Карандєєв обговорив із послом Канади добудову Музею Голодомору і збереження культурної спадщини
Про це повідомила пресслужба МКІП, передає Укрінформ.
Як зазначається, Карандєєв акцентував на важливості включення іноземних експертів до складу наглядової ради Музею Голодомору-геноциду.
Крім того, співрозмовники окреслили пріоритетні напрямки співпраці в утвердженні української мови у світі та збереженні української культурної спадщини, як матеріальної, так і нематеріальної.
Т.в.о. міністра зауважив, що МКІП приділяє велику увагу підтримці української мови та збереженню ідентичності українців за кордоном, зокрема через відкриття мовних центрів для тимчасово переміщених громадян.
«Ми максимально розвиваємо проєкти з нематеріальної культурної спадщини, щоб відновити історичну пам’ять і повернути в Україну незаконно відібрані історичні артефакти та постаті, які були привласнені Росією. Ми хочемо, щоб світ бачив, що Україна насправді не тільки багата культурою і своєю історичною спадщиною, а сприймав нас як потужних учасників сучасного культурного процесу», – наголосив очільник МКІП.
Своєю чергою посол Канади відзначила важливість збереження історичної пам’яті та культурної спадщини, зокрема через повернення викрадених археологічних артефактів. Вона закликала до привернення уваги до Музею Голодомору як символу української трагедії.
«Питання української мови у світі для мене важливе. Внесення українознавства як науки у світі стало цікавим не лише для української діаспори, а й для інших народів, і це б також було надзвичайно важливою частиною в промоції української мови та культури», – сказала вона.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада виділила 573 883,3 тисячі гривень на добудову Національного музею Голодомору-геноциду.
Фото: МКІП