Книговидання часів війни. Досвід, плани, креатив
7-8 грудня в Києві відбувся VІ Форум «Креативна Україна: Сила стійкості» - 2022. Цьогоріч у фокусі – роль креативних індустрій у визвольній війні України та їх внесок у перемогу. Видавці зазнають складних викликів, але гідно їх долають: виходять на іноземні ринки, застосовують діджитал-технології, створюють зручні платформи та додатки. Детальніше – в репортажі з панелі «Книговидання від Українського інституту книги».
ЕКСПОРТ ФІЗИЧНИХ КНИЖОК Є ДУЖЕ ВЕЛИКИМ ВИКЛИКОМ СЬОГОДЕННЯ
Український Інститут Книги в 2022 році розробив великий і важливий у нинішніх реаліях проект Books from Ukraine – це каталог, якийсь містить колекцію актуальних видань української літератури, що вийшла українською мовою у всіх жанрах. Цей каталог розміщений на платформі Frankfurt Rights platform - професійній платформі Франкфуртського книжкового ярмарку, у каталозі представлені книги понад 50 видавництв, а також наведені контакти правовласників усіх згаданих книжок. Над відбором книжок до цього переліку працювали зовнішній українські експерти з питань літератури, книговидання тощо.
За словами модераторки видавничої панелі на форумі VІ Форумі «Креативна Україна: Сила стійкості» Олени Одинокої (заступниця директорки з питань міжнародної співпраці Українського Інституту книги), станом на зараз найбільш активні іноземні країни-покупці авторських прав у українських видавців це: Польща, Болгарія, Німеччина, Сполучені Штати Америки, Словаччина, Латвія, Литва, Чеська республіка.
Найактивнішими українськими продавцями авторських прав є Видавництво Старого Лева, «Vivat» та «Ранок».
На жаль, поки що інститут літературних агенцій (як профільних організацій) в Україні представлений дуже мало, але варто назвати українську літературну агенцію «OVO», яка має амбітну мету популяризувати сучасну українську літературу в світі, зробивши її невід’ємною та помітною частиною світових трендів. Ця літературна агенція була створена в 2019-му році і працює під девізом: «Література не має кордонів».
Також агенція TAULT - це некомерційна літературна агенція, заснована Зенею Томкінс, яка докладає максимально зусилля для популяризації та доступності сучасної української літератури в англомовному світі. Заснована в 2018 році агенція популяризує творчість відомих українських авторів, приділяючи особливу увагу молодому поколінню українських письменників.
«9 основних експортерів паперових книжок, які займаються реалізацією українських книг за кордоном: «YAKABOO», «Дім книги», «Book on Demand», «Книгарня Є», «Буква», «Книголенд», «Наш формат», «Моя книжкова полиця» та «Віват». Експорт фізичних книжок є дуже великим викликом сьогоднішніх умовах, та цей напрямок містить перспективу потужного розвитку», - впевнена Олена Одинока.
Статистики щодо випуску та продажу електронних видань, на жаль, немає, проте експерти відзначають зростання інтересу видавців до електронних та аудіокниг і поступову відмову від продажу незахищених копії на користь поширення контенту в захищених форматах, зокрема, на національних платформах.
«Війна Росії в Україні прискорила появу українського контенту на Amazon і більше того, це – перспективний розвиток. Хотілося б, щоб не в таких умовах, але зараз це також альтернатива за умови недоступності паперових книжок, коли їх немає можливості взяти з собою», - сказала експертка.
ЗАВДЯКИ ПРОГРАМІ УІК «TRANSLATE UKRAINE» У 2021 РОЦІ БУЛО ВИДАНО 61 ВИДАННЯ 21 МОВОЮ В 24 КРАЇНАХ СВІТУ
Важливим моментом є видання перекладів творів української літератури і в цьому дуже допомагає Програма підтримки перекладів Translate Ukraine від Українського інституту книги.
Програма Translate Ukraine – це програма, яка частково компенсує витрати іноземних видавців на придбання прав на переклад та на створення самого перекладу. Цього року УІК працює над тим, щоб також мати можливість компенсувати іноземним видавцям кошти на редакційне опрацювання, підготовку оригінал-макету, створення електронного видання.
«Дуже тішить, що бюджет Українського Інституту Книги на 2023 рік передбачає підтримку цієї Програми наступного року», - сказала Одинока і додала, в межах програми УІК підтримує проекти перекладів літературних творів, написаних тільки українською мовою та виданих українськими видавництвами.
