Відкрився Лятошинський-клуб, що популяризує маловідому українську музику
Як повідомили Укрінформу організатори заходу, відкриття відбулося наприкінці січня.
Зауважують, що Лятошинський-клуб — це нова спільнота, що покликана популяризувати незнану та маловідому українську музику на Батьківщині та у світі. На честь цієї події Kyiv Symphony Orchestra під орудою головного диригента Луїджі Ґаджеро виконав програму «Голоси. Українська музика ХХ–ХХІ століть», де прозвучали прем’єри українських інструментальних творів ХХ – початку ХХІ століть. Вперше були виконані «Кварти» Бориса Лятошинського (1916–1919), «Голоси» Євгена Станковича (1966) та «З’ява» Євгена Петрова (2021).
«Лятошинський-клуб — це спільнота пасіонаріїв від культури та бізнесу, покликаних відкривати, примножувати та просувати українську музику на батьківщині і для всього світу. Ім’я Бориса Лятошинського — видатного композитора і класика української музики — зовсім не випадково називає цю спільноту. Сьогодні, коли нація переживає новий етап самоідентифікації, необхідно знову об’єднуватися на користь нашої культури», - зауважують організатори.
Так програма концерту з нагоди відкриття поєднала «голоси» авторів різних поколінь — Бориса Лятошинського, Юрія Іщенка, Євгена Станковича та Євгена Петрова, а в майже повному концертному залі зібралися поціновувачі музики та професіонали з різних сфер для того, щоб підтримати відкриття невідомої та рідко виконуваної української музики та ініціативу створення клубу, що покликаний зробити цю практику постійною.
У рамках концерту прозвучала прем’єра твору переможця Всеукраїнського композиторського конкурсу імені Мирослава Скорика Євгена Петрова, а також прем’єра опусу Євгена Станковича, що вперше був опублікований у грудні 2021 року у другому томі «Антології камерної української музики» від Українського Інституту. Партнерами заходу став Kyiv Symphony Orchestra.
Як повідомив президент Асоціації діячів сучасного мистецтва України Євген Карась, у сучасних умовах важливо сформувати міжнародну суб’єктність сучасної України, її ідентичність, в тому числі звукову, музичну — нові міфи, новий «іконостас» героїв та явищ.
«Спадок Лятошинського — це та епоха музичної історії, яку дуже важливо усвідомити, описати і репрезентувати. Лятошинський-клуб, який об’єднав фахівців, нащадків Лятошинського, композиторів, документи, твори, виконавців, меценатів, поціновувачів української сучасної класичної музики, виконує надзвичайно важливу роботу», - зауважив він.
У Києві відкрився Лятошинський-клуб
Директор Українського інституту Володимир Шейко розповів, що йому імпонує ідея створення Лятошинський-клубу, втілена, зокрема, у цьому концерті.
«Саме ідея вивчення, відкриття, виконання, популяризація спадку найвидатніших українських композиторів та введення української музики у міжнародний контекст. З досвіду Українського інституту можу сказати, що навіть ім’я Бориса Лятошинського є незнайомим для більшості провідних європейських оркестрів і диригентів. Тому промоція музичного спадку України — важлива складова культурної дипломатії сьогодні», - сказав він.
Відкриття Лятошинський-клубу — це одна з культурних перемог, вважає композиторка Яна Шлябанська.
«Чи повинна в Україні звучати українська музика — питання з очевидною відповіддю, та протягом тривалого періоду це також і завдання з неочевидним рішенням. Тому я тішуся відкриттю Лятошинський-клубу — це одна з культурних перемог у теперішній війні, і ми заслуговуємо його мати. Концерт включав твори композиторів різних поколінь, тож дав можливість подумати про те, як змінюється українська музика і чи є вона частиною світових процесів у мистецтві», - сказала вона.
Інформація про Лятошинський-клуб доступна на сайті та сторінці Лятошинський-клуб / Lyatoshynsky Club у Фейсбуці.
