Для збереження санкцій проти РФ найголовніше переконати Німеччину - Чолій

ДІАСПОРА МАЄ ЗВЕРТАТИ УВАГУ ІНОЗЕМНИХ УРЯДІВ ДО ПРОБЛЕМИ  УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТВ’ЯЗНІВ

- Евгене Ярославовичу, які завдання Ви ставили для себе під час перебування у німецькій столиці?

- Я приїхав на Другі звітно-виборчі збори Об’єднання українських організацій у Німеччині, що є крайовою центральною репрезентацією СКУ в Німеччині. Хотів дати українцям Німеччини відчути підтримку світового українства, СКУ, зацікавлення їхньою працею, яку ми вважаємо надзвичайно важливою, бо Німеччина є стратегічною і найбільш потужною країною в Європі.

Думаю, що українська діаспора після Майдану великою мірою зрозуміла, що мусимо всі зусилля зосереджувати на тому, щоб реально допомагати Україні захистити її територіальну цілісність. Я під час подорожей намагаюся довести, що, які б не були проблеми локального характеру, треба гуртуватися. Коли молоді люди гинуть, стають інвалідами, ми не можемо витрачати час на різні непорозуміння і другорядні справи.

Під час зустрічей з високопосадовцями у відомстві канцлера, у МЗС, із членами Бундестагу з різних партій ми хотіли дати зрозуміти, що Німеччина мусить сьогодні відігравати надзвичайно важливу роль, оскільки те, що відбувається в Україні, не є виключно українсько-російською проблемою, а є світовою кризою. Ми хочемо в цьому переконати якнайбільше головних гравців у міжнародній спільноті, починаючи, очевидно, з Німеччини.

Також хочемо дати відчути, що Україна змінюється. І коли лідери різних європейських країн говорять, що в Україні потрібні реформи, подолання корупції, ми хочемо також представити їм уже проведені в країні важливі реформи. Однією з них є електронне декларування українськими урядовцями свого майна, що є надзвичайно важливим етапом очищення і боротьби з корупцією, якому не було присвячено достатньо уваги.

- Днями відзначалися роковини Голодомору. Ви брали участь у заходах у Парижі. Вже 16 країн визнали Голодомор геноцидом українського народу. ФРН немає серед них. Ви порушували цю тему?

- В тих країнах, де ще не визнали Голодомор геноцидом українського народу, я під час зустрічей закликаю, щоб країна це зробила. Це питання людяності і правди, щоб запобігти повторенню таких трагедій будь-де у світі.

- Питання політичних заручників. Укрінформу це стосується безпосередньо: наш колега Роман Сущенко незаконно утримується в СІЗО “Лефортово”. Чи можуть закордонні українці вплинути на вирішення проблеми політв’язнів?

- Не так вплинути на Російську Федерацію, скільки вплинути на уряди країн проживання української діаспори, щоб вони здійснювали цей тиск.

Ми часто недооцінюємо те, що наші поодинокі організації роблять у цьому плані. Нашим завданням є звернути увагу владних структур держав проживання української діаспори, комісарів з прав людини та неурядових організацій, таких як “Міжнародна амністія”, “Нагляд за правами людини”, “Дім свободи”, щоб вони ці питання постійно піднімали. Ми робимо заклики, озвучуємо це питання, щоб воно лунало.

Нам це вдається певною мірою.

СВІТОВА СПІЛЬНОТА БІЛЬШЕ ДОПОМАГАТИМЕ, КОЛИ УСВІДОМИТЬ, ЩО КОНФЛІКТ В УКРАЇНІ - МІЖНАРОДНИЙ

- Ви неодноразово закликали західних лідерів до посилення санкцій проти Російської Федерації, до необхідності надання Україні зброї. На теренах Європи до влади дедалі частіше приходять популісти. Чи є надія, що ваші заклики будуть почуті?

- Це одна з причин, чому я приїхав, власне, до Німеччини. Я хочу дати відчути тут, що це питання залежатиме великою мірою від неї. І думаю, що при політичних змінах, які відбуваються в різних країнах, важливо переконати Німеччину, що вона в цей час повинна застосувати свій вплив, щоб зберегти санкції проти Російської Федерації, поки вона не виконає Мінські домовленості та не деокупує Крим.

У цілому ми спершу переконували міжнародне співтовариство, що це не внутрішній конфлікт в Україні. Думаю, що нам це вдалося.

Але дуже багато зупинилось на “другому етапі”, коли ситуацію в Україні розглядають як суто українсько-російський конфлікт. Завданням СКУ та його складових організацій є переконати світ у тому, що насправді це міжнародний конфлікт. Адже якщо нам вдасться переконати американця, який живе в Міннесоті чи Огайо, італійця, який живе в Римі чи Мілані, що це не є виключно українське питання, ми позбудемося елементів “української втоми” та того твердження, що санкції шкодять їхньому бізнесу. Люди зрозуміють, що, дійсно, є загроза для них та їхніх дітей і онуків, а також те, що можна або дешевим коштом стримати імперські амбіції Росії на кордонах України, або потім платити набагато вищу ціну.