План УІК на 2023 рік має дуже амбітну мету - 120 назв книжок, ми сподіваємося, вийде власним коштом іноземних видавців. 120 назв інститут хоч підтримати в рамках Програми Translate Ukraine і ще 40 назв – мають вийти за кошти іноземних донорів.
«Програма Translate Ukraine була впроваджена в 2020 році і, зокрема, у 2020 році за її підтримки було надруковано 52 найменування 21 іноземною мовою у 23 країнах. У 21-у році – видано 61 видання, 21 іноземною мовою в 24 країнах. Всього переклад творів української літератури вийшов друком у 31 країні світу», - розповіла заступниця директорки з питань міжнародної співпраці Українського Інституту Книги.
ЗА ОСТАННІ 5 РОКІВ КНИГИ ВИДАВНИЦТВА СТАРОГО ЛЕВА ВИЙШЛИ 38-МА МОВАМИ В 4 ЧАСТИНАХ СВІТУ
Видавництво Старого Лева є одним з найбільших експортерів прав на переклад і видання творів українських авторів за кордон. З 22-ох років своєї історії перший період розвитку (а це від 2001 до 2013 року) ВСЛ в основному воно видавало книги для дітей, тому не дивно, що першим продажом прав у 2014 році французькому видавцеві стали права на книгу «Зірки і макові зернята» Романи Романишин та Андрія Лесіва. І дотепер найбільша кількість проданих ліцензій – саме твори дитячої літератури. Однак, ВСЛ є брендом, який готує книги для всієї родини і з кожним роком з’являється все більше проданих прав на твори дорослої художньої літератури.
«Нашими найбільш продаваними за кордон є авторські права на твори Софії Андрухович, Євгенії Кузнєцової, Станіслава Асєєва та Олега Сенцова. З дитячих книг успіх завоювали книги Романи Романишин і Андрія Лесіва, Оксани Були, Катерини Михайліциної, Алли Гутніченко і Юлії Коломоєць, Катерини Садовщук, Олександра Шатохіна та Галини Вдовиченко - це наші автори, якими ми пишаємося. Багато нових імен з’являється в нашому каталозі кожного року і ми намагаємось докласти всіх зусиль, щоб їхні книги могли бути перекладеними», - розповів на форумі керівник відділу авторського права Видавництва Старого Лева Іван Федечко.
Він додав, що за останні 5 років ВСЛ підписали понад 250 контрактів на продаж прав, книги вийшли 38-ма мовами в різних країнах у 4 частинах світу. В основному, це Європа, Азія, також Північна і Південна Америка.
«Мені особливо подобається, що сфера ліцензування - це великий океан, мені подобається бути частиною цієї сфери, знаходити нові зв’язки між ринками, регіонами, видавцями, книгами, авторами, людьми.
Важливим також є те, що конкуренція в нашій сфері є позитивною річчю. Між українськими видавцями немає змагань і те, що ми ліцензували певну кількість книг, не означає, що інші українські видавці мають продати менше, чи не можуть продати більше. Навпаки, збільшений інтерес через активні продажі, привертають увагу іноземних видавців саме до ринку, до українських книг, українських авторів, ілюстраторів. Тобто, успіх кожного з нас сприяє подальшому успіху решти», - впевнений Іван Федечко.
Зараз дуже активно розвиваються саме нон-фікшн книги для дітей. Найбільш продаваним дитячим нон-фікшн дуето книг ВСЛ є книги «Голосно тихо пошепки» і «Я так бачу» Романи Романишин і Андрія Лесіва. Перша книга розповідає про світ звуків, інша - має акцент на візуальному сприйнятті світу. Обидві книги отримали премію «Bologna Ragazzi Award 2018» – найпрестижнішої міжнародної нагороди у галузі дитячої літератури – у номінації «Non-Fiction».
«Незвичайні професії» - ще одна нон-фікшн книга Алли Гутніченко і Юлії Коломоєць про хлопчика, який розповідає про професії своєї родини, доповнена зображеннями інструментів та речей, пов’язаних з цим. Від часу виходу книги, тобто з 2018 року, видавництву вдалось ліцензувати права на видання і переклад цієї книги в 13 країн від Індонезії до Колумбії.
За спостереженням Івана Федечка, ринок книг-картинок набагато краще розвинений в країнах Європи, Північної Америки, Азії, ніж у нас, тому це теж книги, на які завжди є попит у іноземних видавців.
Якщо звернути увагу на тренди, то серед дитячих книг, за словами експерта, зараз популярні видання про емпатію, багато книг акцентовані на темах збереження та захисту довкілля, змін клімату. Як і доросла література, дитяча книга теж відображає реакції на події реального світу і досить частими у ній в останні роки стають теми міграції та війни.
