У Празі пам’ять жертв Бабиного Яру вшанували симфонічним концертом

Як передає Укрінформ, про це повідомило Посольство України в Чехії.

Перед концертом молитву за загиблими в Бабиному Яру прочитав головний рабин Чехії, письменник Карол Сідон. У програмі вечора прозвучали дві композиції: «Cantus (пам’яті Бенджаміна Бріттена)» Арво Пярта та Симфонія № 14 Дмитра Шостаковича, також присвячена пам’яті Бенджаміна Бріттена. І хоча безпосередньо трагедії Бабиного Яру присвячена Симфонія №13 Дмитра Шостаковича, проте чеський диригент Вацлав Дласк зупинив свій вибір саме на менш відомій Симфонії №14, яка присвячена темі насильницької смерті.

NeoKlasik Orchestr пояснили: «Прив’язку цієї симфонії до теми Бабиного Яру ми бачимо в символічній площині – вона не відображена безпосередньо в назві твору, але в його змісті, настрої, в самій музиці та текстах віршів, які Шостакович обрав для нього. Ми обрали цей твір насамперед через його надзвичайну силу та враження, яке він справляє на слухача».

Усіх трьох композиторів – Арво Пярта, Дмитра Шостаковича та Бенджаміна Бріттена – пов’язує з темою Голокосту і їхня міцна віра в те, що музика має здатність пробивати мовчання, ставати мовою протесту проти знущань з людини.

Основоположною ідеєю, яка червоною ниткою проходить через весь концерт, стала тема смерті. Тоді як Арво Пярт зосереджується на спіритичному сприйнятті людиною смерті, симфонія Шостаковича – це протест проти насильницької смерті – смерті безіменної, жорстокої, самотньої і насамперед – смерті без пам’ятника. Про свою 14-у симфонію Шостакович написав: «Дурно протестувати проти смерті як такої, але ви можете і повинні протестувати проти насильницької смерті».

У 14-ій симфонії Шостакович працює з текстами чотирьох поетів. Образ іспанської громадянської війни в тестах Федеріко Гарсія Лорки – співзвучний із подіями кровавого червоного терору, який був добре відомий Шостаковичу. Російський композитор мав статус «показового митця» у Радянському Союзі, з чим було пов’язано багато його внутрішніх сумнівів, які частково передано у віршах Гійома Аполлінера про вину та співвину. Тексти Марії Рільке виражають переконання композитора, що немає життя після смерті, а вірш Кюхельбекера нагадує про бажання будь-якого митця, щоб його творчість залишилася жити у віках. Під час концерту зазначені тексти майстерно виконали чеські оперні співаки Тамара Морозова (сопрано) і Йозеф Ковачич (бас).

«За часів радянського режиму було заборонено вшановувати пам’ять про жертв Голокост. Саме тому пам’ятати про звірства обох режимів – це обов’язок нашого покоління», – пояснюють своє рішення організувати концерт чеські музиканти.

«Бабин Яр став зупинкою на хресному шляху людства, який триває до сьогодні. Попри всі зусилля нацистів і совітів, мертвих вдалося вивільнити з ями забуття. І це зобов’язує нас вирвати з них також тих, хто непомічений світовою увагою страждає від репресій сьогодні», – закінчив свій історичний вступ до заходу чеський історик Давід Свобода.

Перед початком концерту відвідувачі мали змогу ознайомитися із документальною виставкою «Бабин Яр: пам'ять на тлі історії», підготовлену Музеєм історії Києва та перекладену посольством України в Чехії.

Куратором виставки є київський дослідник історії Бабиного Яру Віталій Нахманович, який на 20 стендах оповідає історію цього трагічного місця в часи до Другої світової війни, під час неї та після – від складання багатоконфесійного некрополя, через Голокост і нацистський терор, радянське знищення пам’яті про Яр, до проголошення незалежності України та гідне вшанування жертв Бабиного Яру.

ад текстами виставки працювали Тетяна Пастушенко (Інститут історії України НАНУ), Катерина Романова (Музей історії м. Києва), Сергій Кот (Фундація ім. Олега Ольжича), Віктор Крупина (Інститут історії України НАНУ), Михайло Тяглий (Український центр вивчення історії Голокосту), Вікторія Яременко (Український інститут національної пам’яті).

Увесь вересень виставка «Бабин Яр: пам'ять на тлі історії» була доступна до перегляду в Єврейському музеї в Празі, де 13 вересня у співпраці з посольством також відбулася лекція старшого наукового співробітника Академії наук України Тетяни Пастушенко на тему «Бабин Яр: історія і пам’ять» (доступна за посиланням).

За цим посиланням можна прослухати запис концерту «In memoriam Бабин Яр». Виконавці: сопрано – Тамара Морозова, бас – Йозеф Ковачич, диригент – Вацлав Дласк та оркестр Neoklasik Orchestr.

Нагадаємо, президент Світового конґресу українців (СКУ) Павло Ґрод у роковини трагедії Бабиного Яру заявив, що Бабин Яр – це спільна трагедія українського та єврейського народів, це відкрита рана для України та всього людства, яку треба берегти від політичних маніпуляцій і дезінформації.

Фото: Посольство України в Чехії