Кремль усе ще намагається воскресити Північний потік-2

У Конгресі США є така процедура: якщо новий законопроєкт є масивним і складним, то цей документ (або його близькі версії) одночасно розглядаються в Сенаті й Палаті представників. Після позитивного голосування, щоби прибрати всі технічні розбіжності між версіями, відбувається узгодження обох проєктів, затверджується єдиний документ, який потім надходить на підпис президентові.

Так сталося з проєктом закону США про асигнування на національну оборону у 2021 фінансовому році (NDAA), який серед іншого містить розширені санкції проти Північного потоку-2. Він ще не підписаний президентом, однак на стадії узгодження викликав справжню істерію в російських ЗМІ, які вже поспішили заявити про запровадження нових санкцій Вашингтоном. Якщо документ так лякає росіян ще до того, як він набув чинності, що ж тоді Кремлю чекати далі? 

ІСТЕРІЯ В ПОТРІБНИЙ МОМЕНТ

Проєкт закону NDAA, який також називають оборонним бюджетом США, ухвалюється щороку на наступний фінансовий рік. Часто до нього включаються пункти, що стосуються захисту національних інтересів Америки у будь-якій точці Земної кулі. Зокрема, ідеться про посилення присутності сил США в Європі, виділення допомоги для безпеки інших країн, заходи стримування агресії РФ та інші кроки, у тому числі й санкції проти газопроводу в обхід України.

Нинішній документ містить понад 4,5 тисячі сторінок, і можна уявити, який обсяг мають опрацювати законодавці, щоби його ухвалити. Іноді робота над оборонним бюджетом триває протягом цілого року.

Про те, що до поточного законопроєкту внесено нові санкції проти російських Nord Stream-2, а також Turkish Stream, стало відомо ще липні. Наступний крок – затвердження в Палаті представників, а також у Сенаті – відбувся того ж місяця. І було б дивно, якби під час процедури узгодження обох версій документа розділ з антиросійськими санкціями кудись зник.

Отже, ця історія вже давно на слуху, але досі не отримала свого логічного завершення – підпису президента Трампа. Однак російська пропаганда вирішила використати проміжний законотворчий етап як основний інформаційний привід для чергової істерії. Чому саме зараз?

ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ, ЩО НЕ ПРАЦЮЄ

Американські санкції в NDAA, які де-юре навіть ще не запрацювали, практично паралізували завершення робіт, а також процес передачі в експлуатацію Північного потоку-2. Адже невеликий розділ в оборонному бюджеті США загрожує серйозними обмеженнями для більш як 120 іноземних компаній, які не хочуть втратити свій авторитет у глобальному енергетичному бізнесі, навіть за мільярди з російської казни. Санкції блокують не тільки прокладення решти 140 км трубопроводу по дну Балтійського моря, але також обов’язкову сертифікацію та страхування газогону, без чого він не зможе запрацювати.

Однак у Кремлі аж ніяк не хочуть ховати багатомільярдний проєкт і всіма силами прагнуть створити ілюзію, що Північний потік-2 має перспективи. Для цього росіяни пригнали в Балтійське море з Далекого Сходу трубоукладальник «Академік Черський», а також задіяли баржу «Фортуна» та ще кілька допоміжних суден. За задумом Кремля, саме вони мали б стати «імпортозаміщенням» швейцарсько-нідерландській компанії Allseas, яка розірвала контракт з РФ ще рік тому через тверду позицію США, визначену в попередньому законі про оборонний бюджет. Однак питання, чи отримали російські судна відповідну сертифікацію, аби потім газопровід був офіційно зданий в експлуатацію, залишається відкритим.

У Москві навіть заявили, що з 5 грудня відновлюють трубоукладальні роботи, передусім на мілководному відрізку завдовжки 2,6 км, де глибина не перевищує 25 метрів. Ця ділянка начебто не підпадає під санкції, які технічно поширюються на глибини понад 30 метрів. Але є два «але».