ТРЕНД З ПОЧАТКУ ВІЙНИ - ІНОЗЕМЦІ ХОЧУТЬ ВИДАТИ ЩОСЬ УКРАЇНСЬКЕ, ДЛЯ НИХ НОВИЙ ВИТОК МОДИ
Видавництво «Vivat» особливу увагу приділяє популяризації української книги за кордоном. До масштабного вторгнення Росії в Україну воно займалися виключно правами, а наразі ще і вивозить на експорт «живі» книжки українською, оскільки таким чином хоче підтримати біженців, для яких книга часто є островком порятунку і натхнення.
Менеджерка з продажу прав видавництва «Vivat» Наталія Мірошник розповіла про цікавий тренд, який розпочався з початку війни - іноземці хочуть видати щось українське, для них це своєрідна мета, не просто підтримка нас, а новий виток моди – видати щось українське.
«Цього року ми видавали прекрасну книжку Катерини Єгорушкіної «Мої вимушені канікули» і ще до виходу її українською мовою, завдяки синергії і якісному промо, книжка була продана у 4 країни. Це ще до Франкфурту, а після Франкфурту до цієї позиції просто шалений інтерес, оскільки книжка розповідає про те, що відбувалося в Україні в перші 2 тижні війни. І щоб вийшов такий якісний продукт, дуже гарно пропрацювали і автор, і психолог, який був залучений, і вся редакція», - розповіла експертка.- «Vivat» починало свою діяльність із продажу прав ще з 2013-го року (з самого початку заснування видавництва) і першими країнами, з якими вони укладали угоди, були наші сусіди: Польща, Болгарія, Румунія, Молдова, а згодом завдяки «ефекту масштабу», все більше країн цікавилися - і ми виходили на Латвію, Литву, Німеччину, Китай, Канаду. Тобто існує ефект масштабу – чим більше продаємо, тим більше до нас уваги".
«Спочатку видавець стукається скрізь, а коли стукають вже видавцеві і просять показати книгу – це найбільш цінна реакція, ми цього намагаємося досягати. Чим більше країн купить права, тим більше шансів, що й інші звернуть увагу. Не лякайтеся невеличких авансів порівняно з тими, що можуть запропонувати гіганти (Великобританія, Америка), рекомендую починати із сусідніх країн, які близькі нам за менталітетом. З таких маленьких країн будується база контактів, перелік покупців, які зацікавилися і згодом приходять все нові і нові з інших ринків. Не лише Європа, а й Азія звертає увагу, бо для Азії більш зрозуміла логіка видавця, який вже купив права на кілька книг», - ділиться досвідом Мірошник.
Вона додала, що пошук своїх потенційних клієнтів треба починати з вивчення ринку: що там користується попитом, які умови, тренди, тенденції тобто, вона рекомендує знайти фактично кінцевого покупця, до якого можна буде приходити з кінцевим продуктом і пропонувати те, що йому буде цікаво.
Щодо заходів, які можуть допомогти видавцям-початківцям знайти виходи на міжнародні платформи, – то тут велику допомогу відіграє Український інститут книги, який регулярно надає інструменти, завдяки яким, видавці мають можливість знайти нового партнера, нового клієнта, укласти нову угоду. Завдяки таким програмам УІК, як і Translate Ukraine і програми, яка спрямована на експорт, видавці можуть подивитися, як це працює у іноземців і імплементувати у себе.
«Не бійтеся, беріть участь у якомога більшій кількості подій, ярмарках онлайн, офлайн, у семінарах і форумах. Чим більше ви будете світитися, тим більше шансів, що вас помітять, і завдяки цьому ви станете ще кращим у професійному сенсі», - наголосила Наталія Мірошник.
НАЙБЛИЖЧІ МІСЯЦІ З’ЯВИТЬСЯ МОЖЛИВІСТЬ ЗАВАНТАЖЕННЯ НА «LIBRARIUS» СВОЄЇ КНИЖКИ В PDF ФОРМАТІ
До кінця року застосунок для читання електронних книжок «Librarius» планує запустити першу підписну модель, коли людина зможе за окрему абонентську плату отримати доступ до майже всієї бібліотеки електронних книжок, а це понад 75 тисяч найменувань.
