного розслідування.

- У Європі давно говорять про нові штами, з якими стикаються медики. В Україні теж заражаються цими штамами? Наші тест-системи до них чутливі чи вони не реагують на мутований коронавірус?

- Якщо простими словами - вірус не мутував у минулому і не мутує у майбутньому, він мутує постійно. Щосекунди у коронавірусі SARS-CoV-2 тривають мутації, одні закріплюються, інші ні, але за час нинішньої пандемії виявлено вже кілька тисяч різних ізолятів (ізолят – виділений вірус, властивості якого не вивчені. Ізолят з достатньо вивченими для ідентифікації властивостями - це штам. - Ред.). Усе це якісь локальні мутації, але принципових змін коронавірусу немає. І системи, які застосовуються для тестування, є ефективними, і вакцини, які розробляються щодо цих класифікацій вірусу, теж повинні бути ефективними, поки не зафіксовано принципових змін вірусу. Але, безумовно, вони можливі у майбутньому, і тоді доведеться створювати і нові тест-набори, і нові вакцини.

- Чому вірус взагалі постійно мутує? Хіба він боїться боротьби з ним? Він же майже невразливий, противірусних препаратів в медицині - одиниці.

- Багато хто приписує коронавірусу мало не штучний інтелект якийсь, здатність підлаштовуватися під реальний перебіг пандемії, посилювати або зменшувати активність. Насправді працює універсальний природний механізм: є менш стабільні і більш стабільні віруси, і вірус грипу, і коронавірус, схоже, відносяться до таких, що активно мутують, але не більше. Коронавірус мутує постійно і незалежно від того, як сприймає його господар. Поки, повторюся, не зустрічав інформації про значущі зміни, які вплинули б на, скажімо, його здатність до поширення (і тим більше на тактику лікування заражених), на необхідність створення нових наборів для діагностики і нових вакцин.

- Саме РНК-вакцина, розроблена американською компанією Pfizer і німецькою BioNTech, буде на 100% актуальною, поки вірус радикально не мутує, чи будь-яка інша теж?

- Вакцини, які наразі знаходяться на третій стадії випробування, різні технологічно, а про 100% ефективності будь-якої з них взагалі говорити не можемо. Поки розробники заявили про 90% ефективності, але питання – як вони її визначили. Чисто технічно це можливо, якщо, умовно, вакцинувати 1000 людей і 1000 ні, і порахувати кількість хворих в обох групах, і при цьому вибірки повинні бути однорідними: волонтери приблизно одного віку, з однієї місцевості, зі схожим способом життя. Сумніваюся, що дослідження у такому форматі вже були проведені. Можна говорити умовно, що ефективність вакцини є високою – 80, або навіть 90 відсотків. Але проблема в іншому: вакцини, які містять РНК або ДНК, раніше не застосовувалися масово ніде в світі. І через свою високу ефективність вони можуть привести до несподіваних несприятливих побічних ефектів.

- Наприклад?

- Провокація аутоімунних та онкозахворювань. Тому що ми вводимо в організм не фрагмент вірусу, а ділянки ДНК або РНК на якомусь носії, а носій зазвичай - теж вірус. І віддалені наслідки такої вакцинації можуть бути виявлені через кілька років.

40% ПЕРЕХВОРІЮТЬ ДО ТРАВНЯ І КАРАНТИН - НЕ ПАНАЦЕЯ

- Нещодавно читала дані ВООЗ, що на фоні пандемії коронавірусу сезонний грип практично зник. Імовірно - через те, що ці збудники конкурують між собою. Цієї зими грипу не буде? Можна не робити щеплення від нього (тим більше, вакцини в дефіциті)?

- Зараз у Північній півкулі 47 календарний тиждень року, а вважається, що епідемічний рік у цій півкулі стартує з 40 тижня. Ніякого сезонного грипу у нас ще немає і нічого поки порівнювати з минулим роком. Не буває грипу в листопаді у Північній півкулі. Лише в грудні тут з'являється якась активність вірусу грипу, і лише тоді зможемо про щось предметно говорити. Але оцінюючи ситуацію у Південній півкулі, де зараз весна, можемо стверджувати, що справді активність циркуляції вірусів грипу була значно нижче порівняно з минулими сезонами. Навряд чи це обумовлено конкуренцією між вірусами - вони завжди конкурують. І завжди у навколишньому середовищі є десятки або сотні вірусів, до яких сприйнятливі люди, а у холодну пору року ця сприйнятливість посилюється. Досвід літа у Південній півкулі показав, що була вкрай низька активність грипу, вважаю, це слід віднести до ефективності карантинних заходів. Масковий режим і соціальне дистанціювання різко знизили активність вірусу і можна припускати, що щось подібне спостерігатимемо і у Північній півкулі найближчими місяцями. Чи означає це, що вакцинація проти грипу не є настільки актуальною? Певною мірою так, але я б все одно рекомендував вакцинувати групи ризику (професійного та медичного).

