До переліку нематеріальної культурної спадщини додали практику охорони гуцульского орнаменту
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики.
Практикою з охорони нематеріальної культурної спадщини є комплекс заходів, які провадить організація для охорони елементу нематеріальної культурної спадщини або нематеріальної культурної спадщини в цілому.
Фактично нова практика – це програма, яку представляє Мала академія наук України. Вона розпочалася у 2000 році з ідеї створення підручника “Гуцульський орнамент”. Головна мета цього видання – збереження і розповсюдження знань про гуцульський орнамент, його розмаїття, людей, які його практикують, культурний та соціальний контекст побутування.
На основі досліджень розробили й програму, що передбачала залучення молоді до досліджень, популяризації проявів нематеріальної культурної спадщини, пов’язаних з гуцульською орнаменталістикою.
Це дало можливість вивчати супутні напрямки, такі як властивості деревини, математичну складову в орнаментах, хімічні властивості барвників, які використовуються у писанні писанок. Базуючись на традиційних знаннях, розвивався напрямок, який поєднує використання народних традиційних мотивів у сучасному дизайні, зокрема дизайні одягу, вкрапленні традиційних мотивів у дизайн інтер’єрів, а також використання в оздобленні просторів як міських, так і сільських, зокрема створення муралів.
Програма складається з кількох напрямків. Серед них дослідження культури гуцульського орнаменту та пов’язаного з ним простору; взаємозв’язок дереворізьблення, в якому втілюється орнамент, та впливу на нього навколишнього середовища, зокрема зміна клімату та знищення лісу.
Також зазначена програма популяризивутиме через створення ігор, написання статей, матеріалів, створення фотовиставок, розповіді про різні напрямки народного мистецтва, в яких використовується орнамент, програми про носіїв-практиків.
Також досліджуватимуть використання мотивів традиційного народного орнаменту в сучасному дизайні та мистецтві.
Ще одним напрямком є програма музейної педагогіки, яка поширюється на дослідження та популяризацію музейних колекцій, в яких є збірки, пов’язані з культурою гуцульського орнаменту.
Завдяки активній роботі в рамках програми та залученню нових слухачів знання про гуцульський орнамент поширюються серед більшої кількості людей, тому кількісні показники постійно зростають.
Як повідомляв Укрінформ, до ЮНЕСКО подали пропозицію щодо визнання писанки елементом Всесвітньої культурної спадщини.
Перше фото: Світ вишиванок