Якщо в цьому вдасться переконати міжнародне співтовариство, можна буде говорити про дієву допомогу. Треба, щоб були дуже рішучі дії: відновити і продовжувати санкції до того часу, поки Російська Федерація не виконає Мінські домовленості повною мірою, поки вона не деокупує Крим, поки вона не припинить грубо порушувати права людини, переслідувати журналістів і активістів. Ми також часто на різних форумах наголошуємо, що треба вилучити Російську Федерацію з міжнародної платіжної системи SWIFT. Думаю, що це мало б серйозний позитивний вплив на ситуацію.

- Наскільки, за Вашою оцінкою, можуть ускладнитися відносини України та США після того, як Дональд Трамп обійме посаду Президента?

- Прогнозувати сьогодні, як Дональд Трамп буде поводитися, важко. Під час виборчої кампанії було багато заяв, що занепокоювали. Але ж, я думаю, є оточення Президента, є багато людей, які ці питання розглядатимуть, та він буде краще поінформований.

Ми також бачимо, що обидві палати Конгресу є дуже проукраїнськими.

Сподіваюся, що президентство Дональда Трампа не буде аж таким проблематичним, як деякі люди це передбачають.

- На відміну від Канади, в Німеччині немає українців у керівництві держави, навіть у впливових організаціях. Росіяни, навпаки, представлені в Бундестазі, уряді…

- У Канаді ми дійсно маємо потужні складові організації. Скажімо, Конґрес Українців Канади є дуже потужною надбудовою, ми маємо багато людей, які посідають провідні місця в урядових структурах, бізнес-структурах. Ми свідомі того, де потрібна додаткова допомога, тому багато зусиль присвячуємо Європі.

- А як зараз відбувається взаємодія СКУ з українцями в Росії? Ви у “чорному списку”?

- Російські міністерство внутрішніх справ і суд ліквідували дві найважливіші українські крайові організації - Об’єднання українців Росії та Федеральну національно-культурну автономію українців Росії. Українці в Росії вже двічі намагалися відновити ці організації, але спроби були невдалими. Сьогодні до складу СКУ входять 5 регіональних організацій з Російської Федерації, вони беруть участь у наших заходах і ми маємо з ними живий контакт.

А сам СКУ потрапив у список попереднього “патріотичного стоп-листу” в РФ. У цілком непрозорий спосіб: ніхто нам не повідомив, що розглядається наше питання, не запропонував нам представити свою позицію. Ми про це довідалися зі ЗМІ. Зараз три російських відомства вирішують, чи будемо ми в цьому списку постійно. Така ситуація може значно ускладнити відносини між СКУ та українськими організаціями в Російській Федерації, оскільки ті, хто спілкується з небажаною організацією, можуть бути притягнуті до відповідальності.

- Що українці за кордоном і загалом, на Ваш погляд, можуть зробити по протидії російській пропаганді?

- Думаю, що багато можемо зробити.

Я на зустрічах з українськими громадами розповідаю, як заступник помічника держсекретаря США з питань Європи та Євразії рік тому свідчив перед комітетом Сенату, що Російська Федерація щорічно виділяє приблизно 1,4 млрд доларів на пропаганду, яка поширюється 30 мовами на 130 країн та охоплює десь 600 млн людей.

Коли запитують, як ми можемо побороти таку дезінформацію, я відповідаю, що, наприклад, Facebook нараховує 1,5 млрд користувачів. І якби кожен українець використовував Facebook не лише, щоб інформувати, коли відбуваються якісь хрестини, родини, Маланки, а щоб також стати воїном інформаційного фронту на користь України - реально хоча б раз на тиждень, якщо не раз на день, робити відповідні заяви, щоб боротися з російською пропагандою та щоб просувати реформи в Україні, - то так ми можемо реально досягнути спільних успіхів.

З метою протидії російській дезінформації СКУ спілкується зі Східним страткомом Європейської служби зовнішніх зв’язків та підтримує контакти з аналітичними центрами, як наприклад, з Атлантичною радою, щоб вони порушували на своїх заходах та в своїх публікаціях цю проблему.

- Українська діаспора хоче допомагати Українській державі. Як Українська держава допомагає вам? Чи від вас переважно чекають на допомогу?

- За нормальних обставин можна було б очікувати, що держава буде дбати про свою діаспору і допомагати їй утримувати свою ідентичність. Але ми живемо в часи, коли Російська Федерація нелегально окупувала Крим та веде на сході України гібридну війну.

Тому під час свого виступу на Річних загальних зборах СКУ 2016 року в Києві я наголошував, що закордонні українці повинні більше допомагати Україні та менше від неї очікувати. Коли Україна дійсно стане на ноги і займе належне місце в європейській спільноті, можна буде звертатися, щоб Українська держава опікувалася своєю діаспорою.

Ольга Танасійчук, Берлін