Українці в Індії зняли «Лісову пісню» Лесі Українки мовою гінді

Українці в Індії зняли «Лісову пісню» Лесі Українки мовою гінді

Відео
Укрінформ
Активісти української громади Індії зняли короткий відеофільм за мотивами твору Лесі Українки «Лісова пісня» мовою гінді та представили його до відзначення у світі 150-річного ювілею з дня народження поетеси.

Про це передає Укрінформ з посиланням на повідомлення Посольства України в Республіці Індія. 

Презентація відбувалася разом з низкою інших заходів в рамках відзначення 150-ї річниці з Дня народження Лесі Українки в Посольстві за участі представників української громади Індії, працівників української дипустанови та членів їхніх сімей.

Читайте також: У Бейруті видали прозу Лесі Українки арабською мовою
Фото: Посольств України в Республіці Індія
Фото: Посольство України в Республіці Індія

Українці Індії запропонували аудиторії невеликий уривок казки-феєрії, у якому показана перша зустріч і знайомство Мавки з Лукашем. Головні ролі у фільмі виконали Аріана Бандопадяя – Мавка, Аян Акрам – Лукаш, Афія Мазумдер та Арман Хусейн – Потерчата, Максим Мазумдер – Лісовик. Ідея відео належить Марині Акрам і Наталії Поліхи.

Зауважимо, що переклад «Лісової пісні» на мову хінді 2016 року здійснив викладач Інституту філології, директор центру мови гінді й індійської літератури Юрій Ботвінкін. Редактор перекладу – Анаміка Брагті. Мовою гінді Мавку звати Ванпарі (Лісова фея), Лісовика – Ванрадж (Лісовий король), Русалку – Джалпарі (Річкова фея).

Носіїв мови гінді понад 400 мільйонів, вона посідає четверте місце у світі.

Читайте також: У Берліні відзначили 150-річчя Лесі Українки

Цікаво, що ще 1992 року Мрідула Гош – історик міжнародник, політологиня, журналістка – переклала «Лісову пісню» мовою бенгалі. Вона запевняє, що драма показує існування на грані реального і має відповідності у індійському (бенгальському) фольклорі.

Так, Мавка в бенгальському епосі з’являється як Мая – ілюзія або тимчасове сприйняття духа, Русалки – порі або Джолопорі – ефірні створіння, Потерчата – Гарано-дхон: діти, що бувають втрачені, є загубленим скарбом.

Додамо, що учасники заходу з нагоди ювілею Лесі Українки також розповіли про цікаві та маловідомі факти з життя поетеси, декламували її вірші. А поетеса Марина Акрам презентувала власний переклад  мовою гінді твору  Л.Українки «Стояла я і слухала весну …..».

Читайте також: Українці діаспори записали поетичні вітання до 150-річчя Лесі Українки

Як повідомляв Укрінформ, 29 січня 2021 року Президент України Володимир Зеленський видав Указ №32/2021 про відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки на державному рівні. Протягом 2021 року під егідою Міністерства культури та інформаційної політики відбудеться серія заходів з нагоди ювілею видатної українки 25 лютого.

У діаспорі своєю чергою цю дату відзначають педагогічними, освітніми, творчими конкурсами, проєктами тощо, які підготували, зокрема, Спілка українських освітян діаспори, українці в Норвегії, Угорщині, ОАЕ, Німеччині, США та інших країнах, українські дипломатичні та консульські установи за кордоном тощо.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-