У МКІП презентували концепцію проєкту Національної електронної бібліотеки
«Сьогодні, 31 січня, відбувся круглий стіл, де презентували напрацювання зі створення Національної електронної бібліотеки України. Представники робочої групи та міжнародні партнери обговорили концепцію, положення, регламент роботи та дорожню карту з реалізації проєкту цифрової бібліотеки», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що у презентації взяв участь т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
«Ідея створення системи електронної бібліотеки України була ще до початку повномасштабного вторгнення. Але вона набула більшої актуальності після того, як ми стикнулися з викликами війни. Збереження історичних документів, забезпечення доступності до них в електронному форматі є сьогодні одним із викликів часу, який ми з вами успішно подолаємо, коли незабаром вийдемо на фіналізацію нашої тривалої, але системної роботи зі створення електронної бібліотеки», — сказав він.
Т. в. о. міністра зауважив, що до реалізації проєкту долучилися фахівці з національних бібліотек Польщі, Естонії, Латвії, Німеччини та Великобританії, які надали експертну допомогу.
Водночас своїми напрацюваннями в галузі оцифрування документів поділилися й українські інституції — Національна історична бібліотека України, Національна бібліотека України імені В. І.Вернадського, Центральна бібліотека Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Карандєєв висловив вдячність донорським організаціям, зокрема ЮНЕСКО, які надали фінансову та технічну підтримку.
«Як ми всі знаємо, створення Національної цифрової бібліотеки — це велике завдання, реалізація якого триватиме багато років. Зараз ми на початку нашого шляху. І ЮНЕСКО дійсно пишається можливістю співпрацювати із вами завдяки нашому партнерству з Українською бібліотечною асоціацією. Адже ми завжди акцентуємо на важливості збереження документального надбання країн», — сказала очільниця бюро ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі.
У МКІП зазначили, що станом на тепер робоча група конкретизувала перелік бібліотек і архівних установ, яких долучать до реалізації проєкту. Також здійснила аналіз кількісних та якісних показників об’єктів документальної спадщини для виявлення обсягів завдань, підготувала концепцію та план заходів для реалізації проєкту.
Крім того, вже розроблено проєкт положення та регламенту роботи Національної електронної бібліотеки.
Як повідомляв Укрінформ, Київська міська рада перейменувала п’ять бібліотек, назви яких були пов’язані з ідеологічними персонами Росії.