- Як щодо антитіл, які знаходять у крові людей, які ще не хворіли на ковід? Можливо, наївне запитання, але чи може, скажімо, щеплення від грипу дати перехресний імунітет, який стане у нагоді нам при зустрічі з коронавірусом?

- По-перше, як можна довести, що ці власники антитіл не стикалися з коронавірусом?

- Негативним ПЛР-тестом.

- Це зовсім нічого не означає. Ці люди, ймовірно, зіткнулися з актуальною версією коронавірусу або з попередньою.

- Тобто інфікування аденовірусами, ротавірусами, грипом у минулому жодним чином не вплинуло на чиюсь стійкість до SARS-CoV-2?

- Будь-яке захворювання дає заряд імунній системі. Безумовно, від зустрічі з інфекціями наша імунна система стає все більш пристосованою з кожним новим епізодом. Але сказати, що є прямий зв'язок – перехворів на грип і не захворієш на коронавірус – навряд чи, я думаю – якраз навпаки. Будь-яка інфекція тимчасово послаблює наш організм і в цей період ми є більш уразливими. Тому рекомендую вакцинуватися не лише від грипу, а й від пневмококової інфекції.

- А якою є роль клітинного імунітету? Є думка, що вона недостатньо вивчається, і тому навіть наявність антитіл до ковіду не захищає людей від повторного захворювання на нього.

- І клітинний, і гуморальний імунітет – ланки одного процесу, імунної відповіді на віруси і загалом інфекційні збудники. Ми не повинні їх розділяти. До антитіл уваги більше, тому що це більш зручний маркер, його значно простіше оцінити. Для визначення клітинного імунітету теж є методики, але вони більш складні і дорогі, тому застосовуються в основному у наукових дослідженнях. А рутинні дослідження - це визначення антитіл. Але імунітет - це не лише антитіла, це великий комплекс, каскад імунологічних реакцій.

- А коли представники ВООЗ кажуть, що до кінця пандемії до 70% населення планети перехворіє, слід розуміти, що це будуть 70% найбільш соціально активного прошарку?

- Не розумію, як можна виділяти соціально активних. Це просто ті, хто багато переміщається і спілкується з іншими людьми. А активні вірусорозповсюджувачі – інша річ, це люди, які виділяють вірус довго... Коротше, якщо не заглиблюватися, моя думка – для проходження першої хвилі вистачить приблизно 30-40% інфікованих, і в більшості своїй це будуть люди без будь-якої симптоматики, у яких цей вірус ніяк не проявиться. А загалом для колективного імунітету можна говорити про 60-70%.

- Хіба колективний імунітет можливий, якщо через 4-6 місяців коронавірусом заражаються повторно?

- У вас є докази того, що люди наново хворіють через 4-6 місяців?

- Адже є інформація про конкретних людей, які хворіли вже двічі. Це підтверджували результати ПЛР-тестів.

- Ми не знаємо, на що вони хворіли. У них міг бути весь час позитивний ПЛР-тест і усі місяці вони активно виділяли вірус. Потрібні докази повторного зараження. Пошукайте дослідження, які говорили б про повторні зараження – ви їх не знайдете.

- Наприкінці минулого тижня стало відомо, що понад 50% анонсованої кількості доз майбутньої вакцини Pfizer-BioNTech розвинені країни вже зарезервували. За словами Віктора Ляшка, головного санлікаря України, перший очікуваний нами транш – 1 млн 250 тис. доз. Ця партія погасить спалах захворюваності?

- Зі слів міністра, йшлося всього про 8,5 мільйонів доз. Це все поки поділ шкури невбитого ведмедя, думаю, вони не до кінця розуміють, про що говорять, але хочуть показати, що вакцина в Україні буде. Насправді невідомо, коли отримаємо її і в якій кількості, скільки людей зможуть зробити щеплення безкоштовно. На мій погляд, це обговорення взагалі є передчасним, і Україна встигне пережити першу хвилю до появи вакцини. Зараз думати про те, що до травня приблизно 40% населення будуть інфіковані і можна прогнозувати близько 40 000 летальних випадків. При тому, що на сьогодні маємо близько 10 000.

- Тотальний карантин, локдаун допоміг би зараз якомога більшій кількості людей дочекатися вакцинації? Або хоча б знизити навантаження на лікарні.

- У половині областей заповненість ліжок - менше 40%. Проблема, насправді, з логістикою ... Будь-який локдаун спрацював би. Попри те, що наразі величезна кількість ланцюжків запущена, вдалося б їх зупинити. Але я не розумію, навіщо це робити: треба, щоб люди хворіли, пережили першу хвилю. Немає сенсу блокувати епідемічний процес, його все одно доведеться пройти.

Тетяна Негода, Київ

Фото В'ячеслава Мадієвського