Ну от ми й отримали ухвалу в справі Привату
А ще коротко нагадаю суть спору (якщо хто пропустив мій пост кілька тижнів тому):
- позивачі вимагають зобов’язати Приватбанк продовжувати обслуговувати їх депозити. Приват заперечує, оскільки депозитів не існує, вони були конвертовані у акції банку під час процедури неплатоспроможності
- суд виніс ухвалу про забезпечення позову, яка ледь не повністю відтворює задоволення позовних вимог – Приват зобов’язали обслуговувати депозити
Приват ухвалу про забезпечення не виконав (знову ж таки, бо депозитів не існує) у процесі були задіяні практично усі можливі судові маніпуляції:
- формальний відповідач фізична-особа (щоб змінити підвідомчість справи)
- маніпуляція з судовим збором (позов не про стягнення коштів, а про обслуговування депозитів)
- маніпуляція з вибором судді (ідентичні заяви подавалися одна за одною, аж поки система не розписала справу на певного суддю)
- маніпуляція зі способом забезпечення (забезпечення було практично ідентичним позовним вимогам)
Вчора суд розглядав питання законності та обґрунтованості останньої та найбільш нахабної манупуляції: позивачі просили встановити ПОРЯДОК виконання ухвали про забезпечення, якою стягнути тіло депозитів і нараховані проценти на користь позивачів.
Заява позивачів була задоволена.
У якості ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ суд прописав СТЯГНЕННЯ КІЛЬКОХ МІЛЬЯРДІВ з Приватбанку на користь шести британських компаній, заснованих офшорами з BVI.
Така позиція не тільки виходять за межі того, що можна робити у якості забезпечення позову (ст.150 ЦПК).
Вона до того ж не полегшує, а, навпаки, робить неможливим подальше виконання рішення суду. Адже якщо кошти стягнути з Приватбанку, то банк, у випадку задоволення позову, ніколи не зможе обслуговувати їх як депозити. Нагадую – позовні вимоги заявлені не як стягнення коштів, а як зобов’язання обслуговувати депозити.
Денис Малюська, Fb
реклама