На конференції в Ризі оприлюднили ініціативу з підвищення статусу української мови в ЄС

Про це повідомляє кореспондент Укрінформ.

Спочатку пройшов брифінг, на якому виступили ініціатори проєкту, керівник фонду «Добродій» Константінс Черненокс (Латвія) та волонтерка фонду, яка тепер мешкає в Латвії, Леся Бойко.

Потім слово взяли гості – активісти діаспорного руху з європейських країн, які мають значний досвід допомоги українським біженцям. Невеличкі доповіді зробили та відповіли на запитання – співголова фундації European Media Professionals, волонтер організації, що допомагає українським біженцям, Jewrope n.o. Станіслав Кисельов (Чехія); віцепрезидентка Асоціації українських вчителів в Румунії, голова незалежної делегації українських жінок в ООН Світлана Саламатова; координаторка проєктів в «Українській спілці Нижньої Саксонії» Аліна Скала (Німеччина).

Після того пройшов круглий стіл, на якому обговорили можливість підвищення статусу української мови в Європейському союзі. Модератори Дмитрійс Сарафановс та Олексій Заричанський розповіли, що для цього можна використати ст. 167 Договору про функціонування ЄС та звернутися до Європейської комісії з проханням допомогти створити мережу «Центрів інтеграції й розвитку української культури та мови в країнах ЄС», які б надавали на постійній основі юридичну, психологічну, консультаційну допомогу українцям, що зараз мешкають в європейських країнах. А також – підтримували культурні та мистецькі проєкти українських біженців. Для цього потрібно зібрати 1 млн підписів в різних європейських країнах протягом року (зі старту проєкту, що планується за кілька місяців – після проведення підготовчого етапу).

Крім названих активістів та організаторів у круглому столі взяли участь директорка Ризької української середньої школи Лідія Кравченко; кураторка українців у мерії міста Валмієра Марія Василенко та валмієрська волонтерка Каріна Григор'єва; волонтер Common Ground (Рига) Артурс Капіньш; координаторка проєкту Biedrība «Gribu palīdzet bēgļiem», Наталія Солдатова; активістки товариства «Ukraiņu-latviešu pērlites» Оксана Суворова, Оксана Фартушна, Анна Єнгаличова.

Після жвавого обговорення запропонованої організаторами резолюції із зазначеного проєкту її перший варіант був прийнятий «у цілому». Далі резолюція буде доопрацьована з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Як повідомлялося, 21 березня 2023 року на позачерговому засіданні Генасамблеї Європейської федерації національних мовних інституцій (EFNIL) було одноголосно підтримано рішення про членство України в мовному просторі ЄС. Таке рішення дозволить сформувати стратегію законодавчого захисту української мови як майбутньої мови ЄС.

Пізніше, 21 травня, українська мова була офіційно внесена в систему перекладів Єврокомісії — eTranslation. Це безоплатний онлайн-інструмент для перекладу текстів та офіційних документів всіма 24 мовами ЄС.

Нагадаємо, резидент Світового конгресу українців (СКУ) Павло Ґрод заявив, що більшість українців за кордоном, які не знають рідної мови, гублять інтерес до України та не прагнуть повертатися. Тож першочерговим принципом є збереження української мови за кордоном.

Фото: Олег Кудрін