На Тернопільщині під костелом XVII століття знайшли крипту

Про це передає Укрінформ із посиланням на повідомлення Чортківської міської ради.

«Науковці, перевівши плани будівництва старого (1610 р.) та нового (1910 р.) костелів у цифрову форму, дійшли висновку, що основою сучасної святині стали колони старого костелу. Їхня глибина достеменно невідома, втім спеціалісти кажуть, що вона може сягати 16 м. Також дослідники виявили, що під костелом (орієнтовно посередині) на глибині 3,2 м є крипта – підземне приміщення, яке слугує для поховання», - йдеться у повідомленні.

Є історичні свідчення, що першим у крипті поховали фундатора костелу і власника міста, польського воєводу і шляхтича Станіслава Ґольського.

Дослідження костелу Матері Божої Святого Розарія та Святого Станіслава – Домініканського костелу фахівці здійснювали методами природного електромагнітного поля, георадарами та сейсмоакустикою.

Очолював групу дослідників професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, доктор геолого-мінералогічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Едуард Кузьменко.

Це не перша експедиція науковців, які досліджують стан костелу та можливість запобігання тріщин, які виникли у цій культовій споруді неоготичного стилю XVII ст.

Природні процеси, швидка урбанізація, різке збільшення кількості автомобілів завдали шкоди будівлі.

Дослідження показали, що основною причиною появи тріщин у костелі є не підземні води, як вважалось раніше, а саме активний рух транспорту (зокрема великогабаритного) на цій території.

Кузьменко наголошує, що поштовхи, котрі викликають, для прикладу, фури – це своєрідні мікросейсми. Їхня часта поява наносить значно більше шкоди будівлям, ніж, як варіант, – 3-4-бальний землетрус.

Проаналізувавши стан сакральної святині, науковці порекомендували якомога швидше вжити радикальні заходи задля порятунку будівлі. Зокрема – повністю заборонити рух автомобільного транспорту на цій ділянці дороги та створити там пішохідну зону.

Своєю чергою, міський голова Чорткова Володимир Шматько, заслухавши доповідь науковців, розповів, що вже виготовляється проєктно-кошторисна документація на капітальний ремонт прилеглої ділянки дороги.

Історія костелу та монастиря отців домініканців починає свій відлік з 1610 р. – з часу, відколи власник міста Станіслав Гольський запросив у Чортків монахів для фундації у місті римо-католицької парафії та монастиря. Оточений високим муром з оборонними вежами, костел служив сховком для місцевих жителів під час татарських нападів. Домініканський костел св. Станіслава у Чорткові відвідали два польські королі: Ян Казимир (1663 р.) та Ян ІІІ Собеський (1683 р.), про візит останнього є навіть пам’ятна таблиця у приміщенні костелу від 1883 р.

За твердженнями деяких істориків, у підземеллях костелу, вхід до яких замуровано, знаходяться з давніх часів гробниці знатної шляхти, серед якої нібито спочиває його фундатор каштелян Станіслав Ґольський. У головному вівтарі є копія образу Матері Божої Розарію. У 2009 році вона була коронована, корону освятив ще у 2002 р. Папа Римський Іван Павло ІІ. Образ Матері Божої Розарію вважають чудотворним. Оригінал-реліквію у 1945 р. перевезли до Кракова, де вона була законсервована, а з вересня 1983 р. образ Матері Божої Розарію виставлений у каплиці Косовських костелу св. Яцка у Варшаві.

Після приходу на ці терени радянської влади Богослужіння у костелі було припинено, а на початку 60-х його приміщення взагалі перетворили на склад міськторгу. У 1989 р. костел повернули отцям домініканця