Де Україні знайти додатково мільярди доларів щороку?
Міжнародний валютний фонд воліє не підраховувати макроекономічні ризики для України, якщо програма підтримки з боку фонду буде поставлена на паузу. Або ж уникає про це говорити…
Кореспондент Укрінформу почув цей меседж у короткому діалозі з Постійним представником МВФ в Україні Йостою Люнгманом. Можливість поспілкуватися виникла після лекції, яку він провів для студентів Києво-Могилянської академії.
Очевидно, такий сценарій розвитку подій не розглядається. Принаймні, поки... І це – справді обнадійлива новина.
В українському інформаційному просторі можна зустріти абсолютно полярні оцінки від експертів і журналістів щодо співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Від звинувачень в економічних проблемах країни і до панацеї від усіх негараздів. Щоправда, багато з них мають більш емоційний характер, ніж грунтовну аргументацію.
На обличчі Йости Люнгмана фотографам вкрай важко спіймати зміни емоцій, проте чіткі аргументи він може викласти мовою, яку добре зрозуміють і студенти. Тим більше, що про економічне майбутнє України їм розповідав не академічний теоретик, а людина, яка має практичний досвід проведення фіскальних реформ від Кувейта до Грузії, і добре бачить всю неповороткість коліщат реформ українських та, головне, – механізмів, що ці реформи мають приводити в дію.
Якщо і була тема, що наскрізно пройшла крізь лекцію – це ціна, яку сплачує Україна за «недореформи». Не завжди її можна обрахувати з точністю до однієї гривні, однак масштаб втрачених можливостей вражає як тих, хто за партами, так і самого лектора.
ПОГЛЯД У 2014-2015: ЕКОНОМІКА У ВІЛЬНОМУ ПАДІННІ
«Ситуація дійсно склалася дуже складна, економіка опинилася у стані вільного падіння. Однак причиною була далеко не тільки криза, що сталася тоді. То була кульмінація та акумуляція дуже тривалого періоду проведення неефективної політики та повної відсутності реформ», – підкреслив Йоста Люнгман, даючи оцінку похмурій картині 2014-го року, коли українська економіка переживала непрості часи.
Він нагадав, як швидко скорочувався ВВП, і що цьому передувало нічим не підкріплене збільшення рівня виплат населенню, штучне і свідоме завищення обмінного курсу, що робило експорт українських товарів неконкурентоспроможним на зовнішніх ринках, а імпорт в країну – навпаки, занадто доступним.
«В економіці бракувало довіри, її фактично узагалі не було. Для повноти картини варто додати високий рівень корупції, банківську кризу та несприятливі умови для ведення бізнесу», – зауважує пан Люнгман.
ЧИ БУДЕ ДОВГОТРИВАЛА ПАУЗА У ФІНАНСОВІЙ ПІДТРИМЦІ УКРАЇНИ?
На чому саме базувалася програма МВФ для виведення України з економічної кризи? Йоста Люнгман детально пояснює, що основних елементів було кілька: власне запроектоване фінансування у розмірі 17,5 млрд доларів США, яке надається окремими траншами – для поповнення валютних резервів і створення запасу фінансової міцності; макроекономічна стабілізація, здатна забезпечити стійкий розвиток економіки, яка досягається впровадженням виваженої фінансово-економічної політики.
Але за умови, коли більш як половина економіки є власне продовженням самої держави, потрібна була детальна програма структурних реформ. Не косметичних, а глибоких, які б усували джерела дестабілізації та створювали підгрунтя для зростання передусім приватного сектору.
Тож завданням цієї програми саме і було – стабілізувати економіку та запустити процес докорінних реформ, які мали стати основою для стабільного розвитку на багато років. І попри всі проблеми з досягненням такої амбітної мети, за словами Йости Люнгмана, у МВФ поки не розглядається сценарій припинення підтримки України, і про макроекономічні ризики за сценарію самостійного плавання для української економіки посланець МВФ воліє не говорити.
