Культура - як фронт, вишиванка - як броня
Під час війн гинуть не лише люди, що є, звісно, найстрашнішим. Під час війн зникають безцінні культурні пам’ятки.
У війні росії в Україні ворог намагається знищити коріння української нації, її ідентичність.
Але культурний код українців виявився набагато більш міцним, ніж здавалося «носіям скреп». Він теж став потужною зброєю у Великій війні.
ЄВРОПЕЙСЬКІ НАГОРОДИ ДЛЯ ПРОЄКТІВ ДНЯ ВИШИВАНКИ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ АНДРІЇВСЬКОЇ ЦЕРКВИ
Приклад – вишиванка, яка стала символом українськості та солідарності з нами в усьому світі. У вишиванках зараз виходять на площі світових столиць під час демонстрацій, причому не лише українці, святкують наші перемоги. Вишиванки одягають навіть бійці в окопах для підняття бойового духу – так сталося, зокрема, в травні цього року у Всесвітній день вишиванки.
Отже, невипадково, що українська ініціатива «Всесвітній день вишиванки» стала лауреатом, а також отримала головну відзнаку європейської нагороди European Heritage Awards/Europa Nostra 2022 року, Public Choice Award, за яку проголосували понад 11 тисяч жителів континенту.
«Ми вважаємо цю нагороду найголовнішою, адже це є ознакою підтримки багатьох європейців, які віддали свої голоси. Це визнання надзвичайної мужності, гідності та відданості українців нашим спільним європейським цінностям, Це також прояв нашої неймовірної солідарності та підтримки», – прокоментувала значення події Снежка Куeдвліг-Михайлович, генеральний секретар загальноєвропейської федерації неурядових організацій культурної спадщини Europa Nostra, яка підтримується широкою мережею державних органів, приватних компаній та осіб, що охоплює понад 40 країн.
Ще один абсолютно унікальний проєкт – реконструкція «Андріївської церкви» в Києві – став лауреатом цьогорічної премії в номінації «Захисники спадщини».
Вручення нагород відбулося цього тижня під час Саміту європейської культурної спадщини-2022 у Празі, столиці головуючої наразі в Раді ЄС Чехії.
«Наступного року Europa Nostra святкуватиме своє 60-річчя. Але тільки цього року, після багатьох років роботи нарешті наші проєкти посіли перші місця, тому що вони є надзвичайними, унікальними, тому що вони – просто супер!», – розповіла агентству Наталія Мусієнко, культуролог, філософ, теоретик і практик культурної дипломатії, а також член ради Europa Nostra.
Мусієнко зауважила, що останні 20 років Євросоюз підтримує премію матеріально (винагорода становить 10 тисяч євро). Культуролог упевнена, що ці 2 проєкти є лише першими ластівками й в подальшому дедалі більше українських ініціатив отримуватимуть відзнаки на європейському рівні.
ЄВРОПА З НАМИ: ПРОГРАМИ ДОПОМОГИ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ
Тема війни в Україні стала фактично основною на суто культурологічному заході.
У кулуарах до автора (яку легко було впізнати як українку завдяки, зрозуміло, вишиванці) підходили люди з різних країн і говорили слова підтримки.
Що ж до чиновників, то серед них не було жодного, хто не говорив би про війну у своїх виступах.
«Солідарність з Україною помітно відображена в цьогорічній програмі Саміту, і я вірю, що разом ми можемо зробити значний внесок у допомогу українській культурній спадщині у цей важливий час», – зазначив міністр культури Чеської Республіки Мартін Бакса, який є діючим головою Ради міністрів культури Європейського Союзу.
У свою чергу, єврокомісарка з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель заявила: «Ми є свідками намагань рф знищити українську культуру та ідентичність. Ми маємо захистити, зберегти та відновити українську культурну спадщину, що означає захистити культуру в Європі».
Політик зауважила, що європейські інституції підтримували культурну галузь України, її професіоналів від самого початку війни і продовжуватимуть це робити й надалі. Так, за її словами, в 2023 році для України буде виділено 5 млн євро в рамках програми «Креативна Європа». Уже схвалено проєкт на 2 млн євро зі збереження культурних об’єктів. У 2022 році було також ініційовано підтримку в галузі літератури та перекладу.
Крім фінансової підтримки, команда ЄС працює з українськими фахівцями в питанні збереження культурної спадщини. Це стало темою обговорення й під час зустрічі Габріель у Празі із заступницею міністра культури та інформаційної політики Катериною Чуєвою.