По-перше, питання робіт на мілководді залишається спірним з точки зору ризику потрапити під санкції за будь-яке сприяння проєктові Nord Stream-2. А по-друге, залишається не набагато менше 140 км глибоководних робіт, аби добудувати газопровід.

Тому не дивно, що «Академік Черський» та «Фортуна» вже кілька днів після заявленого початку робіт (5 грудня) продовжують хаотично пересуватися по Балтійському морю, чого не може виразно пояснити навіть російський «агітпроп».

ЧОМУ ПРОЄКТ НЕ ВРЯТУВАТИ

Очевидно, росіяни недаремно обрали час для пропагандистської операції щодо Північного потоку-2: змінюється не тільки президент, а й частина Конгресу США. Американський політикум сьогодні більше спантеличений тим, аби стабілізувати ситуацію всередині держави, коли Трамп вперто не визнає результатів виборів та перешкоджає процесові передачі справ.

Однак, у будь-якому разі план Кремля не спрацює. І на це існує щонайменше три причини.

Насамперед, чинна адміністрація США послідовно виступала проти Північного потоку-2, тож чекати різкої зміни позиції аж ніяк не варто. Держсекретар Помпео неодноразово наголошував як у офіційних заявах, так і під час слухань у Сенаті, що російський газопровід загрожує енергетичній безпеці Європи. При цьому уряд Трампа не приховував намірів розширити ринок збуту для американського LNG-газу в Європі. І цей «комерційний» чинник був додатковим важелем проти російського проєкту, що цілком збігалося з інтересами України.

Друга причина, чому плани Кремля є провальними, в позиції команди Байдена. Кандидат на посаду нового державного секретаря США Ентоні Блінкен ще в 1987 році написав книжку «Союзник проти союзника: Америка, Європа та сибірська трубопровідна криза». Дилема, яка розглядалася тоді молодим і ще невідомим автором, має надзвичайну схожість із ситуацією навколо Nord Stream-2. Наприкінці 1980-х, як і зараз, адміністрація президента Рейгана чинила шалений тиск на Європу проти побудови трубопроводу з радянського Сибіру. У ті часи, як і зараз, це було причиною болючих розбіжностей у зовнішній політиці між США і Європою.

Ентоні Блінкен уже тоді чітко визначив: для Європи використання радянського газопроводу здавалося способом диверсифікувати енергопостачання. У Вашингтоні ж трубопровід сприймали як схему, що в кінцевому рахунку фінансувала військову машину СРСР. Відтоді мало що змінилося.

Нарешті, третя причина, яка не залишає росіянам шансів на послаблення тиску американських санкцій, полягає в тому, що обмеження США запроваджуватимуться незалежно від того, хто очолюватиме Білий дім. Американський Конгрес має доволі потужний двопартійний кворум у цьому питанні, здатний навіть подолати вето президента.

ДИПЛОМАТИЧНИЙ ВИНЯТОК

Узгоджена версія законопроєкту NDAA в розділі про санкції проти іноземних країн, які беруть участь у побудові Nord Stream-2, робить виняток для Норвегії, Швейцарії, Британії та членів Євросоюзу. Однак це не означає, що ці країни убезпечені від безкарної співпраці з російським проєктом. І в європейських столицях це чудово усвідомлюють. Законопроєкт уповноважує уряд США проводити консультації з цими країнами перед тим, як ухвалювати рішення щодо покарання. Це, радше, можна назвати «жестом превентивної поваги» щодо союзників, адже до них треба використовувати не погрози, а дипломатичну мову.

Кремлю ж слід усвідомити, що санкції США, а тим більше запроваджені Конгресом – це вкрай серйозно й на дуже далеку перспективу. Якщо обмеження запроваджуються законодавцями, то їх не треба продовжувати щороку, як щодо санкційних указів президента. І якщо NDAA-2021 буде ухвалено в США до кінця року, стане зрозуміло, що кремлівському режимові не слід сподіватися на краще ставлення до газогону в обхід України з боку нової адміністрації Сполучених Штатів.

Ярослав Довгопол. Вашингтон