МКІП про захист культурної спадщини: треба внести зауваження до законопроєкту №5655
Про це заявила під час брифінгу в медіацентрі Україна - Укрінформ заступниця міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва.
"Позиція МКІП є максимально конструктивною. Ми зацікавлені у тому, щоб міста, села й населені пункти України розвивалися. Водночас ми маємо перелік об'єктів, віднесених до історичних місць, які потребують дуже уважного ставлення. І тому будь-які втручання в історичне середовище мають бути надзвичайно зваженими. З цього ми виходимо, коли дискутуємо про законопроєкт, спрямований на реформування моделі управління і погодження документації в сфері містобудівної діяльності", - сказала вона.
Також Чуєва зазначила, що МКІП підтримує реформу містобудування як таку, однак має застереження щодо долі пам'яток, що, за її словами, не було враховано у поточній редакції законопроєкту.
"Ми дискутували кілька місяців з розробником законопроєкту, але сьогодні побачили, що ключові застереження не враховані. Ми мусимо говорити про те, що культурна спадщина потребує нашого спільного захисту", - зазначила вона.
Заступниця очільника МКІП додала, що в європейських країнах, зокрема у Польщі, практика погодження містобудівних перетворень працює достатньо жорстко завдяки відповідальності з боку чиновників у міністерствах і на місцях. Тож і Україна наразі не має відмовлятися від "зрозумілих практик, побудованих на балансі відповідальності та повноважень, у бік перекладання цих повноважень на автоматичну систему з великою кількістю застережень".
Водночас начальник відділу містобудівної документації Управління дозвільно-погоджувальної документації МКІП Василь Петрик наголосив, що під час розробки законопроєкти, дотичні до культурної спадщини, мають органічно входити до чинних законодавчих механізмів у цій галузі, саме тому, на думку експерта, необхідний час для переходу до реформи.
"На жаль, ми живемо в країні, в якій йде війна, в країні, яка отримала у спадок несформований механізм державного управління. Зараз відстрілюємося, будуємо, воюємо, організовуємося, і ми повинні той перехідний процес пройти повільно. І зараз ми говоримо в наших дискусіях про необхідність моделі перехідного процесу, в кінці якого ми побачимо певний ідеал", - сказав він.
Він додав, що проєкт закону враховує зобов'язання стосовно об'єктів культурної спадщини ЮНЕСКО, однак інші пам'ятки можуть не отримати відповідного ставлення.
За словами начальниці Управління дозвільно-погоджувальної документації МКІП Наталії Войцещук, перед ухваленням закону потрібно зважити на майбутню реакцію зарубіжних партнерів України, для яких спадщина є питанням престижу. Зокрема, врахувати, "чи будуть донори фінансувати українські проєкти, якщо вони звузяться до містобудівної сфери без урахування реставрації нашої спадщини?"
Як повідомлялося, законопроєкт №5655 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності", ухвалений Верховною Радою в першому читанні, має на меті передачу контролю над справою забудови безпосередньо забудовникам, аби мінімізувати корупційні схеми у держорганах, які відають справами забудови. МКІП пропонував зміни до другого читання задля убезпечення культурної спадщини.
Фото: Анатолій Сірик, Укрінформ
