Підрив Каховської дамби: ЮНЕСКО допоможе з археологічними дослідженнями постраждалих територій
Про це йдеться на сайті Міністерства культури та інформаційної політики України, передає Укрінформ.
5 серпня у МКІП відбулась зустріч представників Міністерства культури та інформаційної політики України, бюро ЮНЕСКО в Україні, Інституту археології України та Національного заповідника "Хортиця". Основною темою обговорення стало проведення археологічних досліджень на територіях, що постраждали після однієї з найбільших техногенних катастроф Європи – знищення росіянами греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року.
Ситуація щодо досліджень цих територій ускладнена через тимчасове захоплення частини Херсонщини та її постійні обстріли ворогом.
"Попри це українські археологи разом з військовими та органами влади всіх рівнів роблять усе можливе, аби врятувати вцілілі артефакти", - зауважили в Міністерстві.
Інститут археології Національної академії наук України одним із пріорітетів роботи затвердив проведення моніторингових робіт на територіях, які постраждали в результаті російського вторгнення, і вже дослідив 836 археологічних пам’яток.
Загалом обстежено площу 6667,08 кв. м. Це зокрема Київ і Київська область – 2381,59 кв. м, Чернігівська область – 876,49 кв. м, Сумська область – 205 кв. м, Миколаївська область – 3204 кв. м.
"Відповідальним за реалізацію цього проєкту ми визначимо Національний заповідник "Хортиця", який знаходиться поряд з об’єктами та вже має певну історію участі в проєкті. На місці легше вирішувати усі оперативні питання", – підкреслив тимчасово виконуючий обов'язки міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.
Також очільник МКІП доручив опрацювати пропозиції щодо визначення Національного заповідника "Хортиця" відповідальним за реалізацію проєкту на всій акваторії Каховського водосховища з перспективою дослідження й лівого берега Дніпра. Крім того, він поставив завдання актуалізувати питання створення спеціальних підрозділів Збройних сил України та Міністерства внутрішніх справ, які б допомагали археологам здійснювати роботи на відповідних територіях, а також захищати від їх пограбування. Карандєєв доручив також вивчити безпекову спроможність провести дослідження на території Дніпровсько-Бузького лиману.
"Маємо зараз два напрями, які потребують нагальних дій. Перший – більш стратегічний. Він стосується створення підрозділів у ЗСУ та МВС, які допомагатимуть проводити дослідження території Каховського водосховища. Другий напрям – більш конкретний та практичний. Ми маємо отримати до початку осіннього сезону звітність про стан археології, пошкодженої внаслідок знищення Каховської ГЕС", – зазначила заступниця міністра культури та інформаційної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар.
Вона також наголосила, що МКІП має отримати чіткий план виїздів на ті території, де можливо проводити дослідження, враховуючи безпекову ситуацію.
«Ми готові надавати всебічну підтримку, зокрема щодо того, аби сприяти співпраці між органами влади та різними організаціями, також підтримувати цей процес логістично та організаційно», – наголосила Голова бюро ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі.
Вона також зазначила, що ЮНЕСКО має доступ до супутникових зображень, що додатково допоможе моніторити ситуацію на обʼєктах на окупованих територіях та може скоординувати археологічні дослідження. Крім того, ЮНЕСКО готове провести тренінги щодо уніфікованих форм фіксації злочинів, пов’язаних з незаконним обігом культурних цінностей.
Директор Інституту археології НАН України Віктор Чабай зазначив, що нині важливо запобігти пограбуванню територій, які стали доступними після знищення росіянами дамби Каховської ГЕС, наскільки це можливо з безпекових міркувань.
У МКІП нагадали, що греблі – це об’єкти, які захищені законами воєнного часу та Женевською конвенцією.
"Їх руйнування – це тяжкий воєнний злочин. Наразі в зоні ризику залишаються сотні пам’яток археології та історії. Такі дії окупантів є черговим намаганням нищити українську ідентичність", - наголосили у відомстві.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії зазнали пошкоджень чи руйнувань 2024 об’єкти культурної інфраструктури, з них 334 - знищені повністю.
Фото: МКІП