«На сьогодні «Librarius» – це найбільша колекція електронних книг, що присутні в Україні. Ми маємо книги українською, дуже багато англійською мовою, іспанською, французькою, німецькою та іншими європейськими мовами. Так сталося, що у 21-у році ми побачили вікно можливостей і не побачили хороших застосунків», - розповів засновник застосунку для читання електронних книжок «Librarius» та видавництва «Лабораторія» Антон Мартинов.
Раніше в Україні були присутні тільки російські майданчики, а наших по суті не було, «Amazon» було просто не до нашого ринку, тому що він дуже невеликий. Наш справді дуже маленький, за різними експертними оцінками (точних даних досліджень нема є), ринок електронної книги - від 2 - до 5-12 відсотків, у кожного видавця по-різному. Також доля прибутку має велику вилку – від 1 до 5 мільйонів доларів.
«Ніхто точно не знає, скільки складає ринок електронної книжки, але всі точно знають і бачать, що він дуже швидко зростає. Всі бачать динаміку, яка, звісно, зараз відбувається завдяки низькій базі, оскільки зростати з 1 гривні до 2 - це ж 100 відсотків, але це все ж 2 гривні, а не мільйони, тому ми ще років 5 мусимо зростати», - сказав Мартинов.
За дослідженням, яке в 2018 році проводило «Читомо», третина українців вже тоді читали в електронному вигляді і за цим показником ми дуже схожі на американців і не схожі на французів і німців. Це потенціал, але низька купівельна спроможність і піратство трохи його гальмують.
«Зараз ми підходимо до того, що запускаємо підписну модель, а також в найближчі місяці з’явиться можливість завантаження на «Librarius» своєї книжки в PDF форматі, щоб можна було читати книги, які вже раніше придбані на інших платформах. Робимо цю функцію і вона буде доступна, можливо, вже на початку січня», - розповів про плани Антон Мартинов.
БЛИЗЬКО 90 ВІДСОТКІВ АУДІОКНИЖОК, ЯКІ РОЗМІЩЕНІ НА «АБУК» - ЦЕ АБО НАШЕ ВЛАСНЕ ВИРОБНИЦТВО, АБО ЕКСКЛЮЗИВ
В Україні поки що немає повноцінного дослідження ринку електронного книжкового контенту, оскільки активно ключові гравці на ньому з’явилися приблизно останні 4 роки. Експерти говорять, що з продажом електронного контенту ключова проблем в тому, що, по-перше, українці досі не звикли платити за такий контент. Проте сервіси цифрового телебачення привчають людей платити за свій контент і це також гарно працює і для електронних книг.
Другою проблемою називають те, що досі є велика частина видавців, які не вірять в перспективу розвитку та в майбутнє ринку цифрового ринку, часто видавці не мають прав не електронні книжки, а з правами на аудіокнижки проблема ще більша.
Цікаві спостереження щодо розвитку мають у першій українській аудіокнигарні «Абук», яка з цього літа також зайнялася електронним контентом (електронними книгами) і дуже сильно вірить в цей напрямок.
«Близько 90 відсотків аудіокнижок, які розміщені на «Абук», - це або наше власне виробництво, або ексклюзив. Тобто, ми розуміємо, що це наша конкурентна перевага, і вкладаємо дуже багато в цей напрямок», - розповіла директорка української аудіокнигарні «Абук» Катерина Аврамчук.
Кількість завантажень додатку «Абук» у 2021-му році в порівнянні з 2020 зросла на 80 відсотків.
«Проекту «Абук» 3,5 роки і 2022 рік для нас, з точки зору розвитку, був дуже динамічним. Загалом, кількість завантажень контенту, як платного так і безкоштовного, зросла майже на 100 відсотків. Є декілька причин, по-перше, ми надали доступ близько до 100 одиниць безкоштовного аудіоконтенту, це понад 60 дитячих книжок, подкасти, дорослі книжки і лекції. Є ще така штука як можливість слухати в офлайні, і ми помітили тенденцію, що дуже багато користувачів у зв’язку з відключенням світла і перебуванням в підвалах і бомбосховищах, де є проблеми зі зв’язком, почали активніше використовувати офлайн прослуховування або офлайн закачування електронних книжок», - розповіла експертка.
Стосовно географії покупок, то за словами Катерини Аврамчук, минулого року кількість користувачів з України становила 91 відсоток і тільки 9 відсотків були з-за кордону. За аналогічний період цього року вони мають наступну статистику - 74 відсотків користувачів з України, 26 - за кордоном. Тобто, за час війни кількість клієнтів за кордоном зросла на 17 відсотків. Топ іноземних країн - це Польща, Німеччина, США, Чехія, Британія, Франція та Італія. Це пов’язано звісно з тим, що багато людей через війну виїхало, а паперова книжка поки що там не настільки доступна.