Програма House of Europe («Дім Європи») мобілізувала півтора мільйона євро у відповідь на війну: на допомогу митцям, менеджерам сфери культури, медикам, освітянам, підприємцям, журналістам та лідерам молодіжних організацій, що стикнулися з російською агресією. Єврокомісарка нагадала, що в рамках програми є, зокрема, гранти для спецпроєкту з оцифрування українських музейних колекцій і створення національного реєстру об’єктів культурної спадщини. Це особливо актуально зараз, коли окремі музеї просто зникають, а від інших залишаються голі стіни. В цьому контексті представниця Єврокомісії звернула увагу на факти незаконного вивезення і контрабанди українських культурних цінностей. «Ми повинні не повторити деякі помилки минулого», – провела історичну паралель Габріель.
«Європа має винести уроки з історії, але є люди, які, на жаль, таких уроків не вивчили», – сказав у бесіді з автором президент Europa Nostra Герман Парцінгер. Німець зізнається, що для нього ця російська війна буквально перевернула світ.
«Ця злочинна війна з елементами геноциду – одна з найбільших трагедій, яку неможливо було собі уявити після 1945 року», – зазначає Парцінгер і додає, що культурна спадщина стала однією із цілей цієї війни, відчайдушною спробою росіян стерти національну ідентичність українців.
«Через 7 місяців війни культурна спадщина України опинилася на межі руйнування. Українці потребують нас!», – закликав глава Europa Nostra учасників саміту до продовження допомоги, в тому числі коштами.
Europa Nostra започаткувала спеціальну стипендію для захисників української культурної спадщини, яку отримали вже 106 достойників. Організація також запустила першу в історії краудфандінгову кампанію допомоги Україні. Протягом кількох тижнів було зібрано 50 тисяч євро, після чого партнери в Женеві, міжнародний альянс з захисту спадщини в зонах конфліктів – ALIPH, подвоїли цю суму.
«З першого тижня війни ми підтримуємо роботи зі збереження в Україні об’єктів культурної спадщини та тих спеціалістів, які працюють на місцях. До цього часу спрямовано вже 3 млн доларів», – розповіла Укрінформу директор програм ALIPH Майя Комінко. Йдеться, зокрема, про укріплення і ремонт будинків, про зберігання культурних артефактів із пошкоджених чи зруйнованих будинків – загалом 130 проєктів. Наразі найактуальнішим завданням є допомогти і людям, і культурним об’єктам витримати зиму.
ПОЛЬЩА: АКТИВНА ДОПОМОГА ЗІ ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
Особливо треба відзначити роль Польщі, а саме міста Краків.
Польща, яка є найближчим у географічному сенсі нашим другом, а також одним із головних стратегічних партнерів, активно допомагає і на культурній «передовій».
З перших же днів війни Краків, де до російської агресії проживало до 80 тисяч українців, став «містом-складом» і «містом-хабом» для логістики товарів, для передачі міжнародної допомоги. Краків підтвердив свій статус міста-рятівника, міста-притулку. Майже 300 державних установ культури відреагували на ситуацію оперативно й різнобічно: від збору пожертвувань до створення місць тимчасового проживання та найму представників культурного сектору, – розповів уповноважений мера Кракова з питань культури Роберт Пясковський.
«Важко описати в кількох словах останні 7 місяців і траєкторію емоцій, допомоги, невизначеності. Жодне місто в Європі не готове прийняти мільйон біженців протягом кількох днів. Ніхто не готовий до негайної інтеграції 250 тисяч українців. І Краків теж не був повністю готовий», – зазначив Пясковський. Загалом, за його словами, через Краків пройшло близько 2 мільйонів українських біженців; станом на 1 вересня у школах міста навчаються 8,5 тисяч українських дітей, у вишах – майже 7 тисяч українських студентів, місто працевлаштувало майже 1000 вчителів з України.
Уповноважений згадує роль мережі закладів культури рідного міста в наданні підтримки: понад 100 музеїв, 30 театрів, десятки бібліотек і громадських центрів у перші тижні війни перетворилися на склади, готелі, пункти харчування. Місто мобілізувало близько 25 мільйонів євро для допомоги. Лише у сфері культури, за попередніми оцінками, краківські заклади культури та музеї виділили допомогу на суму майже 500 тис євро.
До того ж, Краків від самого початку скористався своїм міжнародним статусом, щоб привернути увагу громадськості до питання української культурної спадщини та домогтися усунення росії від участі у важливих заходах і структурах. Співпраця між польськими реставраторами, Національним інститутом спадщини, інститутом «Полоніка», а також міжнародними інституціями, такими як ALIPH, Prince Klaus Fund, Europa Nostra, привернули увагу міжнародної спільноти до питань охорони культурних цінностей. У травні цього року президент Europa Nostra та мер Кракова підписали угоду про створення локального Europa Nostra Hub, роль якого значною мірою полягає в активізації громадянського суспільства у сфері спадщини, і Україна, безумовно, є одним з акцентів у цій роботі.
