Стратегія розвитку читання: Інститут книги пропонує два напрямки
Про це заявила директор Українського інституту книги Олександра Коваль під час презентації в Укрінформі Стратегії розвитку читання на 2021-2025 роки «Читання як життєва стратегія».
«Ми виявили, що Стратегія розвитку читання має розвиватися у двох напрямках. Перший, hard, передбачає доступ до книги, її підтримку та розвиток книжкової екосистеми. Другий, soft, - це читання як тренд, формування навички і потреби в читанні. Це означає, що неможливо серйозно думати про будь-який розвиток книжкової сфери і читання, не розвиваючи одночасно обидва напрямки», - наголосила вона.
За словами Коваль, якщо розглядати першу стратегічну мету - доступ до книги, - то книжковий ринок має бути конкурентоспроможним і задовольняти потреби споживачів, виробників та розповсюджувачів. Щодо другої мети - читач повинен мати доступ до легальної літературної продукції.
«І кінцева мета, яка має бути забезпечена, - читачі повинні мати доступ до якісної різножанрової книги, насамперед україномовної, у різних форматах, відповідно до потреб», - заявила вона.
Директор УІК зупинилася на заходах щодо першого стратегічного аспекту. За її словами, у цьому контексті у Стратегії сформульовано низку операційних цілей. Зокрема, передбачається, що органи влади ухвалюють рішення стосовно розвитку книжкового ринку на основі реальних даних. Водночас творці контенту мають належні умови для саморозвитку і видання своїх творів, і тут важлива підтримка з боку держави у вигляді стипендій, резиденцій, курсів підвищення кваліфікації.
При цьому видавці мають бути здатними видавати достатню кількість назв, жанрів і накладів для задоволення потреб суспільства, щоб пропорція на ринку змінилася на користь ринкової книги, книги для дозвілля, художньої, пізнавальної, бізнес-літератури. Зрештою, книготоргівельним мережам і книгарням має бути вигідно легально вести і розширювати свою діяльність незалежно від місця розташування, що передбачає стимулювання і дотації збоку як державної влади, так і органів місцевого самоврядування, наголосила Коваль.
Окрім того, вона зауважила, що книжковий ринок України має диспропорцію в бік навчальної літератури, частка якої нині перевищує 65 відсотків.
«Наші дослідження показали, що 67% обсягу книжкового ринку України займає навчальна література. І це дуже велика диспропорція, тому що в інших країнах навчальна література для середньої школи займає десь до 30%, решта - це книга комерційна, яка обирається читачами не через примус, а через бажання прочитати... Тому ми маємо звернути особливу увагу на те, щоб ця диспропорція була подолана, щоб ринкова книга мала більшу частку в обсягах ринку. І на це мають бути скеровані подальші кроки», - наголосила Коваль.
Вона застерегла, що такий перекіс у бік навчальної літератури, надто тієї, яка видається виключно за державним замовленням Міністерства освіти і науки, є навіть небезпечним, адже якщо МОН вирішить, що всі книжки мають бути доступними тільки в електронному форматі, це поставить у дуже складну ситуацію не лише видавців, а й поліграфічні підприємства.
«Це може призвести до зникнення частини поліграфічного комплексу України», - наголосила директор УІК.