«Я сподіваюсь, що динаміка збільшення прослуховувань і скачувань продовжиться, і навіть ті видавці, які поки що бояться ступати в цю нішу, бо думають, що цифровий контент може відбирати продажі в паперових книг (а це дуже поширений стереотип, який не відповідає дійсності) змінять свою думку. Сподіваюся, що ринок цифрового контенту буде зростати, видавців ставатиме більше, зростатимуть продажі і книжка стане доступнішою, в тому числі за кордоном», - висловила сподівання директорка української аудіокнигарні «Абук».
НАЙБІЛЬШ ПРОДАЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ YAKABOO УКРАЇНСЬКІ ДИТЯЧІ КНИЖКИ, А ЗАРАЗ ЩЕ Й КНИГИ КУЛЬТУРНОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ТЕМАТИКИ
«Інтерес іноземців до України зріс майже в 5 раз, тому зараз вихід на зарубіжні ринки стає для видавців і книгорозповсюджувачів більш доступним. Зростання попиту на українські книжки в Європі зумовлено ще й тим, що близько 6 мільйонів наших громадян опинилися закордоном, тому книги – це частина гуманітарної підтримки для наших українців», - розповіла СEO національної книжкової платформи Yakaboo Олена Безугла.
За її словами, обсяг продажів через Yakaboo з 24 лютого зріс в 4 рази, тобто, експортні операції на цій книжковій платформі збільшилися на 400 відсотків.
Найбільш продаються через платформу - українські дитячі книжки, а зараз це ще й книжки культурної та історичної тематики.
Продажів електронного контенту книг і аудіокниг до війни не було, а на сьогодні ці продажі вагомі і велика їх частина - на зовнішній ринок. Пік продажів припав на літні місяці. Топ-країни з продажів паперових книжках: Німеччина, Польща, Нідерланди Великобританія Швейцарія. Електронних – ті ж країни, але Польща посідає перше місце з продажу.
«Ми як книжкова платформа бачимо зміни в структурі продажу і реагуємо, і, якщо говорити про внутрішній ринок, то здорожчання книжок на тлі зниження платоспроможності клієнтів, вказує на шляхи, які книговидавці і розповсюджувачі мають подолати і виходити на іноземні ринки.
Продажі активно відбуваються в Сполучені Штати Америки і Канаду, а, насампере,д експансія європейського і американського ринків може нам допомагати і дозволить популяризувати українську книгу», - пояснила експертка.
Вона окремо зупинилася на бар’єрах при виході на іноземні ринки, по-перше, це відсутність інформації у зарубіжних партнерів про українські книжки в зручному для них форматі, по-друге це те, що іноземні партнери хочуть співпрацювати з компаніями, які зареєстровані в тій країнах, де вони присутні. Також суттєвий логістичний бар’єр, тому що дуже довго доходить вантаж з України до іноземних ринків, а також це питання авторських прав.
Зараз Yakaboo чекаємо реєстрацію в «Амазон Європа».
«Наша стратегічна ціль – це побудова зручної і швидкісної логістики та збільшення частки українських книжок в онлайн та офлайн мережах великих європейських дистриб’юторів», - розповіла СEO національної книжкової платформи Yakaboo.
Спочатку воєнних дій, коли вся логістика місяці простоювала, компанія активно працювала через мобільний додаток. Тоді Yakaboo надала безкоштовний доступ до електронних книг, цей приклад наслідували ще 50 видавців.
Влітку додалося нових користувачів мобільного додатку і зараз їх більше мільйона, активно користується додатком понад 10 тисяч клієнтів, яких пропонується 14 тисяч книжок.
«Наш мобільний додаток сучасний і захищений, я вважаю, що розвиток електронного контенту - дуже перспективна справа для українського книжкового ринку», - переконана Олена Безугла.
Безумовно, війна змінила життя кожного з нас кардинально, а весь український бізнес зазнав сильного економічного удару, і книжкова галузь - не виняток. Але, резюмуючи вищенаведене, можемо сказати, що видавці гідно і з оптимізмом долають найскладніші виклики – бо це водночас і нові можливості, адже зараз увага всього світу прикута до України, що відкриває нові шляхи і майданчики, через які ми можемо розказувати про нашу історію та культуру за допомогою креативних індустрій та, зокрема, через прекрасні книги талановитих українських письменників. І це надзвичайно зараз дуже важливо.
Любов Базів. Київ