ЧЕРЕЗ КОРУПЦІЮ УКРАЇНА ВТРАЧАЄ МІЛЬЯРДИ ГРИВЕНЬ ЩОРОКУ
Студенти дошкуляли фінансиста гострими запитаннями. Втім, ці питання були радше приємними подразниками, оскільки спікер помітно пожвавлювася і мобілізувався – хоча звичка виважувати кожне публічно проартикульоване слово давалася взнаки.
Молодь цікавилася тим, як зробити державне управління прозорим та більш ефективним, де той шлях, яким треба йти, аби уже завтра бути серед світових лідерів. А, може, потрібні якісь геть радикальні кроки чи унікальні формули та рецепти?
Але, як виявилося, найбільше зачіпає майбутніх економістів те, що непереборна корупція стає на перешкоді стратегічним інвесторам, коли ті таки вирішують зайти в Україну. Чому?
Бо, пояснив пан Люнгман, вони банально бояться ризикувати активами та вибудовувати довготривалі стратегії, коли продовжують ігноруватися навіть базові норми права. «Рівень корупції в Україні вищий, ніж в інших державах Східної та Центральної Європи. Але ще одна тенденція, яка викликає занепокоєння – це те, що в інших країнах цей показник невпинно знижується, а в Україні він росте», – констатує глава представництва Фонду.
МВФ, виявляється, підрахував, скільки коштує корупція нашій економіці та суспільству. «Якби Україна змогла привести рівень корупції до середнього рівня країн ЄС, то її ВВП зростав би на 2% швидше. Щороку», – підсилює свій меседж промовець.
Індикатор більш ніж красномовний, адже мова, в залежності від самих темпів розвитку та обсягу номінального ВВП, йшла б про мільярди гривень – нині недотриманих пенсіонерами, школами, лікарнями, і не витрачених на ремонт сотень кілометрів вищерблених і приречених на аварії шляхів.
Йоста Люнгман відзначив досягнення у створенні антикорупційних інституцій. «Однак, їхня ефективність дуже низька, оскільки найбільш резонансні справи, розслідувані НАБУ, застрягають у судах і нічим не закінчуються, а високопосадовці завжди мають можливість уникнути незаангажованого правосуддя», – констатує фінансист.
СТВОРЕННЯ РИНКУ ЗЕМЛІ ДОДАСТЬ 2-5% ВВП
«Зараз багато говорять про необхідність земельної реформи, яка зазначена серед ключових умов програми співробітництва з МВФ. Наскільки критичним є виконання цієї умови?», – цікавляться із залу.
Справа в тому, каже Люнгман, що знані у всьому світі українські чорноземи використовується лише на 30% у порівнянні з показниками країн Європи. «Проблема у тому, що бракує інвестицій у сільське господарство, не будуються іригаційні системи, не модернізується парк сільськогосподарської техніки, гальмується розвиток цілого сектору», – наголосив глава представництва МВФ. За різними експертними підрахунками, створення ринку землі запустить механізми, які забезпечуватимуть тривале додаткове зростання ВВП іще на 2-5 відсоткових пунктів на рік.
КОЛИ ЛЮНГМАН УСМІХАЄТЬСЯ
«Не назву почуте і побачене сьогодні оптимістичним, швидше надто вже реалістичним. Але склалося враження, що з нами говорили відверто, без стандартних завчених фраз і це – головне», – поділилася враженнями від почутого студентка 2-го курсу економічного факультету Дарія Любченко.
Лекція закінчилася, однак панові Люнгману довго не дають покинути аудиторію, та він і не квапиться, долучається до чергової дискусії із задоволенням фотографується зі студентами.
І уже в особистій розмові гість бажає новому поколінню майбутніх реформаторів не прогледіти багатообіцяюче майбутнє, яке може бути у їхньої країни. «Україна має колосальний потенціал і саме заради цього слід продовжувати ті реформи, які, власне, лише почали втілюватися у життя. Хочу побажати бути активними у приватному секторі, не боятися започатковувати нові компанії. Але хотілося б бачити молодих людей зі свіжим мисленням та прогресивними ідеями і в державному секторі», – каже промовець і чи не вперше за час лекції полегшено усміхається.
Наталія Буквич, Київ
Фото: Олена Худякова, Укрінформ
