У Харкові перевидали агробестселер українського господарника-мецената Чикаленка
Про це кореспонденту Укрінформу розповів харківський видавець Олександр Савчук.
«Це п’ять книжок – п’ять розмов про основи ведення сільськогосподарської діяльності і призначені українським селянам. Це були справжні бестселери, бо видавалися і розходилися десятками тисяч. Написані доступно, українською мовою та дуже практичні по своїй суті. Вперше роботи Чикаленка побачили світ ще наприкінці XIX століття, а потім іще багато разів перевидавалися, востаннє – на початку 1920-х. У нашому видавництві вийшов наклад у тисячу примірників», - розповів Савчук.
Чикаленко - відомий господарник свого часу, агроном, підприємець, який мав землі на Херсонщині та Полтавщині. Йому вдавалося збирати високі врожаї з малих площ, тому його поради й користувалися таким попитом.
«Вирощував пшеницю, виноград, розводив різну худобу. І настільки це все вміло робив, що став заможним і майже весь свій капітал укладав в українську культуру. Завдяки його фінансуванню, зокрема, виходила газета «Рада», а також він спонсорував видання творів українських письменників, які нині є класиками нашої літератури», - зазначив видавець.
Упорядником і спонсором перевидання Чикаленка стала громадська діячка, волонтерка, власниця туристичної агенції Анжела Савченко.
«Пані Анжела є ключової особою в цьому проєкті. Вона, зокрема, займається інтелектуальними мандрівками Україною й запропонувала перевидати всі п’ять книг під одним корінцем, а ми вже забезпечили технічне виконання. Підготовка видання до друку почалася ще у жовтні, а друкувалася книга у Харкові вже під час повномасштабного вторгнення», - зазначив Савчук.
Кошти від продажу перших 100 книг меценатка проєкту Анжела Савченко передала Благодійному фонду Сергія Жадана для відновлення Харкова.
Євген Чикаленко (1861, Перешори, Одеська область, Україна — 1929, Чехословаччина) — відомий громадський діяч, благодійник, меценат української культури, агроном, землевласник, видавець, публіцист; один із ініціаторів скликання Центральної Ради.
Освіту здобув у Харківському університеті (природничий відділ), де брав активну участь у діяльності студентської громади й у драгоманівському радикальному гуртку, за що був заарештований (1884) і перебував 5 років під наглядом поліції в селі Перешори.
Після смерті батька Чикаленко починає господарювати в родинному маєтку самостійно. Експериментує як агроном, і навіть у посушливі роки домагається хорошого врожаю на своїх полях. Його «Розмови про сільське хазяйство» у 5 книгах виходять в Одесі (1897) та пізніше в Петербурзі (1910—1912). Перша книга «Розмови про сільське хазяйство: чорний пар і плодозмін» вийшла друком у 1897 р. в Одесі накладом у 10 тисяч примірників і розійшлася за місяць. Популярність видання надихнула господарника на серію: «Худоба: коні, скотина, свині та вівці», «Сіяні трави, кукурудза та буряки», «Виноград» і «Сад». Усі вони стали справді народними бестселерами. Загальний наклад усіх цих книжок дійшов до пів мільйона екземплярів.
Завдяки фінансуванню Чикаленка видано «Російсько-український словарь» Уманця-Комарова (Львів, 1893—1898), також він допомагав журналу «Кіевская старина», даючи нагороду (1000 крб) за найкраще написану історію України та сплачуючи гонорари за українські твори письменства, що друкувалися в цьому виданні; організував при Науковому товаристві ім. Шевченка у Львові фонд ім. Мордовця для допомоги українським письменникам, фінансував тижневик Революційної української партії «Селянин» у Львові, став головним фундатором «Академічного Дому» у Львові.
Чикаленко був співзасновником перших українських політичних партій, громадських організацій.
Фото книги надані Олександром Савчуком
