На Волині презентували книжкову колекцію, подаровану діячем діаспори Михайлом Герецем

Про це повідомляється на сайті Волинської обласної державної адміністрації.

«Незгасне полум’я любові до України: дарунок уродженця села Люб’язь, представника української діаспори в Америці Михайла Гереця – головній бібліотеці Волині» – під такою назвою відбулася презентація колекції книг, що поповнила фонд рідкісної книги книгозбірні. У складі колекції – цінні закордонні видання українською мовою, що побачили світ у Нью-Йорку, Вінніпегу, Авсбурзі (Німеччина), Мельбурні», - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, погляд літературознавців, істориків обов’язково привернуть 10-томне видання «Історія України-Руси» Михайла Грушевського (Нью-Йорк, 1954), «Твори» Івана Франка у 20-ти томах (Нью-Йорк, 1956), «Твори» Лесі Українки в 12 томах із коментарями до кожного твору Петра Одарченка, Миколи Зерова, Михайла Драй-Хмари (Нью-Йорк, 1953), «Твори» Тараса Шевченка в 14 томах (Чикаго, 1962), Сірка І. «Голос крові» (Мельбурн, 1961) та ін. Неймовірно тішить поява в книжковому зібранні закордонного видання «Поезії» Ліни Костенко, що вийшло в видавництві «Смолоскип»  1969 року і містить 245 творів. На книзі – автограф Михайла Гереця.

У презентації взяли участь і виступили: політик, письменник, народний депутат України І скликання, що сприяв у передачі колекції Андрій Бондарчук; відомий дослідник, краєзнавець, який досліджував історію роду Гереців в архівах Луцька, Рівного, Пінська Петро Троневич; нотаріус, уродженка с. Люб’язь, яка побувала в гостях у родини Гереців у США Ніна Ходачинська; завідувач музею Луцького братства Олена Бірюліна.

Колекцію книг представила присутнім провідний бібліотекар Наталія Хомяк. Поезію Наталії Лівицької-Холодної, присвячену Аллі Герець далекого 1947 року, продекламувала Юлія Ціхоцька. Вірш, написаний онукою Гереців Софійкою про події на майдані в Києві прочитали англійською та українською мовами працівниці бібліотеки Марія Лавренюк та Ольга Кириченко. Проникливим було цитування уривків із спогадів про Олену Пчілку батьків Алли Легкої-Герець та епістолярної спадщини цієї видатної української родини, провідним бібліотекарем Анною Гут.

Михайло Герець – уродженець села Люб’язь на Любешівщині, 1925 року народження. За часів Польщі закінчив 6 класів у школі рідного села. Під час війни навчався на вчительських курсах, працював у школах ближніх сіл Шлапань, Хоцунь, Кримне. Разом із братом Олександром перебував у лавах сотні Мазепи Української Повстанської Армії.

З наближенням Червоної Армії сім’я Гереців, у тому числі 9 дітей, переходить весною 1944 року кордон і потрапляє в Німеччину. Не зважаючи на поневіряння, Гереці багато працюють. Михайло Герець у Німеччині завершує середню освіту.

У 1950 року всій родині вдається переїхати до США, де Михайло здобуває фах інженера-будівельника, захищає дисертацію. Його життя – яскравий приклад того, як сумлінною працею можна реалізувати себе в умовах американського суспільства. З 1957 року перебуває в щасливому шлюбі з Аллою Легкою із міста Гадяч на Полтавщині, землячкою Олени Пчілки (Ольги Петрівни Косач-Драгоманової).

Михайло Герець завжди переймався справами України, очолював Фундацію імені Олега Ольжича. Надавав разом із побратимами фінансову допомогу на відбудову Михайлівського Золотоверхого монастиря, в поверненні 11 фресок цього величного собору з Росії. З початком українсько-російської війни на Сході України надав грошові кошти для полку «Азов».

Відчули підтримку і на Волині – на фінансування ремонтних робіт, виплату стипендій для окремих студентів-богословів, відродження зруйнованих і будівництво нових храмів. Зокрема, 10,8 тис. доларів скеровано на відбудову згорілого корпусу Православної богословської академії в Луцьку, побудову храмів УПЦ КП у Любешові та на Ратнівщині. Сприяв Луцькому Хресто-Воздвиженському братству у створенні музею та видавничій діяльності.

Фото: voladm.gov.ua, Волинська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олени Пчілки