10 цікавих фактів про українську вишиванку, яких ви не знали

Відповідну підбірку опублікував журнал "Новое время".

1. Вишиванка - це святковий, а не повсякденний одяг. У будні українці носили так звані "буденки" - непомітні сорочки, а на свята одягали багато вишиті сорочки.

2. Вишивка наносилася насамперед із сакральною метою, як оберіг, захищаючи частини тіла, незакриті одягом. Деякі вишиванки спочатку створювалися як ритуально-обрядові.

3. Своїми особливими вишиванками може похвалитися не тільки кожен регіон України, а навіть окремі села. Сорочки можуть відрізнятися по фасоном, кольором, візерунку.

4. Раніше вишивання було виключно жіночим заняттям. Традиційно, перш ніж почати вишивати, дівчина постилась, молилася і мила руки. Зараз вишивають не тільки жінки, а й чоловіки.

5. Вишивка однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років - в залежності від складності технік.

6. Надзвичайно тонка вишивка "білим на білому" була поширена серед європейської знаті і української шляхти, яка носила вишиту таким чином нижню білизну і натільні сорочки.

7. Вишивка хрестиком, яку багато хто вважає традиційно українською, прийшла в Україну з Європи тільки в XIX столітті, переважно з появою компанії Brocard, яка використовувала для своєї парфумерії рекламні упаковки із зображенням схем-вишивок.

8. У наш час дослідники вишивки налічують понад 200 старовинних швів на основі 20 технік вишивання (серед них гладь, колосковий шов, низь, вузлики, шнурочок, кручений шов, вирізання, виколювання, козлик, плетінка, мережка).

9. Популярні нині маки як елемент візерунка практично не використовувалися в традиційній українській вишивці, оскільки символізували печаль і смерть, а широкого поширення набули в кінці XX століття.

10. Орнаментами української вишивки віднедавна прикрашають не тільки сорочки, а й автомобілі, предмети побуту, їх використовують як візерунки для тату і манікюру.

Нагадаємо, ідею святкування Дня вишиванки ще в 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. У перші роки спочатку це свято проходило локально, а вже згодом воно розрослося до всеукраїнського рівня: до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.

Проводиться щороку в третій четвер травня.