Нові вимоги до меду почнуть діяти з 6 лютого 2020 року - Мінагро

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

“Мінагрополітики розробило та затвердило обов’язкові вимоги до меду в Україні. Відповідний наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.06.2019 р. № 330, який зареєстровано в Мінюсті 4 липня 2019 року за № 725/33696, офіційно опубліковано 6 серпня 2019 року. Цей наказ набирає чинності через шість місяців – з 6 лютого 2020 року”, - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що наказ гармонізує законодавство України із законодавством Європейського союзу у частині вимог до меду, що дозволить забезпечити український ринок якісною продукцією та розширити експортні можливості України. Документ встановлює вимоги щодо термінології, маркування, етикетування меду, що дасть змогу забезпечити безперешкодне функціонування ринку та запобігати підприємницькій практиці, що вводить споживача в оману.

За інформацією пресслужби Міністерства, до 1 січня 2023 року передбачено добровільне застосування затверджених вимог, що дозволить операторам ринку підготуватися до нових вимог.

Детальніше ознайомитися з Вимогами можна за посиланням.

Як повідомляв Укрінформ, згідно із затвердженими вимогами, мед повинен відповідати певним характеристикам та критеріям складу. Зокрема, мед має складатися з вуглеводів, переважно із фруктози й глюкози, а також інших речовин, таких як органічні кислоти, ензими (ферменти), пилкові зерна, що потрапляють у процесі переробки бджолами нектару (паді) на мед. Колір меду може варіюватися від прозорого (безкольорового), білого, світло-жовтого до темно-коричневого; консистенція — від рідкої, в'язкої до дуже в'язкою чи щільної. Допускається кристалізація меду - від дрібно- до крупнозернистої. Смак меду може бути солодким, ніжним, приємним, терпким, подразнюючим слизову оболонку ротової порожнини, без сторонніх присмаків, аромат — специфічним, приємним, слабким, сильним, ніжним, без сторонніх запахів. Смак та аромат можуть варіюватися, але ці показники повинні бути зумовлені рослинним походженням залежно від виду рослини.

За новими вимогами, до продукту, що маркується словом «мед», придатного для споживання людиною, чи як інгредієнта у харчових продуктах, заборонено додавати інші харчові інгредієнти, харчові добавки або будь-які інші добавки.

Згідно з інформацією Держспоживслужби, за походженням мед поділяють на нектарний (квітковий) та падевий мед; за способом виробництва — на стільниковий мед, стільники в меду, злитий мед, центрифужний (екстрагований) мед, пресований мед. За вмістом пилкових зерен мед поділяють на мед монофлорний квітковий (нектарний) та мед поліфлорний квітковий (нектарний).

Також окремо прописані вимоги до меду для кондитерських виробів.

Маркування меду має містити інформацію про країну походження, в якій він зібраний.

В Україні близько 90% пасік знаходиться у приватній власності. У 2019 році уряд додав напрям бджолярства до переліку діяльності сільськогосподарських кооперативів, яким відшкодовується 70% вартості закупленого обладнання.

Наразі Україна входить до п’ятірки найбільших експортерів меду у світі. Станом на 21 січня 2019 року Україна вичерпала квоти на безмитний експорт меду до Європейського союзу. однак експорт меду триває.