«Ми дуже швидко виявили, що захист спадщини – невіддільний від захисту людського життя, тому що знищення культурної спадщини окремих націй можна поставити в один ряд з етнічними чистками, спрямованими на знищення всіх форм культурного розмаїття», – підкреслив Пясковський. Саме з цієї причини одночасно з гуманітарною допомогою на рівні багатьох міст Польщі розпочалася допомога спадщині. Спочатку це був Львів, але згодом додалися Харків, Київ, Чернівці, Одеса. На першому етапі допомога, за словами Пясковського, була важкою і дуже хаотичною, але згодом все було ефективно налагоджено. З метою кращої координації діяльності в масштабах країни в березні було створено Центр допомоги культурі в Україні при Інституті культурної спадщини Польщі. Через нього вже надійшла допомога від десятків європейських музеїв, яка спрямована на широкий спектр суб’єктів – окрім музеїв, бібліотек чи архівів, і на археологічні заповідники, театри, установи, пов’язані з історією кіно.
Окрім того, в польській столиці було створено Дім відбудови України з метою підтримки відновлення українських міст після закінчення військових дій. Варшава, яка була фактично повністю зруйнована в 1944 році, має неабиякий досвід щодо цього.
НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ – СТРАТЕГІЇ З ВІДНОВЛЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ І ЗБЕРЕЖЕННЯ ЇЇ ВІД НОВИХ РУЙНУВАНЬ
Ігор Пошивайло, який є генеральним директором Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності – та учасником ініціативи «Штаб порятунку спадщини» відзначає «грандіозні масштаби» допомоги та солідарності. Він упевнений, що за результатами роботи Саміту буде вироблено стратегії із захисту культурної спадщини, відбудови зруйнованої культурної інфраструктури в Україні тощо.
«Штаб порятунку спадщини» було створено в перший же тиждень агресії. Долучилися численні партнери – не тільки в Європі, але й США.
Окрема допомога, підкреслює Пошивайло, йшла на міжурядовому рівні: міністерство культури та інформаційної політики налагодило взаємини з колегами в багатьох інших державах та з європейськими інституціями щодо збереження нашої спадщини.
Міністр Олександр Ткаченко прибути на Саміт не зміг, але взяв у ньому участь віртуально, а також звернувся до учасників форуму European Heritage Policy Agora, який майже повністю був присвячений українській тематиці.
Він поінформував, що українці, попри складну ситуацію, вже реалізували близько 40 міжнародних проєктів у співпраці з партнерами з 29 європейських країн.
«Зараз на порядку денному не лише відновлення вже зруйнованих об'єктів культурної спадщини, а й їх збереження від нових руйнувань. Велика кількість об'єктів після обстрілів залишилися без дахів та вікон і потребують консервації», – підкреслив Ткаченко.
Міністр також навів дані соціологічних опитувань, згідно яких понад 70% українських діячів культури попри повномасштабну війну продовжують займатися своєю професійною діяльністю. Окрім того, більшість із них поєднують роботу з волонтерством.
Очільник МКІП подякував партнерам і закликав їх продовжувати допомагати Україні й лишатися вірним фундаментальним цінностям ЄС.
«Моє прохання до вас сьогодні – не мовчати і робити свої голоси голоснішими… Сьогодні для Європи настав час діяти і показати, що вона залишається вірною своїм фундаментальним цінностям. Спільними зусиллями ми зможемо перемогти у цій війні, бо Україна захищає не тільки себе, а й всю Європу», – пролунав меседж міністра.
Ткаченка слухала з іншими учасниками в залі славетна українська диригентка Оксана Линів. Вона сама стала володаркою нагороди Helena Vaz da Silva European Award за визнання досягнень у збереженні культурної спадщини та підняття обізнаності в суспільствах щодо культурних цінностей (вручення нагороди відбудеться 24 листопада).
«Цю премію я присвячую всім колегам, музикантам, митцям, які продовжують в умовах війни працювати та творити в Україні. А також усім, хто не полишає міжнародного фронту та продовжує боротьбу в сфері культурної дипломатії», – сказала українка та не змогла стримати при цьому сліз. Відгукнулася на цей щирий прояв емоцій вся зала.
Линів представила на форумі свої нові проєкти. Вона повідомила, що вклала всю суму престижної премії у проєкт Mozart for Solidarity.
Важливим є те, що ми в цій війні – не одні. На нашому боці наші друзі та партнери. «Допомагатимемо Україні стільки, скільки це буде потрібно» – це не лише про політичну, гуманітарну, фінансову та збройну підтримку. Це також про підтримку на культурному фронті. Разом ми переможемо.
Ольга Танасійчук, Прага.
Фото автора
